Статистика telegram channel - @irelandforukrainian

Витрати на проживання українців в Ірландії скоротилися вдвічі з 2024 рокуВитрати Ірландії на забезпечення житлом українських біженців майже зменшилися наполовину з 2024 року.Генеральна секретарка Міністерства юстиції, внутрішніх справ та міграції повідомить, що видатки скоротилися з 1,165 млрд євро два роки тому до запланованих 607 млн євро цього року.Зниження витрат насамперед пов’язане зі зменшенням кількості людей, які втекли від війни в Україні та залишаються в Ірландії. Значна частина економії пов’язана із завершенням контрактів, зменшенням тарифів та іншими чинниками.З 126 тисяч осіб, які прибули до Ірландії з початку повномасштабної війни Росії проти України чотири роки тому, понад 80 тисяч досі проживають у країні.У відомстві наголошують, що допомога Ірландії стала однією з наймасштабніших програм підтримки в історії держави. Водночас, попри те що механізм тимчасового захисту ЄС діє до 2027 року, міністерство розглядає можливість його поетапного згортання відповідно до рекомендацій Ради ЄС та у координації з іншими країнами-членами.Джерело

​​​​Дія.Підпис для українців у ЄСУкраїнці за кордоном можуть офіційно підписувати документи міжнародного зразка.Дія.Підпис тепер підтримує три міжнародні формати — PAdES, CAdES та XAdES, що дозволяє підписувати документи для використання в країнах ЄС. Це важливо для роботи, навчання, бізнесу та юридичних дій за кордоном.🔹 Пояснення форматів Дія.Підпису:➖ PAdES — для PDF-файлів. Підходить для заяв, договорів, актів. Підпис прямо в документі➖ XAdES — для структурованих документів. Підходить для тендерів, звітності, обміну даними. Зручно для машинної перевірки➖ CAdES — для пакетного підпису. Усі файли об’єднуються в захищений архів (як ZIP) й підписуються разом🔹 Для зберігання пакета документів пропонується універсальний контейнер ASiC-e, у який можна покласти кілька файлів і підписати все одразу.🔹 Як скористатися Дія.Підписом:➖ Перейдіть на id.gov.ua/sign➖ Оберіть регіон, для якого оформлюється документ (Україна або країна ЄС)➖ Завантажте документ, який потрібно підписати➖ Оберіть формат підпису (PAdES, CAdES або XAdES)➖ Підпишіть через застосунок Діяджерело#ірландіядляукраїнців

Пан Ілон у Давосі сказав, що вже за півтора року штучний інтелект замінить все. У Microsoft стверджують, що ШІ може витіснити частину офісних професій — юристів, бухгалтерів, маркетологів, менеджерів і всіх, хто ніжно обіймає свій ноутбук зранку до вечора.Тобто, якщо перекласти на людську: усе, що можна робити в Excel, тепер може робити щось… без кави, без стресу, швидко і автоматично.І сидиш такий, дивишся на дощ за вікном (який, до речі, не змогли автоматизувати навіть найрозумніші алгоритми), і думаєш:— То що, мене замінить робот?— А він знає, як пояснити клієнту «це Ірландія, тут усе трохи повільніше»?— А він може написати десятий імейл-перепрошення так, щоб звучало щиро, але без жодної конкретики?Уявляю цей ідеальний світ майбутнього.Робот приходить на роботу рівно о 9:00.Не запізнюється через трафік. Не бере вихідні. Не виходить на ланч на дві години, бо «сонце вийшло — треба ж використати цей день року». І взагалі не витрачає часу на small-talk.Що ж робити людині, якщо ти саме зараз вчишся на одну з тих професій, які ШІ так чемно підсуває до виходу?☘️По-перше, видихнути.Бо в Ірландії навіть автоматичні двері іноді думають, чи варто відкриватися. Якщо це станеться, то точно не через півтора року. Набагато пізніше. Вони нещодавно телефонні будки з вулиць поприбирали і то не всюди. Який там штучний інтелект! У багатьох чекові книжки ще (технологія ХХ століття). Ірландія взагалі дуже “перехідна” країна: тут одночасно існуютьApple Pay, Revolut — і чеки з ручкою.☘️ По-друге, зрозуміти просту річ:роботи забирають не професії.Вони забирають нудну частину роботи.Ту саму: • копіювати дані з одного файлу в інший; • писати «Kind regards» 47 разів на день; • шукати, де ж той PDF, який усі загубили; • робити вигляд, що ти дуже зайнятий у п’ятницю після обіду.☘️А от що вони поки не вміють: • домовлятися з живими людьми; • відчувати контекст (особливо ірландський, де «grand» може означати що завгодно); • жартувати в правильний момент; • вигадувати нове; • співчувати; • імпровізувати, коли все пішло не за планом ( як ми знаємо, це тут національний вид спорту).Тобто конкурувати з роботами не треба. З ними можна… працювати в парі.Він робить таблицю — ти розумієш, навіщо вона.Він пише текст — ти вирішуєш, чи має він сенс.Він рахує швидко — ти думаєш глибоко.Так, світ змінюється, але потреба в людях, які можуть бачити більше ніж інструкцію, брати відповідальність,і сказати «давай зробимо інакше» — нікуди не зникла.Оце жоден алгоритм не прорахує💜#ірландіядляукраїнців #українцівірландії

Коли мені було п’ятнадцять, у нашій квартирі на час переддипломної практики оселився двоюрідний брат. Я дивувалася його здібностям і намагалася повторити. Він міг читати газету при ввімкненому телевізорі й водночас відповідати на мої запитання. Тоді здавалося, що це справжній дар — мати надздібність вловлювати інформацію двома вухами й робити три справи одночасно.Тепер, у темпі прискореного життя, таким «даром» володіє кожен із нас. Робимо сто справ одразу, на сон витрачаємо не більше часу ніж Наполеон, і навіть не вважаємо це подвигом. Такий ритм сучасності. Кожен із нас — геній багатозадачності.Ще якихось двадцять років тому пенсіонери не могли уявити, як це — говорити телефоном із сестрою з Вінниці, стоячи в черзі до каси «ПриватБанку».Ми телефонуємо, щойно виходимо з дому. Економимо час, поєднуємо дії, скорочуємо ресурси. Пишемо повідомлення на ходу, у транспорті, за кермом.А колись на листування витрачали час, сили й гроші.Сходи на пошту, купи конверт, напиши листа, відправ і чекай відповіді.А тепер? Відчуваєте різницю?І не цінуємо цього.Сваримося з батьками, відчайдушно доводимо свою дорослість, свою правоту й бозна-які ще каракулі. Не замислюємося, що все це — по суті, пил. Минеться, зникне, забудеться. Залишиться лише слід. І тільки від тебе залежить, чи вплине ця вм’ятина на твій власний Всесвіт.Сваримо дітей, зриваючи на них власні комплекси. А ти спробуй зробити щось корисне. Вкласти, пояснити, показати особисто. Дитина - це чистий аркуш. Спробуй не залишити плям, а намалювати на чистому папері красиве майбутнє.Перш ніж підвищити голос на дитину, подумай — що вона запам’ятає? Тему розмови чи твоє сердите обличчя? Вона виросте, обов’язково виросте, і вже не буде мочити рукавиці в калюжі. Чи варто сварити й карати її зараз, коли вона тільки пізнає світ?Чи здатен ти не залишити шрамів у її серці?Ми дивимося картинки про неспішне скандинавське життя, приміряємо стиль хюґе, дивуємося італійській сієсті (скільки ж «втраченого часу»!) і грецькій лінощам (чому так довго!) — і далі біжимо. Чому? Усі біжать — і я біжу. Вгору, по колу — не важливо як.Найважливіші слова згадуємо у свята. Обійми, сміх, компліменти, радість — усе «з нагоди», ніби бережемо на потім. Обмежуємо рухи, замикаємо емоції, стискаємо хвилини.Справи-справи-справи…Найрозкішніший фільм у своєму житті я дивилась в панорамній залі на краю світа. На мисі Нордкап. Фільм без екшена та сучасної графіки. П’ятнадцять хвилин, після яких починаєш цінувати кожну крихту природи.От як воно так влаштовано? Біжиш, дерешся, долаєш, падаєш, підводишся, встигаєш у строк, опівночі, а потім сідаєш у крісло кінотеатру — і завмираєш зі сльозами на очах.Ось вона, велич світу. Не в грошах і не в титулах…Краса — у деталях, а щастя — у миттєвостях❤️#добрийранок #спогадиФБ ** чи могла я уявити, що буду жити в неспішній Ірландії, підписувати конверти на свята, пити чай не на ходу і дякувати по сто разів на день🌹

Якщо 14 лютого ви один/однаДень закоханих наодинці — це не “проіграна історія”.Це день, коли ти є в себе. І цього вже достатньо.Зібрала декілька порад для таких, як я:☘️Сходи на каву. Не відповідай на повідомлення в соцмережах (бо іноді цей день перетворюється на каскад картинок, які шлють тобі всі). Не поспішай. Не треба "бути продуктивною”.Просто сидіти, гріти руки об чашку і дозволити собі жити — не для когось, а для себе.☘️Довга прогулянка, навіть якщо дощ чи трохи приморозило Ірландію.Життя триває в будь-яку погоду. Вийди пройтись. Подихай. Подивись на дерева, будинки, людей.Світ не зупинився — і ти теж не зупинилась.☘️Нагодуй себе так, як годують тих, кого люблять.Приготуй щось тепле. Домашнє. Своє.Любов — це не тільки “хтось поруч”. Любов — це коли ти дбаєш про себе, навіть коли важко.☘️Створи вечір турботи про себе.Свічка. Плед. Спокійний фільм.Телефон можна відкласти. Сьогодні не треба нічого доводити світу.☘️Напиши собі кілька чесних слів.Не план, не список справ. А щось просте:“Я стараюсь. Я тримаюсь. Я молодець." Ти в себе одна! Закінчишся ти - закінчаться будь-які відносини.☘️Не дивись стрічку соцмереж. Там сьогодні масове виробництво “ідеальних стосунків”, які в реальності закінчуються звичайним побутом і залишається лише людина, і ти просто розумієш вона твоя чи не твоя.Можна не шукати сенс у цьому дні. Це просто дата, яку маркетологи перетворили на марафон тюльпанів і нервових очікувань.☘️Якщо дуже хочеться романтики — замов щось додому і уяви, що це тобі від… себе. Найстабільнішої людини у твоєму житті.Або просто купи собі квіти. Слава Богу, вони тут цілорічно в супермаркетах. І не за всі гроші світу.☘️Пам’ятайТи в себе одна. І це не про самотність — це про відповідальність любити себе так, як ніхто інший не зможе.☘️Напиши лист — але не йому. Напиши собі.Тій версії себе, яка ще була в Україні.І скажи їй: “Я тримаюсь. І це вже перемога”.☘️Дозволь собі сміятись з цього дня. Купи собі шоколад. Назви його “компенсація за геополітику”.І з’їж без почуття провини.☘️Пам’ятай головне: самотність у міграції — це не відсутність любові. Це просто день в календарі. Він може стати днем, коли ти трохи повертаєшся до себе.#ІрландіяДляУкраїнців

Здається, лише ранкові пташки точно знають, що весна вже поруч. В Ірландії лютий — це її початок, і часто він навіть тепліший за березень. Так, тут таке буває.Сьогодні моя лендлорд здивовано вигукнула: «What the fuck? This is February. Why raining every day?» І я подумала, що пташки з нею б не погодилися. Вони щоранку починають свій спів, ніби закликають небо отямитись, залатати мокрі дірки і весну нарешті прийти.Метеорологи лякають невтішними прогнозами з льодовим дощем. Виявляється і таке є. Не лише вертикальний і горизонтальний. Хоч, здається, ми вже вивчили всі ірландські різновиди. Я відчиняю вікно і слухаю пташок. Вони не здаються. Співають наперекір дощу, ніби переконують небо: досить, час сонцю повертатися. Хотіла б і я мати таку здатність вірити в себе. Як вони. В їхніх голосах — впертість, надія і якась світла впевненість, що тепло вже близько.Щоранку я щиро вірю: усе буде добре. Світло переможе, тепло прийде, а нескінченні дощі й тумани залишаться позаду.І здійсниться найзаповітніша мрія 🫶#добрийранок #ІрландіяДляУкраїнців

📚Книга енергодарської письменниці Наталії Будянської, присвячена подіям, що розгорнулися в Енергодарі на початку повномасштабного вторгнення та єдності земляків, які чинили спротив окупантам, увійшла до збірника «Хроніки війни».Збірник видано на замовлення Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради. Він складається з трьох історій, присвячених Запорізькому краю. Одна з них - «Символ українського спротиву. Битва за Енергодар» - це історія нашого рідного міста. Історія, пережита кожним його мешканцем. Про те, що спонукало авторку взятися за написання книги і які головні сенси в неї закладені, Наталія Будянська розповідає так:«Світ бачив, як ми виходили на мітинги.Тисячі людей. Відео розлетілось по країнам і ЗМІ.Це стало символом українського спротиву.Але майже ніхто не знає, що відбувалося поза кадром.Що було в місті між цими подіями.Що було в головах і серцях хлопців і дівчат, які намагалися робити бодай щось можливе — живі люди. Зі страхом, сумнівами, злістю, вірою.Саме їхні історії — передусім розказані в цій книзі.Бо протест — це не тільки єдина дорога в місто. Це тотальна внутрішня робота.Це маленькі кроки, про які ніхто не знімає відео.І книга саме про це.Про оборону міста. Битву за Енергодар».Авторка зізнається, що рішення взятися за цю книгу визрівало непросто — через постійні сумніви, внутрішню відповідальність і розуміння того, що жодна історія не здатна вмістити всі вчинки й усіх героїв. Вона усвідомлювала: кожен, хто допомагав місту — від блокпостів до кухонь і штабів, — уже зробив свій вчинок, але книга мала розповісти не про окремі епізоди, а про саму суть спротиву.Так історія почала складатися. Люди були готові говорити, ділитися пережитим, передавати контакти одне одного, згадувати й проживати ці події разом. Протягом шести місяців — майже щодня — авторка збирала свідчення з різних куточків України та світу, усвідомлюючи рівень довіри, який більше не залишав простору для кроку назад.На початку 2025 року ці розрізнені спогади почали складатися в єдину цілісну історію Енергодара. Було знайдено спосіб подачі «Битви за Енергодар» — такий, що дозволив зберегти безпеку кожного оповідача й водночас передати головний сенс: правду про оборону міста зсередини.Наразі на цьому етапі ознайомитися з книгою можна буде у бібліотеках Запоріжжя та області. Водночас триває робота з пошуку можливості видати книжку «Битва за Енергодар» онлайн, щоб у кожного бажаючого була можливість її прочитати.▪️У відео використана музика гурту ТНМК "Енергодар - це Україна"

Уряд Ірландії має намір продовжити виплати тим, хто приймає українцівМіністр юстиції, внутрішніх справ і міграції Джим О’Каллаген підтвердив намір продовжити програму Accommodation Recognition Payment (ARP) ще на один рік.Йдеться про безподаткову виплату для людей, які надали житло українцям під тимчасовим захистом. Програму запустили у 2022 році після початку повномасштабної війни.Скільки платять зараз • €600 на місяць за одне житло (Eircode) • незалежно від кількості людей • виплата не залежить від доходу • податком не обкладаєтьсяУ червні 2025 року суму зменшили з €800 до €600, щоб зробити програму фінансово стійкою.До якого часу планують продовжитиЗараз крайній термін дії — 31 березня 2026 року.Міністр планує продовжити програму до 31 березня 2027 року.Це пов’язано з продовженням дії Директиви ЄС про тимчасовий захист для українців.О’Каллаген зазначив, що продовження дозволить «поступово і впорядковано завершити програму» перед закінченням дії європейської директиви.З 2022 року: • майже 63 500 українців отримали житло поза державними центрами • зараз близько 42 000 людей проживають у майже 23 500 домогосподарствахПрограму адмініструє Департамент соціального захисту. Гроші виплачують заднім числом — у другий вівторок кожного місяця.⚠️ Важливо • мінімальний термін прийому — 6 місяців • виплата фіксована за житло, а не за людину • це не «оренда», а компенсація за гостинність • уряд дозволяє домовлятися про внески на комунальні послугиЧекаємо офіційну інформацію на gov.ie🫶#ІрландіяДляУкраїнців #українцівірландії

Скільки коштує проблема?Коли зі мною трапляється якась неприємність, я намагаюся швидко перестати страждати й увімкнути голову.Припустімо, сталася сварка. Або розставання. Або провалила співбесіду. Коротше — вже сталося, а я продовжую це пережовувати тижнями. Що можна зробити?— Наташ, — кажу я собі, —а що ти готова віддати, щоб ця проблема зникла?І починається внутрішній торг.— Можеш віддати праву руку? Клац і розставання тебе більше не хвилює.— Ні, звісно. Ні!— Добре, знижуємо ставки. Мільйон гривень — і ця історія перестає тебе турбувати. Домовились?— Ні. По-перше, дорого. По-друге, де я його візьму?— Сто тисяч гривень. Кладу на стіл, трохи магії — і провалена співбесіда стає повною дрібницею.— Все одно дорого…— А скільки тоді?— Ну… тисяч десять. Може, менше.І от у цей момент трапляються два маленькі, але дуже важливі прозріння.Перше. Поки ти торгуєшся і прицінюєшся, непомітно вмикається раціональна частина мозку. Проблема перестає бути трагедією і починає виглядати як задача.Щиро рекомендую цей метод.

Є одна інтернет-легенда про здорового лева, який нібито забрів у двір до напівсліпої бабусі, а вона прийняла його за велику собаку і відлупцювала ціпком. Лев, цар звірів, занепав духом. І через день помер від психологічної травми. Жодних реальних джерел у цієї історії немає, це красива вигадка, але вона чіпляє саме тому, що в ній багато правди про нас.Бо що таке здоров’я? Якщо навіть “лев” може не витримати удару по гідності. Сила — це не тільки м’язи. Стійкість — це не тільки фізика. Іноді достатньо того, що тебе не впізнали, не побачили, не оцінили.Ти приїжджаєш в Ірландію молодий, сильний, з дипломами, досвідом, амбіціями. А потім чуєш: ти просто ще один мігрант. Просто ще один кандидат на кімнату. Просто ще один CV. І стоїш, як той лев у чужому дворі, намагаєшся не втратити відчуття, хто ти є. Зовні все нормально: дах над головою, друзі, горизонтальний дощ, до якого ти вже звик, шторм, який ти переживаєш без паніки. А всередині — дрібні удари по самооцінці, по відчуттю значущості, по внутрішній опорі.Фізично ти можеш бути абсолютно здоровим. Аналізи в нормі, кроки на годиннику закриті, вітамін D прийнятий. Але якщо тебе постійно знецінюють, якщо ти живеш у режимі виживання, якщо кожен лист від Інтрео викликає мікрострес, — це теж впливає на здоров’я. Як не дозволити чужій короткозорості визначити твою цінність? Як залишитись собою в новому середовищі, де тебе ще не знають і не розуміють?Здоров’я — це не тільки тіло. Це ще й здатність витримати чужу інтерпретацію тебе і не розсипатися. І якщо ми вже навчилися жити з дощами, штормами і зйомними кімнатами, то, мабуть, навчимося і цьому.Головне — не померти від чужої інтерпретації тебе.#добрийранок Пийте каву, насолоджуйтесь відсутністю дощу і памʼятайте: іноді сила — це не рикати, а не втрачати себе🫶