Як на вас вплинула війна? Нещодавно як ВПО із 14го, знову відчув відсутність дому. Мішанина тривоги, суму, занепаду та досади. В попередній раз це було ще в 19му, коли деякі орендодавці відмовились від здачі квартири, бо в паспорті написано Луганська область. Вже тоді відчув, що бути на плаву просто життєво важливо, бо куди ти підеш і кому ти потрібен, коли дому немає? Зараз знову відчуваю потребу у зв'язку та згуртуванні. Тому паралельно формую родинність з близькими та ще більше намагаюсь тримати гарний зв'язок з рідними, створюю цей "дім" зі стосунків, а не із стін. Саме тому в цей період знову збираю групу емпатичної самопідтримки на липень. Бо скажу чесно, хочеться ближче до середовища тих, хто проживає схожий досвід. В форматі рівний-рівному. Я тут як прямий учасник, а також фасилітатор, який допомогає учасникам/цям групи проявлятись та виражатись через "Я- твердження". Для всіх, хто втратив домівку і почувається мов в штормі на маленькому плоту.п.с. так, я бачу, що непричесаний 🙃