🔥 93 роки тому, 21 вересня 1933 року, у Лейпцигу почався процес у справі про підпал Райхстагу

Четвертий кримінальний сенат Імперського суду відкрив засідання рівно о 8:45 ранку. Головував Вільгельм Бюнгер, а на лаві підсудних сиділи нідерландець Марінус ван дер Люббе, голова фракції Компартії у Райхстазі Ернст Торглер і троє болгар, заарештованих у Берліні ще 9 березня: Георгій Дімітров, Благой Попов та Василь Танєв.

Найцікавіше в цій справі – закон, за яким судили ван дер Люббе. На момент пожежі 27 лютого підпал смертю не карався, максимумом залишалося довічне ув'язнення. Тому 29 березня нацисти ухвалили «Закон про призначення і виконання смертної кари», поширили страту на підпал та державну зраду і надали цій нормі зворотної дії від 31 січня – від наступного дня після того, як Гітлер став райхсканцлером.

4 листопада на місці свідка опинився Герман Герінг, чий допит Дімітровим перетворився на публічний скандал із погрозами підсудному просто в залі. А 23 грудня, на 42-й день слухань, суд виніс смертний вирок ван дер Люббе, Торглера, Дімітрова, Попова й Танєва виправдали. Трьох болгар вислали до СССР, ван дер Люббе відтяли голову гільйотиною 10 січня 1934 року, за три дні до його 25-річчя.

Гітлер вирішив забрати справи про державну зраду в Імперського суду, передавши їх новоствореній Народній судовій палаті, які перетворилися на знаряддя терору нацистів. Лише після війни у 1967 році суд Західного Берліна скасував вирок ван дер Люббе, а в 2008 році він був посмертно помилуваний.

🎬 Докладніше про шлях Гітлера до владу - у нашому відео

Історія без міфів | YouTube | Instagram | Facebook | Threads