Наприкінці V століття і першій половині VI століття в Скандинавії сучасними дослідниками відзначено різке скорочення кількості поселень. У цей період у запустіння прийшли багато селищ, що існували до того багато років і навіть століть. Скандинави залишали виробництво кераміки, селянські господарства, кладовища з останками своїх рідних. Усе натякає на якусь глобальну кризу, і раніше було прийнято її пояснювати перенаселенням, падінням Риму, навалою якихось вороже налаштованих народів або виснаженням і без того небагатого ґрунту. Усе це теж було, і в сукупності по скандинавах вдарило, але був і ще й один значний фактор занепаду - виверження вулканів.Завдяки виявленню в льодах Антарктиди та Гренландії збережених опадів-сульфатів вдалося дізнатися, що було щонайменше два значних виверження, які сталися між 536 і 540 роками - перше десь у тропічній місцевості, а друге поблизу озера Ілопанто, що в сучасному Сальвадорі. Останній більш досліджений: вулкан спричинив близько 87 кубічних кілометрів викидів (об'єм викиду - 200 мегатонн сульфатів), після чого обрушився і перетворився на кальдеру. Це було найбільше виверження, але ж це лише одне з кількох.Які ж наслідки? - у якийсь момент викиди вулканів досягли нижніх шарів стратосфери, а над землею завис щільний густий туман, що майже не пропускав сонячне світло (пилова завіса). Дерева і рослини почали гинути, весь цивілізований світ страждав від неврожаїв і холоду. Скандинавія ж була найвразливішим регіоном, і тому такі зміни позначилися на ній найсильніше: середня температура опустилася на 2-3 градуси, норвезькі земельні ділянки стали переважно непридатними для обробітку. У колишні поля буквально повернувся ліс. Втрати населення від таких кліматичних змін склали 50%. Найважчі наслідки тривали три роки - як у Фімбулвінтері. Є серйозні підстави говорити про те, що скандинавів на ті чи інші деталі в міфі про Рагнарек підштовхнув саме цей важкий час.@istorium_ua