Японська макака (Macaca fuscata) — один із найпівнічніших видів приматів. Вона живе в гірських районах Японії, зокрема на острові Хонсю, де зими довгі й сніжні. Завдяки густому хутру ці мавпи спокійно переносять морози, іноді навіть до -15°C.Особливо відомі вони тим, що взимку гріються в гарячих джерелах — справжніх природних онсенах. Найчастіше це можна побачити в районі Джігокудані. Там мавпи поводяться напрочуд спокійно: сидять у теплій воді, часом із закритими очима, ніби в повній медитації. Крім цього, вони мають складне соціальне життя і вміють передавати один одному звички — наприклад, мити їжу перед тим, як її їсти.У японському мистецтві мавпи з’являються давно. Їх часто малювали в сувоях або на ширмах як частину природного світу — серед дерев, водоспадів чи скель. Зазвичай вони зображені спокійними, уважними, трохи відстороненими. У таких сценах мавпа — це не екзотична тварина, а природний спостерігач, ніби присутній поруч із людиною, але не втручається.У гравюрах періоду Едо мавпи іноді набувають жартівливих рис — наприклад, можуть імітувати людську поведінку або брати участь у побутових сценах. Але навіть тоді вони не виглядають гротескно: радше як дзеркало, у якому відображається щось людське, але з тваринною простотою.Художники шкіл Маруяма та Шідзьо, які прагнули поєднувати реалістичність і емоційність, часто писали макак із великою увагою до погляду та пози. Їх зображували на гілках над водою або серед осіннього листя — у момент спокою, зосередженості, ніби в роздумах.Спонсорами цього посту є підлітки, що обрали Японію для більш детального вивчення. А яка ж Японія без мавп? Підтримати розвиток каналу можна тут