У 1418 році громадяни Флоренції скликали знаменитих архітекторів, скульпторів, каменярів та інженерів для обговорення проблеми купола, яка ось уже сорок років не дозволяла завершити будівництво собору. Серед них був і Філіппо Брунеллескі, який хотів представити свій проект. Розуміння він не знайшов: його висміяли і назвали божевільним. Але й іншого рішення запропоновано не було, тож через два роки флорентійці все ж уклали з архітектором договір на зведення купола собору. Це стало проектом життя для флорентійського майстра і поворотним моментом в історії архітектури.Будівництво розпочалося 7 серпня 1420 року і було завершено 25 березня 1436 року. Брунеллескі проводив дуже багато часу на будівництві: оглядав матеріали, давав вказівки мулярам і теслярам, розробляв будівельні пристосування – лебідки, крани і підвісні ліси, які пізніше захопили навіть Леонардо да Вінчі. В ході будівництва були застосовані як традиційні, так і новаторські прийоми. Так, типова для готики система каркасів і заповнення порожнин між ними була збережена. Разом з тим він запропонував модель двох куполів, які були ніби вкладені один в одного. Основне навантаження несло внутрішній, додатково укріплений ребрами і обручами з каменю і дерева. Архітектор також використовував кладку «ялинкою», яка дозволяла цеглі підтримувати одна одну. Брунеллескі був генієм ексцентричним і постарався вберегти своє дітище від пізніших наслідувачів і конкурентів. Багато секретів будівництва як і раніше залишаються невідомими, починаючи від форми підвісних лісів і закінчуючи настільки точним кутом укладання цегли. Незважаючи на це – або, можливо, завдяки цьому, – споруда флорентійського архітектора стала справжнім втіленням безмежних можливостей людського розуму – ідеї, такої важливої для ренесансного гуманізму.На фото – дерев'яна модель купола, створена Брунеллескі. Зберігається в Музеї Опера-дель-Дуомо, Флоренція.@istorium_ua