85 років тому, 29 вересня 1941-го, нацистські окупанти почали масові розстріли євреїв Києва у Бабиному Яру (тоді – околиця міста, зараз – місцевість поблизу станції метро "Дорогожичі").

Безпосереднім приводом до цієї терористичної акції став підрив центральної частини Києва совєтськими диверсантами 24 вересня 1941 року. Найбільше постраждав Хрещатик і прилеглі вулиці. Окупаційна німецька влада, яка реалізовувала політику Голокосту, вирішила якнайшвидше провести "акцію відплати", поклавши провину на євреїв. Києвом були розклеєні оголошення з наказом єврейському населенню з'явитися на ріг вулиць Мельникова (нині Юрія Іллєнка) та Дегтярівської (район Лук'янівської площі) 29 вересня о 8-мій ранку. З собою вони мали взяти документи, гроші, цінні речі та теплий одяг. У разі неприбуття нацисти погрожували розстрілом.

Більшість людей вважали, що їх збирають для переселення з Києва (у ті часи неподалік Бабиного Яру існувала залізнична станція "Лук'янівка-Товарна"). Натомість тисячі родин – переважно жінки, діти та літні люди, адже багато чоловіків призовного віку були на фронті, – потрапили у пастку. Їх гнали живим коридором крізь пропускні пункти, де відбирали речі, змушували роздягатися, партіями заводили у великий та глибокий яр, на дні якого розстрілювали. Згодом совєтських військовополонених примусили засипати тіла товстим шаром землі.

Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, німецька зондеркоманда 4а під командуванням штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі підрозділів німецької поліції розстріляла в Бабиному Яру 33 771 людину. Цей злочин став однією з найбільших одномоментних страт Другої світової війни. Протягом усієї нацистської окупації Києва Бабин Яр залишався місцем конвеєра смерті, де гинули також українські підпільники, совєтські військовополонені, роми, пацієнти психіатричної лікарні.

🎬Докладно про події в Бабиному Яру та їхні наслідки на нашому каналі розповів доктор історичних наук Владислав Гриневич

Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads