Я ось думаю, моя донечка вже фанатка щенячого патруля і любить іграшки і все з ними, і я радію, коли можу щось таке їй подарувати і вона ними грається. А чому я не зробити Ісуса її улюбленим героєм? Придумувати іграшки з Ним, ігри та розповідати історії про Нього частіше. Взагалі хочеться переглянути погляди на деякі речі в моєму (нашому) житті. І чесно, інколи ці роздуми даються важко, бо потребують сміливості. Я відчуваю зараз боротьбу. Як тільки мені захотілося втілити суботні традиції, відзначати Вечерю, мене раптом огорнув смуток і апатія. Відчуття марноти всього що я роблю і думки про неможливість щось змінити назавжди. В якийсь момент я навіть їм повірила, але коли розмальовувала цього Ісуса, думала - це все мій максималізм «все і одразу», але ж маленькими кроками щось і буде. І я маю боротися за Христа, кожна гарна ідея потребує зусиль та сміливості. І сумніви та страхи зникають з кожним кроком. Вони ще є, але коли я почала щось робити - їх стало менше.Тому ось так я відчуваю боротьбу за добре 🤍