Статистика telegram channel - @gu_dsns_zp

Рятувальники та юні помічники навчають громадян правилам безпекиОфіцер-рятувальник громади разом із командою дружини юних пожежних-рятувальників провели інформаційно-роз’яснювальну роботу серед мешканців одного з населених пунктів Запорізького району.Під час заходу рятувальники нагадали громадянам основні правила пожежної безпеки у побуті та довкіллі, звернувши особливу увагу на необхідність обережного поводження з відкритим вогнем, електроприладами та легкозаймистими матеріалами. Також фахівці застерегли мешканців від спалювання сухої рослинності та сміття, що може призвести до масштабних пожеж.Окрему увагу під час спілкування приділили протимінній безпеці. Людям наголосили на дотриманні алгоритму дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів: не підходити, не торкатися та негайно дзвонити «101».Подібні профілактичні заходи допомагають формувати у населення відповідальне ставлення до власної безпеки та навчають правильним діям у разі виникнення загрозливих ситуацій.FB • INST • VIDEO

Запоріжжя: історія порятунку, що отримала продовження: рятувальник відвідав Крістіну в лікарніУ Головному управлінні ДСНС Запорізької області відбувся брифінг, під час якого заступник начальника 4 ДПРЧ Вадим Попсуй розповів про порятунок 15-річної Крістіни з-під завалів 16 березня.«Було чути, що вона жива і реагує. Це змушувало працювати ще швидше», - згадує рятувальник. За його словами, дівчинку врятувало те, що шафи прийняли на себе основний удар конструкцій.Після брифінгу Вадим поїхав до лікарні, де вперше зустрівся з Крістіною. Зустріч була щирою та емоційною: дівчинка подякувала за врятоване життя, а рятувальник - за її мужність і допомогу під час порятунку.«Я повірила», - каже Крістіна про слова рятувальника, який пообіцяв її витягти. Дівчинка вже перенесла дві операції, її стан стабільний, найближчим часом її готують до виписки. Лікарі кажуть: вона - справжній боєць.Це була перша зустріч Крістіни зі своїм рятівником - і вона стала особливою для обох.Повна історіяFB • INST • VIDEO

Тиждень знань триває: рятувальники проводять уроки мінної небезпеки для дітейУ рамках Тижня знань рятувальники провели черговий безпековий урок для школярів Запоріжжя.Через повітряну тривогу першу частину заняття довелося провести в укритті навчального закладу. Фахівці ДСНС нагадали дітям основні правила поведінки у разі виявлення підозрілих предметів та алгоритм дій у небезпечних ситуаціях. Після відбою тривоги навчання продовжили вже у Мобільному класі безпеки.В інтерактивній формі рятувальники пояснили дітям, чому не можна торкатися незнайомих речей і наскільки важливо одразу повідомляти дорослих або екстрені служби. Особливу увагу приділили повторенню основних правил протимінної безпеки у доступній для дітей формі.Аби закріпити отриманні знання, провели тематичну гру «Загадки на тему мінної небезпеки». У такому форматі діти не лише перевірили свою уважність, а й краще запам’ятали правила безпеки.Подібні заходи допомагають сформувати у дітей відповідальне ставлення до власної безпеки.

«Колись у нас було все, а тепер залишилися тільки декілька торбинок у руках»... Сьогодні зранку офіцери-рятувальники евакуювали чотирьох людей з одного із населених пунктів Пологівського району на Запоріжжі.82-річна пані Валентина, її 88-річний чоловік пан Микола, а також їхній 67-річний син трималися за рідні стіни до останнього, сподіваючись, що жах війни скоро мине. Разом із родиною на евакуацію наважилася і 69-річна сусідка.«Ми вже просто не могли там залишатися. Усю війну сиділи, терпіли, все думали — минеться, скоро закінчиться... А воно он як вийшло. Постійно б’ють і б’ють, снаряди летять один за одним. Колись у нас було все, а тепер залишилися тільки декілька торбинок у руках. Ми дуже дякуємо рятувальникам, що приїхали за нами, вивезли з того пекла», — ділиться пережитим одна з евакуйованих жінок. Наразі всі четверо перебувають у безпечному місці. Попереду на них чекають облаштування, адаптація та належний догляд.‼️Не ризикуйте своїм життям! Евакуація триває, і кожен може розраховувати на підтримку та захист.🆘Сайт • Fb • X • IG • YT • TT

росія продовжує атакувати Україну за допомогою БПЛА. У Дніпрі зафіксовано влучання у 14-типоверхівку. 8 людей станом на зараз поранено. Сили ДСНС та поліції евакуюють мешканців будинку. Триває поквартирний обхід. Всього близько десятка багатоповерхівок пошкоджено. Також вночі ворожі дрони поцілили у житлові будинки в Запоріжжі та Полтаві. На всіх локаціях працювали рятувальники та поліцейські. Слідчо-оперативні групи Національної поліції документують наслідки чергових воєнних злочинів рф. Також залучені мобільні сервісні центри, які консультують громадян та за потреби відновлюють втрачені документи. У ці хвилини повітряна тривога лунає у низці областей України. ❗️Зберігається реальна загроза.Найкращий спосіб уберегтися під час повітряної тривоги - завчасно пройти до укриття.Проте, на жаль, обстріли не завжди дають час на реагування. Саме тому важливо знати алгоритм дій, якщо житло зазнало пошкоджень внаслідок ворожого удару. 🔍 МВС України розробило пам’ятку з правилами дій у перші хвилини після обстрілу. Бережіть себе та близьких!

В Одесі запрацював четвертий в Україні комунікаційний центр Служби 112 Разом із Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко відвідали центр. Його будівництво тривало майже рік. І тепер 80 операторів, які пройшли навчання, прийматимуть екстрені виклики з південних регіонів України. Серед них - семеро ветеранів, які отримали поранення на фронті або повернулися з полону.За понад два з половиною роки роботи Служби 112 оператори центрів у Києві, Львові та Дніпрі прийняли понад 11 мільйонів викликів. Цієї зими Служба 112 стала не лише допомогою під час екстрених ситуацій - отримали та опрацювали більше 100 тисяч викликів щодо відсутності тепла, води та електроенергії.Також під час відрядження взяв участь у виїзному засіданні Уряду. Кабінет Міністрів України виділив 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості регіонів. 🔍 Органи та підрозділи системи МВС цієї зими були підтримкою для мільйонів українців: пункти обігріву, заживлення багатоквартирних будинків, складні роботи на об’єктах енергетики. Працюємо для посилення спроможностей, щоб бути готовими до швидкого реагування на будь-які виклики. Дякую кожному та кожній, хто своєю відданою службою підтримує та захищає!

На «ФОРУМІ СТІЙКОСТІ», важливо було почути тих, хто щодня тримає безпеку регіону.✔️Зі словами виступили представники сектору безпеки та оборони: командування Збройних Сил України, Служби безпеки України, Національної поліції та ДСНС.Кожен із них говорив про свій напрям роботи. Про виклики, які не зменшуються. І про рішення, які приймаються щодня.Окремо відзначили тих, хто щодня виконує свою роботу на місцях.Орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено: ✅ Євгена Вєтрова - водія «Запоріжжяобленерго». Він неодноразово працював під обстрілами, відновлюючи електропостачання. Під час атаки безпілотника поблизу Степногірська діяв рішуче і професійно - це дозволило уникнути жертв і продовжити роботи.✅ Євгена Краснокутського - механіка Дніпровської ГЕС. Після ракетних і дронових атак він допомагав ліквідовувати наслідки ударів і відновлювати роботу стратегічного об’єкта.Медаллю «За розвиток Запорізького краю» відзначено: ✅ Дмитра Бєсєдіна - поліцейського офіцера громади. Він забезпечує безпеку у прифронтовій Таврійській громаді, працює з військовими підрозділами, бере участь у виявленні загроз і виїжджає на місця виявлення вибухонебезпечних предметів. Після поранення повернувся до служби.✅ Дмитра Бородатого - підполковника служби цивільного захисту ДСНС. Під час атаки на Дніпровську ГЕС першим прибув на місце та очолив гасіння пожежі. Роботу продовжив навіть після повторного ракетного удару.✅ Ігоря Мазорчука - військовослужбовця. Під час надзвичайної ситуації він врятував трьох непритомних побратимів із задимленого приміщення.✅ Дарію Щіру - старшу слідчу СБУ. Завдяки її роботі до суду передано десятки справ щодо колабораційної діяльності та злочинів проти національної безпеки.❗️Різні служби. Різні завдання. Але спільна відповідальність - за людей і результат.

Офіцери-рятувальники громади евакуювали жінку з ПреображенкиЩе одну евакуацію провели офіцери-рятувальники громади із прифронтового села. Цього разу із небезпечного населеного пункту евакуювали 71-річну Наталю Миколаївну. Жінку вивезли до Запоріжжя, де її чекала донька.Врятована зізнається, що залишати дім було дуже важко, але жити під постійними обстрілами стало просто неможливо.«Там зараз дуже складно жити. Кожного дня літають FPV-дрони, вночі небо розривається від вибухів. На вулицю страшно виходити… Постійно думаєш, чи переживеш цей день», - розповідає Наталя Миколаївна. Жінка родом з Оріхова, але її будинок там був зруйнований внаслідок обстрілів. Пошкоджень зазнали й квартири двох її доньок. Тож деякий час вона жила у Преображенці, сподіваючись, що там буде трохи безпечніше. Проте й це село постійно потерпає від ворожих атак.«І там уже все розбивають. Життя там просто нема», - говорить вона. Рятувальники закликають жителів прифронтових громад не зволікати з евакуацією та берегти своє життя.

Був момент, коли ми їхали на виклик після обстрілу. Дим, сирени, крики… Я тримав кермо і розумів: від моїх дій залежить, чи встигнемо. Тоді відчув, що подорослішав за одну ніч … Історія Артура Мінасяна, водія оперативного транспорту ДСНС Житомирщини, який змінив маршрут №120 на передову рятувальної служби.До 24 лютого Артура Мінасяна знали як водія маршрутки №120 у Житомирі. Щодня – знайомі зупинки, постійні пасажири та відповідальність за безпеку в салоні. Але війна висунула нові вимоги.У перші дні вторгнення рф на територію України Артур ще виїжджав на маршрут – возив людей до вокзалів та укриттів. Але страх в очах пасажирів змінив його сприйняття реальності: Я зрозумів, що настав час усе робити по-іншому. Сидіти осторонь просто не міг. Без зайвого пафосу він прийшов до ДСНС і став водієм оперативного транспорту.За час служби Артур пройшов шлях від новачка до профі, який керує найскладнішою рятувальною технікою. Проте найважливіші зміни відбулися всередині. Пам’ятаю виїзд після чергового ракетного удару: дим, сирени, людський крик і кермо в руках, від якого залежить, чи встигнуть медики й рятувальники. Саме тієї ночі відчув, що остаточно подорослішав. – зізнається він.Війна навчила Артура цінувати кожну мить. Раніше він думав про зміну, графік і план. Зараз – про життя: своє, побратимів і тих, хто опинився під завалами. Раніше це був просто маршрут №120, а тепер – це шлях до тих, хто чекає на допомогу. Кожен має бути на своєму місці. Моє місце – за кермом рятувальної техніки. – говорить рятувальник.Незважаючи на десятки складних операцій, Артур залишається тим самим щирим житомирянином. Він часто жартує, що хіба літаком ще не вміє керувати, але якщо треба буде – сяде і за штурвал. Бо для нього це вже не просто робота, а особиста дорога до перемоги та порятунку.Детальніше – за посиланням.Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.А які зміни ви бачите в собі?#інші_ми🆘Сайт • Fb • X • IG • YT • TT

Між родинним теплом і викликами служби: історія Юлії Богдан, фельдшерки аварійно-рятувального загону спецпризначення КіровоградщиниДо 2022 року життя Юлії було тихим і родинним: виховання синів, домашній затишок та турбота про близьких. Але війна змусила її змінити звичний стиль життя. За фахом Юлія медик, не вагаючись жодної хвилини, вона вирішила стати фельдшеркою ДСНС.Поки чоловік Володимир служив у ЗСУ, Юлія обрала свій бій. За час служби вона пройшла понад 10 ротацій на деокупованих територіях, працюючи пліч-о-пліч із саперами під час гуманітарного розмінування.На Харківщині у травні 2023 року, під час одного із виїздів пролунав вибух – на міні підірвалися троє колег. Юлія діяла холоднокровно, за алгоритмом MARCH. Вона витягла Віталія з того світу, змусивши його дихати знову. Хоча пізніше він помер у лікарні, її боротьба за нього стала символом незламності. Михайло та Андрій завдяки їй вижили.Під постійними обстрілами вона врятувала десятки життів і на Донеччині. «Страх відступав тільки перед головним – не втратити дорогоцінні хвилини», – говорить Юлія.Кожна її ротація – це півтора-два місяці на межі можливостей. Найдовша тривала 68 діб. Втомлена та виснажена, але з відчуттям виконаного обов’язку, вона повертається додому, де на неї тепер чекають не лише діти Даніл та Ілля, а й чоловік, який уже повернувся до цивільного життя.Війна не забрала у Юлії жіночність – вона відкрила глибину сили. Сьогодні вона – загартована рятувальниця, чиє серце залишилося ніжним до дітей, але стало сталевим у боротьбі за життя інших.Детальніше – за посиланням.ℹ️ Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.А які зміни ви бачите в собі?#інші_ми🆘Сайт • Fb • X • IG • YT • TT