Виделка з Італії, XV століттяВикористання виделки за обіднім столом — звичка, яка здається нам цілком природною. Але в Середньовіччі це був справжній виняток.В одній рукописній мініатюрі XI століття з бібліотеки абатства Монтекассіно зображено двох чоловіків, які їдять виделками (див. 7-е зображення). Ця практика була надзвичайно рідкісною.Письменник П’єтро Даміані близько 1070–1072 років згадує, що візантійська дружина дожа Венеції відмовилася дотримуватися західного звичаю їсти руками й наполягла на використанні виделки. Отже, ймовірно, саме з Візантії поширився цей звичай у Західну Європу.Варто зазначити, що кухня того часу складалася переважно з рагу, юшок і бульйонів, які не потребували виделки — ложка й руки були цілком достатніми.Хоча у XIII столітті згадки про виделки дуже рідкісні, вони все ж існують — наприклад, у описі інвентарю англійського короля Едуарда I (близько 1300 року) згадується «furchetto de cristallo» (скляна виделка).У XIV столітті використання виделки частіше фіксується у контексті десертів — для ягід, які залишають сліди на пальцях, або для подачі імбиру чи солодощів. Лише після Середньовіччя виделка почала поширюватися як звичний столовий прибор.@istorium_ua