Хвилинка рефлексії.Раніше мене питали, чи буду я перекладати огляд "Анастасії" українською і я відповідав "звісно, прикольний смішний огляд, чому ні?". Дуже швидко згодом у мене з'явилась огида до всього росіянського. Типу так, це мульт не створений росіянами, але від них вже так нудить, що не хочеться про них зайвий раз чути в будь-якому контексті. А зараз я думаю, що трохи згодом, але все ж зроблю, бо є тези, які хочеться донести.Зараз згадувати, як я його робив - просто дико. Я тоді сказав, що мовляв це певний історичний період, тому я хочу порадитись з істориками, щоб не бовкнути якоїсь тупні. І з ким я порадився? З росіянськими істориками, тож наговорив такої тупні, що далі нема куди. Зокрема що "Це суперечливий період, який не вдається вивчити, бо неможливо відрізнити факти від інтерпритації". Для всього світу сто років по-тому там абсолютно зрозуміло, що сталось, і тільки росіяни й досі не знають, бо Сталін заборонив знати. Ну офігіти. Словом, самому мені завжди було срати на ті події та я ніколи історією не цікавився, але зараз дико крінжую з цих своїх же слів, де я процитував людину, що мене консультувала.Так от я думаю, чому б не поговорити про вбивства Романових? Ну в сенсі про те, як вже ПІСЛЯ того, як їх скинули і ті не мали жодної влади, більшовики все одно вирішили завітати до них і жорстоко вбити кожного члена родини, і дітей, і прислугу. Хіба ми не бачимо, що вони зберегли традиції подібного звірства по-сьогодення? І як прикольно мультик оминає всі ці теми.Чому б не поговорити як мультфільм романтизує росіянців і звідки взявся цей романтизм щодо "загадкової росіянської душі"? Яка живе в лайні і хоче перетворити весь світ на лайно. Якщо ви не знали, то цей романтизм і захоплення Толстоєвським і Долстим з'явились якраз коли розвалювалась гнила росіянська імперія. Тодішні "ліберали" розповідали, що то були злі попєрєднікі, то все була до того диктатура, а от вони зараз побудують "світлу росію майбутнього". Тож продавали світові як ознаку, що вони змінились, своїх письменників (кожного з яких, за іронією, вони самі ж репресували).І навіть сама ця історія, що Анастасія намагається довести, що вона та сама наслідувачка престолу... країни, якої вже немає... Хіба це не ілюструє чудово історію самих росіян, у яких починаючи з найпершого правителя завжди починалась кривава баня і гризня за трон, коли після смерті царя, з'являлись кавалькада чуваків, що називали себе нащадками.Та й пожартувати над сучасністю, як зараз, до прикладу, в Європі можна знайти таке явище, як чуваки, які все життя вивчали культуру рашки, захищають її, бо... ну що їм тепер, вчити щось нове, а самим залишитись без роботи?Я до того, що точно не робитиму це найближчим часом, бо ці виродки викликають в мені суцільний негатив і боюсь переборщити. З рештою, я вам хочу настрій підняти, а не зіпсувати. Але колись, гадаю, можна поглянути на цю історію з української оптики, з оптики зовнішнього світу і дати трошки справжньої історичної справки.