Літо третього року повномасштабки і загалом одинадцяте (капець) літо війни завершується тотальною битвою на всьому фронті — від Курщини до Дніпровських плавнів. Шановне панство, кажу це не для красного слівця. Хоч і на свій обмежений погляд молодшого офіцера, але є з чим порівнювати — і з 2022 роком, і 2023. Зараз є відчуття повного зосередження сил, кидання у бій усіх резервів з обох сторін, максимальних ставок. На довгі сотні кілометрів фронту небо чорне від диму згарищ і чорне від дронів. Важкі бої скрізь. Не тільки Курщина і Покровський напрямок. Скрізь. Армія бʼється. Завдяки і всупереч, вдень і вночі, без перерв і вихідних, мовчазно і зосереджено. Бʼється загартований в боях кістяк. Бʼються новобранці. Усім треба усвідомити три речі: 1. Якщо хтось думає, що склавши руки і піднявши білий прапор він отримає пощаду і жах завершиться — він трагічно помиляється. Справжній жах лише почнеться.2. Сільські мужики вже всі в армії. Мешканці міст-мільйонників, середній клас — ваш вихід. Звертаюся до тих, ясне діло, хто ще не пішов добровольцем. Вам точно є що втрачати у цій країні. Треба її захистити. І не допустити, щоб ваше місто перетворилося на палаючі руїни. Потрібні ваші компетенції, мізки і руки. Без вас не витягнемо. Можете до нас в батальйон іти. Анкета ось https://svoboda.army/recruitment-form/3. Ворог виснажений теж. Йому страшно теж. Ми їх дожмем. Але тільки якщо всі разом.