🌹 «The Killing Moon» і доля без вибору: як CD PROJEKT RED будували фінал однієї з кінцівок доповнення «Ілюзія свободи»Павел Саско, провідний квест-дизайнер Cyberpunk 2077, розповів про сенси й натхнення, що стоять за фіналом квесту «Ніч яка місячна» у доповненні «Ілюзія свободи». Зокрема — про те, як музика, метафори та тема «доля проти волі» лягли в основу всієї сцени із Соловією.Уявіть, що зараз 1984 рік, чумби, і Ієн Маккаллох пише текст для пісні The Killing Moon, де є культовий рядок: «доля проти твоєї волі, він чекатиме, поки ти не віддаси себе йому».Сорок років потому ця пісня гурту Echo & the Bunnymen надихнула назву одного з квестів у «Cyberpunk 2077: Ілюзія свободи».А якщо розібрати акорди, це «Space Oddity» Девіда Бові — тільки у зворотному порядку. Це історія про людину, яка вирушає вгору і не повертається, і весь план Соловії — покинути Землю та полетіти до клініки на Місяці.І цей рядок майже повністю передає суть квесту. Доля проти волі. Ві вирішує допомогти Соловії, але ліки з самого початку були лише для однієї людини. Потяг, космопорт, гелікоптер, Чорномур — усе це довгий шлях між моментом, коли Ві думає, що має вибір, і моментом, коли він розуміє, що лише виконував обіцянку, яку сам всесвіт уже порушив. Ми переплели інтенсивний екшен і кінематографічне видовище, щоб провести гравця через емоційну подорож до усвідомлення: доля проти волі.Сцена з Чорнуром — це момент, коли метафора перестає бути просто метафорою. Соловія, помираючи, відкриває стіну, яка десятиліттями стримувала штучний інтелект старої мережі, що вийшов з-під контролю. Вона і Ві буквально витягують частину цієї безодні у наш світ.Ця композиція була для нас надзвичайно важливою: смертний, який несе богиню, що на мить стає провідником чогось давнішого за них обох, і світ починає розчинятися. Ві тримає Соловію й водночас вивільняє те, що її вбиває, у жорсткій, судомній послідовності. У цей момент вони майже стають самою піснею.The Killing Moon.