В Путивлі граді вранці-раноСпіває, плаче Ярославна,Як та зозуленька кує,США грантів більше не дає.Я все розумію і, можливо, навіть декому співчуваю. Але можна, будь ласка, не називати медіа, які жили за рахунок інвестицій зі США, незалежними? Незалежні ЗМІ — евфемізм, анекдот, або, в кращому випадку, артефакт минулих часів. Незалежним може бути панк-зін, який створюють і друкують в підвалі, і який видають взагалі не для того, аби його поширювали. Така ситуація склалася саме через те, що ми всі десятиліттями неправильно вживали слова. Зокрема слово «незалежний». Ба більше, медіа, які живуть з донатів підписників, теж складно назвати незалежними, тому що вони залежать від читачів, які схвалюють їхню редакційну політику, і за яку несуть редакції гроші. І навіть цей нішевий канал цензурується автором, тому що 80% всього, що хочеться написати, краще поховати в архіві. Принаймні зараз. Ми всі від чогось або від когось залежимо. Як мінімум від обставин. Від обовʼязків, які самі на себе взяли. Від конкретного моменту і від випадку.Риторика на кшталт «є ЗМІ олігархів, а є незалежні медіа», яким раптово треба допомогти вижити — це єзуїтство. Незалежні ЗМІ існують попри зміну політичного клімату. Поки їхніх авторів та редакторів не закривають на тривалі строки і не розстрілюють в ярах та в тих же таки підвалах. Подивіться в словнику, що означає «єзуїтство» і «незалежний». І відкрийте вже підручник з логіки, якщо, як і я, прогулювали цей предмет в університеті.