Ігор Терехов

Серпень забрав життя чотирьох харків’ян. Ще 94 людини постраждали, серед них - п’ятеро дітей. Мої найщиріші співчуття кожній родині, яка втратила близьких. Усім пораненим бажаю сил та якнайшвидшого відновлення! Ці трагедії - наслідок 80 ворожих атак на наше місто впродовж останнього місяця. Під ударами знову опинилися всі без винятку райони Харкова.Арсенал, який росіяни спрямовують на нас, постійно змінюється. За минулий місяць по місту 14 разів били «Молніями» та ще 14 - реактивними «Шахедами». Ситуаційний центр також зафіксував 11 ударів FPV-дронами, 10 застосувань звичайних «Шахедів», вісім прильотів відносно нових ракет «Бандероль», а також удари реактивними «Італмасами» та з РСЗВ.Оцінювати ворожу тактику - це, безумовно, справа військових. Але для нас з вами, для цивільних харків’ян, усе це має суто практичне значення: змінюється час для нашої реакції. Реактивні дрони летять значно швидше, їхні маршрути стають менш передбачуваними, а між сигналом сирени і вибухом іноді минають лічені хвилини.Більше того, ми бачимо стійку тенденцію до подовження повітряних тривог. У серпні небезпеку в Харкові оголошували 286 разів, і загалом вона тривала майже 522 години - це близько 22 діб. Чому так відбувається? Бо загроз стає дедалі більше. Ворог не стоїть на місці.І б'ють вони максимально цинічно. Найчастіше ціллю стає звичайне житло, енергетичні та газові мережі. Але є й інший, дуже чіткий вектор атак - це підприємства, склади, торговельні центри й заправки.Згадайте, як почався цей місяць: з нищівного удару по складу видавництва «Ранок» та дистрибуційному центру «Книголенду». А наприкінці серпня реактивний дрон влетів у єдиний працюючий у місті «Епіцентр». Вже мовчу про АЗС. Ворог цілеспрямовано і послідовно б’є по великому бізнесу, торгівлі та логістиці. Він прагне послабити економіку нашої країни. Я регулярно приїжджаю на місця прильотів і бачу цей біль на власні очі. Як люди стоять біля понівечених будинків і чекають, чи можна буде їм повернутися жити до своїх квартир, чи ні. На підприємствах працівники розгублено дивляться на вигорілі цехи та склади й не знають, чи матимуть завтра роботу, чи буде чим годувати сім'ї далі. Поруч від перших хвилин працюють рятувальники, медики, поліцейські, комунальники. Наші служби відновлюють комунікації, закривають вибиті вікна, ремонтують покрівлі та допомагають постраждалим.Дякую нашим військовим і підрозділам протиповітряної оборони! Значну частину ворожих цілей вони знищують ще на підльоті. Без їхньої щоденної роботи кількість жертв і руйнувань була б набагато більшою.Але ворог миттєво збільшує тиск, щойно бачить найменшу можливість. Тому я вкотре дуже прошу харків’ян: не ігноруйте тривоги! Навіть коли вони здаються нескінченними. Навіть коли здається, що небезпека десь далеко. Від вашої швидкої реакції та відповідальності справді залежить життя!

Я дуже хочу, щоб якнайшвидше настав вересень, коли жодну школу більше не доведеться називати підземною.Без тривог.Без війни.Але поки ворог продовжує обстрілювати наші міста, ми повинні зробити все, щоб у дітей залишалося якомога більше звичайного, нормального, щасливого дитинства.І сьогодні були всі ті чудові емоції, за які ми любимо початок навчального року: радість зустрічі після довгого літа, обійми, хвилювання першачків, гордість батьків за своїх майже дорослих випускників. Саме заради таких днів, як сьогодні, ми ще три роки тому відкрили першу у світі метрошколу. Згодом самі спроєктували й збудували першу в Україні підземну школу, а напрацювання передали далі іншим громадам.Зараз у Харкові вже 24 захищені освітні простори, серед них - десять підземних шкіл. Завдяки їм понад половина школярів, які проживають у місті, можуть відвідувати очні заняття.Так, вони проходять в укриттях. Але поруч - учитель і однокласники, на перерві - сміх, суперечки й примирення.Очне навчання впливає і на рішення дорослих. Коли син чи донька можуть ходити на уроки, родині не доводиться обирати між майбутнім дитини та життям у рідному місті. Історія не знає умовного способу. Та сьогодні вже очевидно: якби три роки тому ми не розпочали створювати умови для безпечної освіти, ми б втратили чимало молодих сімей. Одні б не повернулися, інші - не залишилися. І ми не зупинимося. Нинішнього результату недостатньо, доки бодай один учень позбавлений вибору. Продовжимо розширювати мережу, шукати ресурси та залучати міжнародних партнерів. Близькість до фронту не повинна прирікати ціле покоління на роки сам на сам із монітором. Дякую освітянам за підтримку наших дітей! І за атмосферу, заради якої хочеться приходити на уроки. Дякую батькам за довіру! Бажаю нашим дітям цікавого навчального року, нових друзів, гарних оцінок і якомога більше приводів усміхатися! Зі святом Першого вересня!

Упродовж останнього тижня літа російський агресор атакував Харків 38 разів.Проти мирного населення ворог застосував 12 «Молній», 10 реактивних «Шахедів», вісім FPV-дронів та чотири «Італмаси». Ще чотири удари завдав із РСЗВ касетними боєприпасами.Росіяни вдарили по восьми з дев’яти районів Харкова. Били по АЗС, торговельних центрах, житлових будинках, підприємствах, складах, навчальному закладу та дорогах. Вибір цілей говорить сам за себе.Троє харків’ян загинули, ще 23 - постраждали. Мої співчуття рідним і близьким загиблих.Окремо скажу про удар по «Епіцентру» в Основ’янському районі. Оператор у реальному часі бачив, куди веде реактивний дрон, і спрямував його в гіпермаркет посеред робочого дня, коли всередині перебували відвідувачі та персонал. Росіяни прицільно вбили чоловіка, який прийшов за покупками. Ще п’ятеро постраждали.Ворог уже атакував всі три харківські об’єкти мережі. Гіпермаркет на Олексіївці не відновив роботу після обстрілів 2022 року. На Салтівці у 2024-му росіяни знищили магазин, убивши 19 харків’ян. Тепер поцілили в останній, що працював у місті.Випадковості тут немає. Ми бачимо, як по всій Україні агресор послідовно б’є по великих торговельних мережах і намагається тим самим зламати український бізнес. Водночас повітряна тривога в Харкові тривала на 26 годин, або 17%, менше, ніж загалом по області. Я щиро дякую нашим рятувальникам, медикам та комунальникам, чия блискавична реакція і щоденна самовіддача не дозволяють російському терору паралізувати Харків! Прошу кожного: не дозволяйте п’ятому року війни притупити вашу пильність. Реактивні безпілотники та FPV-дрони залишають лічені секунди на порятунок. Лунає тривога - одразу прямуйте в укриття.

Наші воїни віддали життя за цілком конкретну Україну. Незалежну. Вільну. Де люди самі визначають своє завтра. За Київ, Харків, Маріуполь, Херсон, за кожне місто і село. За рідний дім. За право бути українцями на своїй землі.Тому шана до їхнього подвигу — це погляд не лише в минуле. Це передусім про те, що ми зобов'язані робити далі.Про розбудову держави вже сьогодні. Про підтримку родин полеглих. Про гідне повернення військових до мирного повсякдення. Про виховання нового покоління з міцним усвідомленням ціни свободи.Збереження імен героїв у назвах харківських вулиць — наш беззаперечний обов'язок. Проте справжня відповідальність доводиться практичними кроками. Це постійна допомога сім’ям. Це сучасна реабілітація ветеранів та абсолютна безбар’єрність для поранених бійців.У такій щоденній роботі не буває моменту, коли можна сказати: усе завершено, ми зробили достатньо. Нам завжди буде що вдосконалювати, чого вчитися і до чого рости як спільноті.Адже справжнім мірилом нашої вдячності стане країна, яку ми збудуємо після війни.Ми маємо створити державу, гідну кожного її захисника. І Харків, вартий усіх, хто його відстояв.Світла пам’ять полеглим захисникам і захисницям України!

Минулого тижня Харків знову перебував під вогнем ворога - росіяни дев’ять разів атакували місто. Били «Молніями», реактивними «Шахедами» та «Італмасами». Завдяки злагодженій роботі наших захисників частину безпілотників вдалося збити, а одна «Молнія» впала, не здетонувавши.Під ударами опинилися Індустріальний, Салтівський, Холодногірський, Київський та Основ’янський райони. Наш Ситуаційний центр зафіксував вибухи безпосередньо біля житлової забудови, у приватному секторі, на об’єктах паливної інфраструктури і навіть на території кладовища. Маємо понівечені фасади та покрівлі житлових будинків, господарські споруди, розбиті автомобілі звичайних містян.Поранення дістали 11 харків'ян, серед яких - 15-річний хлопець. На щастя, обійшлося без загиблих, усі живі.Висловлюю величезну вдячність тим, хто завжди першим прибуває на місця прильотів. Нашим рятувальникам, медикам, поліцейським і, звісно ж, нашим комунальникам. Дякую за оперативність, мужність та цілодобову працю, котрі допомагають Харкову миттєво оговтуватися після кожної атаки!Порівняно з областю ми мали на 45 годин - або на 29% - менше тривог завдяки роботі нашої системи диференціації. Цей час харківʼяни змогли присвятити роботі, дітям чи просто відпочинку без постійного звуку сирен.Але саме тому я вкотре наполегливо прошу кожного з вас: коли у Харкові лунає сигнал про небезпеку - загроза абсолютно реальна. Будь ласка, реагуйте на неї! За можливості спускайтеся в укриття, уникайте натовпів під час тривоги. Не ігноруйте попередження!Війна триває. Наш ворог залишається підступним, цинічним і непередбачуваним. Йому абсолютно байдуже, куди влучить дрон і життя скількох людей він забере.

Кажуть, під час великих випробувань людям не до мистецтва. Харків укотре доводить протилежне.Тож символічно, що фестиваль «Схід Опера фест 2026» стартував саме сьогодні, напередодні наших головних свят і саме в нашому місті. І нам знову вдалося зробити те, що ми вміємо найкраще, - обʼєднати навколо себе таланти з усієї України.Я вдячний усім, хто, попри обставини сьогодення, обрав Харків! Артистам, режисерам, музикантам, технічним командам, організаторам і керівникам театрів - дякую за сміливість! Дякую, що не побоялися приїхати! Для харків’ян ваша присутність важить незмірно більше, ніж може здатися на перший погляд.Як міський голова і як очільник Асоціації прифронтових міст та громад переконаний: війна не повинна відсувати громади поблизу лінії фронту на узбіччя нормального життя. У нас мають бути прем’єри, великі події, дискусії, музика. Тут має вирувати українське культурне життя! Бо Україна залишається сильною, доки її духовний простір є спільним - від Львова до Харкова, від Києва до Херсона, від Одеси до Сум.Тому принагідно запрошую до Харкова всіх, хто створює українську культуру, і всіх, хто хоче її відчути наживо. Заходи фесту проходитимуть виключно у безпечних локаціях. Харків відкритий і чекає на вас! Харків єднає!

Дорогі харків’яни!Попереду - особливі для всіх нас дні. 23 серпня - День Харкова і День Державного Прапора. 24 серпня - День Незалежності України.Я знаю, що багато хто захоче провести ці дні в місті, зустрітися з рідними, пройтися улюбленими вулицями, побути разом. І я не маю права вам цього заборонити. Але дуже прошу про інше - будьте максимально пильними та обережними.Війна триває. І ми добре розуміємо, що саме знакові для України дати ворог може використати для чергових атак. Тому 23 та 24 серпня всі міські служби працюватимуть у режимі підвищеної готовності. Правоохоронці, рятувальники, медики, комунальні служби - всі будуть на своєму робочому місці. Ми постійно перебуватимемо на зв’язку з військовими і, якщо ситуація вимагатиме, оперативно повідомлятимемо харків’ян про додаткові заходи безпеки.Але є речі, які залежать від кожного з нас.Будь ласка, без потреби не збирайтеся великими групами. Заздалегідь подивіться, де розташоване найближче укриття. Не ігноруйте повітряні тривоги. Якщо оголосили тривогу - не чекайте, не намагайтеся оцінити загрозу самостійно, а переходьте у безпечне місце.Ми оголошуємо повітряну тривогу одразу після отримання відповідної інформації від Сил оборони. Водночас Харків живе в особливих безпекових умовах: ми дуже близько до кордону, а сучасні засоби ураження можуть долати цю відстань за лічені хвилини. Тому наша особиста уважність і швидка реакція мають величезне значення.І ще одне прохання. Не фотографуйте і не публікуйте роботу наших захисників! Не поширюйте неперевіреної інформації! Орієнтуйтеся лише на офіційні повідомлення.Я хочу, щоб ці важливі для Харкова й усієї України дні ми зустріли гідно. Без паніки. Але й без легковажності.Ми не дозволимо російському агресору забрати у нас наші свята, нашу пам’ять і нашу любов до Харкова. Але найважливіше для мене як міського голови, щоб після цих свят кожен повернувся додому живим і неушкодженим.Бережіть себе! Бережіть своїх близьких!

Бюджет держави можна звести. Але як звести кінці з кінцями людині? Про це вчора говорив із Прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким. Обговорили, як пройти наступну зиму, підтримати людей і бізнес, що тримаються під ударами, та дати прифронтовим містам і громадам ресурс на життя й відновлення.Зараз формується державний бюджет на 2027 рік. За оцінкою Світового банку, у 2025 році за межею бідності жили 41,6% українців. За цим відсотком мільйони родин, яким дедалі частіше доводиться обирати між найнеобхіднішим. Війна не повинна прирікати людей ще й на злидні.Тому запропонував передбачити в бюджеті конкретні кроки: підвищити мінімальну зарплату до 10 тисяч гривень, мінімальну пенсію до 6 тисяч, знизити ПДВ на соціально значущі продукти до 5% та розширити компенсацію вартості ліків.Допомогу вимушеним переселенцям пропоную підвищити до 4500 гривень, а перші пів року виплачувати незалежно від доходів родини. Людина, яка втратила дім, не повинна спочатку доводити державі, що їй справді важко.Так само не можна під час війни посилювати податковий тиск на ФОПів, які чесно працюють, створюють робочі місця й наповнюють бюджет. Бізнес, що вистояв під обстрілами, потребує підтримки, а не нових перешкод.Окремо запропонував, щоб у 2027 році прифронтові міста та громади не перераховували реверсну дотацію до державного бюджету. Поясню просто: це не допомога, яку держава надає містам. Це частина власних доходів громад, яку за загальними правилами вони мають перерахувати до державного бюджету. В умовах війни ці кошти повинні залишатися в бюджетах прифронтових міст та громад, а такий порядок потрібно зберегти на весь період воєнного стану. Для територій, які щодня живуть під обстрілами, це гроші на тепло, воду, транспорт, відновлення зруйнованого та підтримку людей.Також обговорили житло для переселенців і майбутнє відновлення регіонів.Дякую Сергію Корецькому за відверту й предметну розмову. Тепер важливо, щоб вона продовжилася конкретними рішеннями. Їхня цінність вимірюється не рядками в бюджеті, а тим, чи стало людині легше купити ліки, нагодувати родину, сплатити рахунки й пережити ще одну воєнну зиму.

Минулий тиждень Харків пройшов без загиблих, і це найважливіше! Але спокійним він точно не був.З 10 по 16 серпня ворог дев'ять разів атакував Харків. Три удари FPV-дронами, два -«Шахедами», по одному - «Бандероллю», реактивним «Шахедом» та БПЛА невстановленого типу. Ще один реактивний «Італмас» упав без детонації.Наслідки ворожих атак цього разу зачепили Слобідський, Холодногірський, Київський, Немишлянський, Салтівський, Основ’янський та Шевченківський райони. Постраждали троє людей.Найбільш напруженим був початок тижня. Під ударами опинилися енергетична та цивільна інфраструктура, приватні будинки, складські приміщення, автомобілі. Горіли житлові будинки. Були пошкоджені гуртожиток та інші будівлі. У п’ятницю ворожі КАБи вдарили по найближчому передмістю, але вибухова хвиля дійшла до Харкова: у Шевченківському районі пошкодило скління в 11 багатоповерхівках та навчальному закладі. І паралельно весь цей час ми ще закривали наслідки попередньої важкої атаки. Лише кілька днів тому завершили аварійно-рятувальні роботи на Салтівці після прямого влучання «Бандеролі» в десятиповерховий житловий будинок 9 серпня. Рятувальники й комунальники розбирали небезпечні конструкції, розчищали завали.На кожній новій локації працівники наших підприємства вже закрили контури будинків й повернули мешканцям базові послуги.Паралельно продовжуємо роботу щодо FPV-дронів. Разом з військовими та інженерами тестуємо різні види захисту, відпрацьовуємо інженерні рішення, коригуємо безпекові протоколи. Частина заходів уже працює, і певний практичний результат ми бачимо. Але робити гучні висновки зарано. Ворог постійно змінює дальність, маршрути й тактику застосування дронів. Тому й наша система захисту не може бути статичною - її доводиться постійно перебудовувати й посилювати. Частину цієї роботи з очевидних причин публічно не коментуємо.За минулий тиждень повітряні тривоги для Харкова тривали на 42 години менше, ніж для області - різниця становить 27%.

З першого дня великої війни я не втомлююся повторювати: головне - єдність. Саме ця єдність допомагає українськім містам і громадам. Але війна довела й інше: сьогодні жодна громада не може бути сильною сама по собі. Її стійкість залежить від сили всієї держави. Тому сьогодні, коли я кажу о єдності, вкладаю в цей вислів вже значно більше: ми єдині, бо ми - українці.І Кропивницький - дуже точне підтвердження моїх слів. Кіровоградщина не є прифронтовою, але прийняла десятки тисяч вимушених переселенців, серед яких і мешканці Харкова. Саме так сьогодні тримається країна - коли відстань до фронту не визначає міру відповідальності за інших. Ми давно знайомі з мером Кропивницького, начальником Кіровоградської ОВА Андрієм Райковичем, і я високо ціную його державницьку та по-людськи небайдужу позицію.Але прийняти - тільки перший крок. Наступне, значно складніше завдання - дати їм можливість бачити своє майбутнє в Україні. Саме про це сьогодні багато спілкувалися у Кропивницькому. Як повернути нормальне життя. Як дати молоді впевненість у завтрашньому дні. Як зробити так, щоб фахівці не виїжджали, а ті, хто вже поїхав, хотіли повертатися. Бо одна з головних битв сьогодення - битва за наших людей.Один у полі не воїн. Самотужки такої ваги труднощів не витягне ані Харків, ані Кропивницький, ані будь-яка інша громада. Чи окрема галузь. Щоб механізм злагоджено працював, потрібні уряд, парламент, міста, бізнес за одним столом. Саме тому ми об’єднуємося і наполягаємо на рішеннях, які дають результат. Мирне життя не повернеться саме. Його треба створити. Разом. По всій Україні.