Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Що цікавого прочитати про Японію із науково-популярного? 📕 100 мільйонів арігато — Сергій КорсунськийКнига колишнього посла України в Японії про життя і роботу в Країні вранішнього сонця. Жива розповідь про японське суспільство зсередини — не з туристичних путівників.📕 Коротка історія Японії — Леслі ДаунерСтислий огляд ключових епох Японії — від перших поселень до ХХІ століття. Гарний старт для тих, хто хоче зрозуміти, як постала сучасна Японія.📕 Самурай без меча — Кітамі МасаоКнига про Тойотомі Хідейоші — селянина, який у XVI столітті об’єднав Японію без володіння мечем, а завдяки розуму й переговорам. Його біографія перетворена на посібник із лідерства.📕 Ґанбаре! Майстерклас із вмирання — Катажина БоніРепортаж польської журналістки про Японію після цунамі 2011 року і катастрофи на «Фукушімі». Книга про горе, гідність і силу культури, що не дозволяє зламатися.📕 Сніг у срібній чашці — Тетяна Бондарчук Збірка коротких нарисів про Японію від філологині, яка жила там і пізнавала культуру через мову. Світле читання для тих, хто хоче доторкнутися до японського світовідчуття.📕 Хризантема і меч — Рут БенедиктКласичне дослідження американської антропологині про парадоксальне поєднання витонченості й войовничості в японській культурі. Один із найвпливовіших текстів про японський характер.
Сьогодні на занятті з ученицею розбирали поняття 丈夫, бо вона чула його раніше тільки у фразі 大丈夫 дайджьобу, яке зазвичай кажуть коли хочуть промовити «я в порядку» , або «все окей» 大丈夫 буквально означало «великий чоловік» в китайській мові大 (dai/ō) - «великий, могутній». Піктограма людини з розставленими руками як щось велике, обширне.丈 (jō) - спочатку зображення руки, що тримає палицю-мірило. Звідси значення зріст, постава та шанобливе звертання до зрілого чоловіка.夫 (fu/bu) - «чоловік, муж». Піктограма дорослого чоловіка з гребінцем-шпилькою у волоссі (знак повноліття в давньому Китаї).У класичній китайській 大丈夫 - це «справжній муж», герой, людина сильного характеру, це значення живе й досі.В японській запозичення пішло своїм шляхом: спочатку це був теж «видатний муж, надійна людина», але потім 丈夫 (jōbu) окремо стало означати «міцний, надійний, тривкий» (про речі та здоров’я);大丈夫 з підсилювальним 大 = «дуже міцний, абсолютно надійний» → «надійно, безпечно» → «нема проблем» → сучасне «все ок».Отакий еволюційний шлях сенсів: «великий муж» → «надійний» → «міцний» → «безпечний» → «нормально».Цікавий парадокс: коли японець падає й каже 大丈夫, він буквально промовляє «я великий мужній герой»Але іноді це слово може означати «ні»… або «так»От на касі питають вас: Пакет давати? А ви такі: дайджьобу. І це може означати і так, і ні одночасно. Часто в навʼязливому телефонному маркетингу якщо вам сказали на пропозицію «дайджьобу», то вам ввічливо відмовили. Зараз у мене звільнилось пару місць для індивідуальних та парних занять з японської мови, тому хто хотів вивчати - це знак @NateRSher
Промова 何作っても海外に出して何が燃えても、うちのコンテンツのことは守り抜くっていう姿勢を見せることかなって思っていて、 外に出す時にはカルチャーライズとか翻訳とか色々やるけど、その人たちが海外で日本のそこに合わせたものを見て、日本って面白いやんけって日本を見に来たら、なんだこれはけしからんみたいな、そういう海外がしらしら散ってしまったことによって攻撃を受けた時に、やかましい、これが日本じゃっていうのを組として旗揚をして対応するから、もう好きにやってっていう、なんだろう、腹のくくりっていうのは必要なのかなと思っています。Я думаю, важливо показувати позицію: що б ми не створювали і як би не виводили це за кордон, навіть якщо щось там викликає скандали, ми все одно будемо до кінця захищати свій контент.Коли ми виходимо на зовнішній ринок, ми, звісно, робимо локалізацію - адаптуємо культуру, перекладаємо і так далі. Але якщо люди за кордоном, побачивши адаптовану під них версію, зацікавляться Японією, приїдуть і скажуть: «Що це таке? Це ж неприйнятно», - і почнуть атакувати через різницю сприйняття, то в такому разі треба чітко відповісти: «Замовкніть, це і є Японія», - і як індустрія виступити єдиним фронтом, взяти на себе відповідальність і сказати: «Робіть, як вважаєте за потрібне». Мені здається, така внутрішня рішучість дуже важлива.Як вам така позиція?
До свята Хінамацурі у японців є чудова пісня, мелодія і слова якої буквально стали символом свята. Хоча написана вона відносно недавно - у 30х роках минулого століття (це не традиційна давня пісня, якщо що). Автором тексту був Сато Хачіро, а музику написав Кавамура Коуйо.Це 嬉しいひな祭りурешіі хінамацурі «Радісне Хінамацурі»На уроках японської мови ми розбирали її текст і я вирішив, що вам буде цікаво, адже кожен рядок описує персонажів та їх історії на хінадана (полиці з ляльками). Тож, поїхали👇あかりをつけましょ ぼんぼりにお花をあげましょ 桃の花五人ばやしの 笛太鼓今日はたのしい ひなまつりЗапалімо ліхтарики-бонборі,Поставмо квіти - цвіт персика.П’ятеро музикантів із флейтою й барабаном -Сьогодні радісне свято ляльок!お内裏様(だいりさま)と おひな様二人ならんで すまし顔お嫁にいらした 姉様によく似た官女の 白い顔Одайрі-сама та Охіна-самаСидять поруч із гідним виразом обличчя.На старшу сестричку, що пішла заміж,Так схожа білолиця фрейліна.金のびょうぶに うつる灯(ひ)をかすかにゆする 春の風すこし白酒 めされたかあかいお顔の 右大臣Вогник, що відбивається в золотій ширмі,Ледь колише весняний вітер.Чи не пригубив трохи білого саке?Червонолиций Правий міністр.着物をきかえて 帯しめて今日はわたしも はれ姿春のやよいの このよき日なによりうれしい ひなまつりПереодягнуся в кімоно, зав’яжу пояс -Сьогодні й я у святковому вбранні.У цей чудовий день весняного яйої (третій місяць року)Найрадісніше на світі - свято ляльок!Якщо звернути увагу не лише на зміст, а й на образи та терміни, що зустрічаються в пісні, розуміння свята Хінамацурі стане набагато глибшим.Тому пропоную розглянути кожен куплет 🌸У першому куплеті змальовано класичну картину Хінамацурі: запалюють бонборі й прикрашають персиковим цвітом. Бонборі - це ліхтарик на довгій ніжці, навколо свічки обгорнутий японським папером або шовком. За однією з версій, назва «бонборі» походить від слова «хонорі» (ледь помітно), бо дійсно він дає м’яке, ніжне світло. Квіти персика символізують захист від злих духів і довголіття, тому ідеально підходять для свята. П’ятеро музикантів (ґонін-баяші) - це ансамбль із барабанщика, флейтиста, гравця на цудзумі та співака, які додають святу ще більше настрою. Куплет передає радісне передчуття що свято ось-ось почнеться!У другому куплеті Імператорська пара принцеса й принц (або імператор та імператриця) сидять поруч із гідним, стриманим виразом обличчя, а одна з трьох фрейлін (санін-канджьо) нагадує обличчям старшу сестру, що вийшла заміж, бо у неї такий самий білий колір шкіри. Щодо деталей 2-го куплету немає однозначного тлумачення, але за однією з версій, автор тексту Сато Хачіро описав тут свою рідну старшу сестру.Далі співається про відблиск вогню на золотій ширмі ледь тремтить від подиху весняного вітру. Правий міністр (Удайджін) вже червонолиций, ніби підвипив трохи саке. Така собі весела весняна іронія. До речі, у добу Хейан Правий міністр був третім за рангом після Великого канцлера і Лівого міністра, і керував державними справами. Зазвичай він обіймає відповідальну посаду, але під час Хінамацурі навіть він відпочиває й розважається.Перші три куплети описували ляльок, а у 4-му увага переходить на головну героїню свята - дівчинку. Третє березня особливий день для неї. Переодягтися в кімоно, зав’язати пояс-обі, надіти святковий наряд є приводом неймовірно радіти. Хінамацурі свято побажань здоров’я та благополуччя, але й можливість вбратися в гарне кімоно - одна з найприємніших його частин.Знизу на пісню, яку можна прослухати і вже знати, про що вона 🌸А ще у Київській школі сходознавства скоро почнеться весняний набір у групи японської мови для дітей, підлітків та дорослих! За деталями пишіть @NateRSher Посилання на пісню "ひな祭り" https://share.google/9vtPtWnJ9WDGXFb1E
Символічні кольори свята: білий, рожевий, і жовтий. Хоча в хіші мочі присутні ще й зелений з червоним. Кожен колір символізує елемент сезону: білий - сніг, зелений - молоде листя, рожевий - квіти, жовтий - місяць, а червоний - сонце. Інше трактування говорить про те, що чотири кольори: білий, рожевий, зелений та жовтий, відповідно, символізують чотири сезони - зиму, весну, літо та осінь. Головними ляльками на святі є хлопець і дівчина - отокобіна 男 雛 та мебіна 女 雛. Іноді їх ще називають о-Дайрі-сама お 内 裏 さ ま - Імператор і о-хіна-сама お 雛 さ ま - Імператриця.Решта ляльок теж має свою ієрархію:На другому ярусі розміщують три ляльки придворних дам 三人 官 女 Сан-нін канджьо, які тримають приналежності для розливання саке. Дівчата справа і зліва - неодружені, та тримають чайник і черпачок для саке. Та, що посередині і тримає чарочку - вже одружена, бо не має брів. Раніше в Японії одружені жінки збривали брови після церемонії.На третьому ярусі розташовуються п'ять ляльок-музикантів 五 人 囃 し ґо-нін баяші, що грають старовинну японську музику 雅 楽 гагаку. В руках кожен музикант тримає або флейту, або барабан, за винятком одного - співака, який тримає віяло. На четвертому ярусі розташовують дві фігурки міністрів: правий міністр 右大臣 удайджін та лівий міністр 左大臣 садайджін. Один з них старший, інший - молодий. На інших ярусах виставляють фігурки сановників, охоронців, слуг. На шостому і сьомому ярусі розміщують іграшкові меблі, інструменти, шкатулки і тому подібні вироби. Вважається, це весільний посаг нареченої.Отже, свято дівчаток нам ніби розповідає про те, що кожна дівчинка колись стане нареченою і переживе важливий для себе день - весілля, та стане дорослою частиною суспільства.Хоча зараз із % незаміжніх жінок, неодружених чоловіків та бездітних дорослих Японія виривається у лідери, все ж традиції залишаються традиціями.
Тепер про сам ритуал. Хіторі-дзумо проводиться у святилищі Ооямадзумі(大山祇神社) на острові Омішіма, префектура Ехіме. Це святилище присвячене Ооямадзумі-но камі — богу гір, моря і війни, старшому братові самої богині сонця Аматерасу. Століттями самураї здійснювали сюди паломництва перед битвами, а після перемог жертвували обладунки та зброю. Сьогодні тут зберігається найбільша в Японії колекція самурайської зброї, величезний відсоток якої - національні скарби.Обряд проводиться двічі на рік як частина аграрних фестивалів: під час Отауемацурі/Отауесай (御田植祭 свято посадки рису) на початку літа та Нукіхосай (抜穂祭 - свято збору врожаю) восени.Суть поєдинку: борець на ім’я Ічірікідзан (一力山) виходить на ринг і бореться з невидимим суперником - духом рису (稲の精霊, іне-но сейрей). Три раунди, і результат завжди однаковий: дух перемагає 2:1. У першому раунді дух безумовно перемагає. У другому борець відчайдушно здобуває перемогу. Але в третьому дух проводить серію прийомів і відправляє борця в політ.Чому людина мусить програти? Тому що перемога духу рису - це запорука багатого врожаю. Поразка борця - не приниження, а акт смирення перед силами, які дають людям їжу та життя. Це одна з найглибших ідей японської культури: людина не може і не повинна перемагати природу.Після молитви за врожай через Хіторі-дзумо відбувається власне садіння рису. Шістнадцять учениць початкових класів стають саотоме: у волоссі вони носять прикраси-ноші, а одягнені в червоно-білі кімоно. Посадивши кілька рядків, вони завершують роботу й виходять з поля. Потім миють ноги, змиваючи бруд.У 1984 році хіторі-дзумо припинилося, бо не стало наступника (про проблему наступництва я вже писав у минулому дописі і повертатимусь до цього знову). Обряд мовчав п’ятнадцять років. Та у 1999 році місцевий працівник міської адміністрації Кан Садаюкі зголосився стати новим борцем. Він вивчав рухи за старими відеозаписами, тренувався з живими партнерами, а потім відточував техніку соло.Під час першого виступу його знімало NHK для національного ефіру, і він ненароком пообіцяв на камеру: «Принаймні до 75 років». Його попередник виступав до цього самого віку. У 2023 році, коли свято відбулося вперше після чотирирічної перерви через пандемію, Кан зізнався, що тіло трохи «задерев’яніло»: «Зазвичай я підлітаю на 10 сантиметрів вище, але цього разу стрибка не вистачило, і я перекинувся через голову».На питання, що він хоче передати через цей обряд, Кан відповів: «Коли це показують по телевізору, діти, які виїхали з острова, телефонують старим і кажуть: Бачили вас! Тому цей обряд - це послання: Омішіма ще повний сил».Якщо ви цікавитесь Японією, країнами Сходу, їх мистецтвом, філософією, культурою, то підписуйтесь, тут буде цікаво✨Дізнатись більше про Японію можна на курсі «Побутова японська філософія» від Київської школи сходознавства А також на заняттях з японської мови. Пишіть @NateRSherВідео з ритуалом хіторідзумоhttps://youtu.be/gY9cSb4LAZY?si=xU7iHDeuiBHtcFlH
І це реально вистрілило. Угоди, які раніше тягнулися роками, почали закриватися за 49 днів. Дохід компанії зріс із $15,7 мільйонів у 2022 до понад $110 мільйонів у 2024-му, з операційною маржею більше 50% і рентабельністю капіталу під 80%, що для консалтингу — цифри майже нечувані. У червні 2022-го компанія вийшла на Токійську біржу, акції злетіли на 340%, і Саґамі зі своїми ~73% акцій став наймолодшим self-made мільярдером Японії. Forbes зараз оцінює його статок у $1,9 мільярда.Цікавий факт: у січні 2026 року компанію перейменували на Quants Research Institute Holdings — тобто Саґамі все більше рухається в бік чистих даних і алгоритмів, і вже відкрив офіс у Сінгапурі, бо проблема бізнесів без спадкоємців стосується не тільки Японії, а й Південної Кореї та Тайваню.Мене як японіста ця історія чіпляє ще й на іншому рівні. Японія — це ж країна, яка подарувала світу кайдзен, канбан і всю філософію ефективного виробництва, і ось ця ж країна зараз фізично не може передати свої бізнеси наступному поколінню, бо цього покоління просто не вистачає (народжуваність впала ще на 5,1% тільки за 2023 рік). А ті маленькі підприємства, які рятує Саґамі, — це ж і є справжня Японія: сімейні ресторанчики, локальні виробництва, майстерні, де 70-річний дідусь робить тофу за рецептом прадіда і не знає, кому це все залишити.Якщо вам цікаво читати про Японію через такі історії — підписуйтесь, я тут саме про це пишу 🏯#Японія #Japan #бізнес #демографія #стартап #японістика #сходознавство
Друзі, маємо для вас щось особливе — красу, яка водночас допомагає творити добру справу 💛Цю мозаїку створено вручну слухачами Печери Платона - Ганною та Михаїлом, з великою любов’ю й увагою до кожної деталі. Вона натхненна образами Гільдегарди Бінгенської — середньовічної мислительки та лікарки, чий символічний світ і сьогодні вражає глибиною.У центрі мозаїки — дзеркало. Воно про просту, але сильну річ: зміни починаються з того, хто дивиться. Тобто з кожного з нас.І саме цю мозаїку ми розігруємо серед тих, хто підтримає збір коштів для Батальйону «Щедрик» ✨🎁 Як взяти участь:🔹 Зробіть донат від 100 грнhttps://send.monobank.ua/jar/9ztFYBvb1y🔹 У коментарі до донату напишіть свій нік в Instagram або Telegram (щоб ми могли з вами зв’язатися)🔹 Дочекайтеся результатів📅 Розіграш триває до 10 лютого 2026 року включно🏆 Призи:🥇 Перше місце — ця унікальна мозаїка🥈 Друге місце — набір книжок видавництва Печери Платона 📚🎲 Переможців оберемо випадковим чином і оголосимо в сторіс.Кожен ваш внесок — це реальна підтримка. Навіть невелика сума стає частиною великої спільної справи 🤍Долучайтеся. Нехай краса стане частиною добрих змін ✨
Де живе божество року Тошіґамі? ✨У день Нового року Тошіґамі-сама спускається з високої гори, щоб принести щастя в домівки. У давнину японці вірили, що духи їхніх предків стають богами полів і гір, а також богами нового року, щоб піклуватися про добробут нащадків.🍡Щоб привітати Тошіґамі виготовлялись прикраси із мотузки шіменава, яка була ніби провідником між світом духів та людей, ставилася у воріт сосна кадомацу, бо сосна - священне дерево перебування різних божеств-камі, а також готувались каґамі мочі - "дзеркальні рисові пиріжечки". От якраз про них ми сьогодні і поговоримо.Кругле мідне дзеркало використовувалося з періоду Яйой і є одним із трьох священних скарбів. Оскільки дзеркала відбивають сонячне світло і сяють, як сонце, їх порівнювали з Аматерасу Омікамі, богинею сонця в японській міфології, і стали вважати місцем, де живуть боги. Зазвичай страва складається з двох круглих мочі, де менший мочі розміщується поверх більшого, і з апельсином-дайдай зверху, декорується листом папороті, кладеться на підставці санпо 三宝, на простирадлі шіхоубені 四方 紅, яке повинне захищати будинок від пожежі протягом наступних років. Назва дайдай співголосна із ієрогліфом 代 "покоління" і віщує довгі роки родині. Плід нелегко опадає, навіть якщо він дозріває взимку, тому він може зберігатися протягом кількох років, і оскільки на одному дереві народжується багато поколінь плодів, це означає, що сім’я продовжуватиме процвітати поколіннями.Але чому саме два шари? Кругла форма імітує старе кругле дзеркало, як було сказано вище, а також є символом душі. Два яруси, великий і малий, представляють інь і ян, місяць і сонце.Папороть - це чисте та невинне серце, а парні листочки подарують гарну сумісність з чоловіком і дружиною, довголіття до сивого волосся.👍Мочі тримають вдома до 11 січня (непарні числа в Японії вважаються щасливими), а потім розбивають на церемонії каґамі-біракі 鏡開き(розкриття дзеркала), щоб вжити у суп, отримати силу богів і подякувати камі за захист. До цього часу каґамі мочі зазвичай стає досить крихким, на поверхні з’являються тріщини. Мочі не ріжуть ножем, оскільки різання має негативний підтекст (відрізання зв’язків із людьми), натомість їх розламують руками або молотком.Страва для поїдання цієї кульки мочі - це Озоні, お雑煮 і, поїдаючи мочі, сила божества забиралася в тіло. Також мочі вживали із надією отримати міцні зуби, бо самі коржики були доволі міцними. Мочі також вживаються і в інших новорічних стравах. Знаєте, в яких?
Що вам сьогодні наснилося? Бо у Японії Hatsuyume 初夢 - перший сон у новому році має містичну силу. Існує популярне повір'я, що сон із 1 на 2 січня може визначити долю людини на весь рік.Щасливі прикмети хацуюме Фуджі, Яструб та Баклажан: «Ichi-Fuji, Ni-Taka, San-Nasubi (перше – Фуджі, друге – яструб, третє – баклажан 一富士 二鷹 三茄子)» Якщо символізм священної гори та мужнього птаха цілком зрозумілий, то до чого ж тут баклажан? Подейкують, що на це вплинуло висловлювання шьогуна Токугава Іеясу під час його перебування у своєму маєтку в провінції Суруга (сучасна префектура Шідзуока).Коли він дізнався про вартість перших у сезоні баклажанів, він був сильно здивований і сказав, що дорожче (вище) баклажана у своїй провінції лише гора Фуджі (найвища гора Японії) та гора Ашітака («така» - яструб). Також кажуть, що гора Фуджі, соколине полювання та перший у сезоні баклажан були улюбленими речами шьогуна.Гору Фуджі, яструба та баклажан пов'язують із везінням також за фонетичною властивістю їх назв. Фуджі - співзвучно зі словом благополуччя 福, слово яструб у японському звучить «така» – за звучанням може позначати і «високий, дорогий» 高い такаі, а баклажан насу 茄子насу із дієсловом «насу 成す», здійснити, зробити. Якщо сон з баклажаном реально здається трохи дивним, то Японії по-справжньому бажали побачити сон з Такарабуне 宝船. Це корабель скарбів, у якому у новий рік впливають «Шічіфукуджін 七福神 Сім богів щастя» (так так, саме оті, яких ми обирали в минулорічному дописі). Культ Такарабуне у Японії існував ще у XV столітті. У період Едо (1603 – 1868) листівки із зображенням Такарабуне охоче купували, і новорічну ніч перед сном її клали під подушку. Щоб наснився щасливий сон, тричі читали спеціальний вірш, який однаково читався як з початку, так і з кінця (часто цей вірш пишуть на листівці).なかきよのとおのねふりのみなめさめ なみのりふねのおとのよきかな(永き世の 遠の眠りの みな目ざめ 波乗り船の 音のよきかな) Nagaki yo no Too no nemuri no Mina mezame Naminori huneno Oto no yokikana Вічний мир Глибокий сон Прокидаються усі Корабель пливе по хвилях - Як приємно це звучитьЯкщо сон був приємним, корабель залишали вдома, а коли ні - відпускали за водою, аби він плив подалі і забирав з собою негаразди.#японія #японіявдеталях #урокияпонськоїмови #викладачяпонської