Головнокомандувач Української Армії під час війни за існування — це не просто колосальна відповідальність. Це історична відповідальність. Генерал Драпатий — один з найкращих командирів цієї війни. Авторитет Драпатого беззаперечний, як і довіра до нього. Його призначення — дуже позитивний крок. Єдине — застеріг би суспільство від ризику надто завищених очікувань. Бо це війна. Вірте, допомагайте, ставайте у стрій.Також вважаю, що публічні матюки, глузування і називання «ворогом» генерала Сирського — це шкідлива дурниця. Це не стосується аргументованої критики, від якої не повинно бути імунітету ні в кого, у тому числі й у вищого військового командування. Є легітимна критика, а є обпльовування, яке послаблює авторитет ключової військової інституції та бʼє по армії як такій.Залужний, Сирський, Драпатий — це вже постаті історичного масштабу. І дай Бог нам дожити до тих часів, коли українські історики в українській державі будуть давати оцінку їхнім перемогам та помилкам. Успіхів генералу Драпатому. Його успіх — наш успіх.