Цей 36-річний колишній прокурор Миколаївської області з оформленою інвалідністю у 2024 році звільнився з посади та виїхав за кордон. Після цього він через суд домігся оформлення собі пенсії у сумі 156 тисяч 700 гривень. Але 36 річному інваліду екс-прокурору дуже важко живеться у Швеції, тому він там шукає роботу. Помолимся за нього! 156 тисяч 700 гривень – це суттєво більше, ніж отримує солдат за повний місяць перебування у зоні бойових дій і співмірно з тим, скільки отримує за повний місяць піхота на нульових позиціях. За що українська держава платить такі гроші цьому 36-річному гівнюку, який звалив за кордон? Вибачте за пафос, але мені здається що посада прокурора прифронтової області у час війни за існування – це посада для представника еліти нації, готового покласти своє життя за вільну Україну. А це гівно було на цій посаді і вершило людські долі, відповідало за закон і справедливість у ключовому регіоні. Поки не вирішило звалити за кордон і вимагати собі від держави 3 тисячі євро пенсії. Капець. І ще. Як виявилось, Дмитру Казаку (так воно називається) не треба проходити додаткову медекспертизу та підтверджувати свою інвалідність. Тобто моїм побратимам, яким відірвало ноги та повибивало очі на війні – потрібно, а цьому гівнюку не потрібно, бо він у Швеції, йому незручно. Я правильно розумію? Байдуже, що це все формально «законно». Значить гівняні ці закони. Їх треба змінити. Негайно. Бо такого дуже багато. І це задовбало.