Сирена. Вибух. Знову сирена.Уся Україна живе в цьому страшному ритмі. А для медиків після удару, часто ще під обстрілом, починається найважча робота. Треба рятувати людей. І рахунок тут іде на хвилини.Сьогодні Україна дякує медикам. За кожну людину, яку ви повернули додому. До дітей, батьків, коханих.Я знаю, як ви втомилися. Хоч ви про це майже не говорите. Ви працюєте на межі сил і витягуєте з найтяжчих станів цивільних та військових. У лікарнях, машинах швидкої, стабілізаційних пунктах. Під сиренами, коли від ударів здригаються стіни.Коли після обстрілу серед поранених є діти, це найважче. Ви лікуєте їх, заспокоюєте, повертаєте до батьків. За кожну врятовану дитину дякую окремо.Особлива вдячність військовим медикам. На передовій, часто під вогнем, ви зупиняєте кров, стабілізуєте поранених і вивозите їх із поля бою. Багато наших захисників сьогодні живі завдяки вам.Окремо дякую бригадам екстреної допомоги. Ви першими їдете туди, де щойно був удар. І знаєте, що ворог може вдарити знову. Ми вже втратили ваших колег… Щиро співчуваю кожній родині та кожному колективу.Я щодня бачу вашу роботу в Харкові. І сьогодні дякую кожному медику України. За складні чергування, небезпечні виїзди і врятованих людей. Україна це бачить і цінує.Бережіть себе. Ви потрібні своїм родинам. Ви потрібні Україні.З Днем медика! Дякую за кожне врятоване життя!Слава українським медикам! Слава Україні!