35 років тому, 17 січня 1991, відповідно до рішення Ради Безпеки ООН, багатонаціональні сили почали воєнні дії під кодовою назвою «Буря в пустелі» – операцію з визволення Кувейту, окупованого військами іракського диктатора Саддама Хусейна.Звичайно, ухваленню такого рішення посприяли два чинники: Кувейт – невелика, але дуже багата на нафту країна; Ірак не мав ядерної зброї та у військовому плані суттєво поступався силам коаліції, в яку прямо або побічно увійшли 36 країн. І це були не лише західні держави на кшталт США, Великої Британії, Канади та Франції. Проти Саддама виступила майже половина арабського світу, Японія, Аргентина, Сенегал і навіть СССР, який на той час уже розвалювався.Проти Іраку союзники зосередили понад 700 тисяч особового складу, 4000 танків, 3700 гармат і мінометів, понад 2000 літаків, 200 бойових кораблів і допоміжних суден. Зокрема, ВМС США виставили шість багатоцільових авіаносців. Загалом, майже 80 % сил коаліції були американськими. Очолював американський та європейський контингенти американський генерал Норман Шварцкопф, сили мусульманських країн – саудівський генерал Халід бін Султан бін Абдель Азіз Аль Сауд(с)