Сьогодні головний виклик для Харкова — зберегти те, що формувало його обличчя протягом багатьох століть і робить унікальним зараз, — університети, студентів, науку.Зустріч з харківськими студентами тільки підтвердила очевидне: нинішнє покоління не чекає на сприятливі умови чи чужу допомогу. Вони вже діють. Навчання, волонтерство, запуск стартапів, громадських і бізнес-проєктів, організація заходів — усе це доводить, що вони хочуть і вміють брати на себе відповідальність за майбутнє.Так, через війну кількість молоді в Харкові зменшилася. Але ті, хто залишився, стали ще сильнішими. Вони доводять, що навіть у найскладніших обставинах можна бути корисними та успішними, якщо цього прагнеш. Нинішня ситуація нагадує післявоєнну історію великих європейських міст. Наприклад, у Варшаві та Берліні саме молодь бралася за відновлення зруйнованих війною громад. Вони не лише будували нові будівлі — вони створювали нову культуру, нові сенси. Харків сьогодні стикається з аналогічним викликом, і я бачу, що наші студенти готові його прийняти. І я впевнений, що з такими людьми Харків не лише відродиться, а й стане містом, яким захоплюватиметься весь світ!