Стародавній кишеньковий годинник... у формі окосту Цей переносний сонячний годинник був знайдений у XVIII столітті у Віллі Папірусів (Villa dei Papiri) в Геркуланумі — місті, яке загинуло так само, як і Помпеї, під час виверження Везувію. Хоча фіксовані сонячні годинники були повсюдні, античних портативних виробів відомо всього близько 25, і цей екземпляр — найстаріший або другий за старшинством. На даний момент виріб не функціональний, так як у нього відсутній гномон — деталь, що відкидає тінь на циферблат. Але вчені XVIII століття відзначають, що годинник був знайдений з гномоном... у формі свинячого хвостика! Що доводить, що годиннику надали форму окосту не випадково, а навмисно. Була створена функціональна модель з доданим гномоном. Система роботи виявилася простою, але вимагає певної спритності:• Годинник підвішується на шнурок під сонцем.• Хвостик-гномон відкидає тінь на сітку: вертикальні лінії позначають місяці, горизонтальні — години.• За кількістю відліків по горизонталі визначається час. Хоча теоретично можна визначити час аж до чверті години, на практиці це було не так легко реалізувати — тримати пристрій нерухомо складно. Втім, в давнину не так принципово було визначати час з точністю до хвилин. Але чому окіст?..Дослідники припускають, що форма може бути відсиланням до епікурейської філософії — порівняння епікурейців зі свинями було в ходу (можна згадати хоча б те, як Горацій називав себе поросям з епікурейського стада). Якщо це так, то годинник здається ще більш цікавим артефактом: ним користувався епікуреєць, який прагнув жити моментом і тому (або ж всупереч цьому?) носив із собою маленький сонячний годинник.@istorium_ua