Ґрати

У Чехії до семи років увʼязнення засудили добровольця українського війська за мародерство на Київщині.27-річному військовому Філіпу Сімануінкримінували мародерство: привласнення коштовностей та інших цінних речей у зоні бойових дій. Чеські медіа називають його справу безпрецедентною, адже це вперше когось засудили за цією статтею в контексті російської агресії в Україні. У березні 2022 року Філіп, потрапивши до Києва, всупереч чеському законодавству,що передбачає необхідність отримати дозвіл від президента, вступив до лав добровольчого батальйону «Карпатська Січ», де здійснював патрулювання, зачистки, а також чергувати на блокпостах на Київщині.У рішенні Празького міськсуду зазначається, що Сіман неодноразово привласнював предмети загиблих військовослужбовців або цивільних осіб з постраждалих від бойових дій міст Ірпінь, Буча та Гостомель і їхніх околиць на блокпостах під час виконання завдань за призначенням, а також у вільний від служби час.При цьому, обвинувачений частково сам задокументував свої дії на мобільний телефон.Що відомо про цю справу – розповідаємо у матеріалі.📸: Instagram/volajmasantiПідписатися на Ґрати

​​Вища кваліфікаційна комісія суддів обрала нове керівництво: як це вплине на її роботуПісля відставки Романа Ігнатова із посади голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів наприкінці березня цього року члени комісії неодноразово намагалися вибрати нового керівника. Утім, лише через п’ять місяців необхідну кількість голосів набрав Андрій Пасічник. До роботи у ВККС він працював керівником одного з управлінь Національного агентства з питань запобігання корупції. Згідно з законодавством, нині він є відрядженим до ВККС на період повноваження комісії — чотири роки. Після роботи в комісії має повернутися в НАЗК. Таким чином, уперше в історії ВККС очолив працівник органу виконавчої гілки влади.Заступником голови комісії переобрали Олексія Омельяна, який до ВККС працював суддею Господарського суду Житомирської області.Як зміниться політика ВККС після оновлення керівництва та чи позначиться це на роботі комісії загалом, — «Ґрати» запитали у членів комісії та проаналізували біографію і програму нового голови.https://graty.me/vishha-kvalifikaczijna-komisiya-suddiv-obrala-nove-kerivnicztvo-yak-cze-vpline-na-%d1%97%d1%97-robotu/Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрій Пасічник. Фото: ВККС

​​Суд закрив справу проти загиблого військового з «Братства», якого обвинувачували у нападі на журналіста каналу «НАШ»Шевченківський районний суд Києва закрив справу проти активіста націоналістичної партії «Братство» Юрія Горовця з позивним Святоша. Його судили з 2021 року за напад на журналіста каналу «НАШ» Олексія Пальчунова. Після повномасштабного вторгнення Росії телеканал заборонили, а Горовець став командиром диверсійно-розвідувальної групи батальйону «Братство» та загинув під час вилазки в Брянську область РФ. Цього тижня прокурор відмовився від обвинувачення.«Ґрати» розповідають, чому це сталося тільки після півтора року після загибелі підсудного, і як до цього рішення поставилися учасники процесу.https://graty.me/news/sud-zakriv-spravu-proti-zagiblogo-vijskovogo-z-bratstva-yakogo-obvinuvachuvali-u-napadi-na-zhurnalista-kanalu-nash/Активіст «Братства» Юрій Горовець (ліворуч) та його адвокат Віталій Цукор (праворуч) у Шевченківському суді Києва, 17 вересня 2021 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

​​Україна ратифікувала Римський статут. Що це означає Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду. За таке рішення проголосував 281 депутат. Відповідно до тексту законопроєкту, він набуває чинності разом зі змінами до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що гармонізують українське законодавство із нормами статуту. Проте законопроєкт, який має впроваджувати ці зміни, поки що на голосування не виносили. Дискусії щодо Римського статуту тривали 24 роки: Україна підписала його ще у 2000 році, але постійно відкладала ратифікацію, попри заклики правозахисників та міжнародних партнерів. При цьому Міжнародний кримінальний суд розслідує воєнні злочини в контексті російської агресії проти України і навіть відкрив тут офіс для координації цієї діяльності, а також уже видав ордери на арешт пʼятьох російських високопосадовців та їхнього лідера Володимира Путіна. Що тепер зміниться, з’ясовували «Ґрати».https://graty.me/news/ukra%d1%97na-ratifikuvala-rimskij-statut-shho-cze-oznacha%d1%94/Фото: Міжнародний кримінальний суд (фото з офіційного сайту)

​​«А що поганого у взаємодії громадянина України зі спецслужбами своєї держави?». У Росії судили донеччан за вбивство Мотороли та замах на ЗахарченкоУкраїнських громадян Олександра Погорєлова, Василя Чурілова, Олександра Тимошенко та Артема Єну Південний окружний суд у Ростові-на-Дону визнав причетними до вбивства командира батальйону бойовиків «Спарта» Арсена Павлова відомого під позивним Моторола, а також у підготовці замахів на голову «ДНР» Олександра Захарченко, російського полковника та інших бойовиків «ДНР». Обвинувачені не визнали своєї вини — зізнавальні покази змусили надати під тортурами.Погорєлов отримав довічне ув'язнення у колонії особливого режиму, а Тимошенко, Чурілов та Єна — відповідно 12 років, 13 та 17 років колонії строгого режиму. Чоловіків судили у Росії за обвинуваченнями, висунутими органами «ДНР» за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. Докладніше про долю чотирьох донеччан — у матеріалі «Ґрат».https://graty.me/a-shho-poganogo-u-vza%d1%94modi%d1%97-gromadyanina-ukra%d1%97ni-zi-speczsluzhbami-svo%d1%94%d1%97-derzhavi-u-rosi%d1%97-sudili-donechchan-za-vbivstvo-motoroli-ta-zamah-na-zaharchenko/Василь Чурілов та Олександр Погорєлов в російському суді. Фото з державних агенцій РФ

​​Суд у справі щодо екссудді Олексія Тандира, який рік тому збив на блокпосту під Києвом нацгвардійця Вадима Бондаренка, знову відклав допит свідків — через неявку адвокатів обвинуваченого. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.За словами Тандира, «було припинено» договір про надання йому правової допомоги адвокатами Олегом Юрченком та Іриною Бовнегрою. Як з’ясував в процесі засідання суддя Святошинського райсуду Києва Іван Бандура, листи про це надійшли до суду приблизно за годину до початку засідання. Окрім Юрченка і Бовнегри, інтереси Олексія Тандира представляють ще двоє адвокатів, однак він зазначає, що ті мають інші завдання, зокрема, готують подання в ЄСПЛ. На засідання вони не приходять.ДТП, в скоєні якого обвинувачують Олексія Тандира, сталося 26 травня 2023 року. Тандир свою вину не визнає. Наразі триває допит свідків обвинувачення, але засідання кілька разів відкладали з різних причин.6 серпня Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Олексія Тандира з посади судді і голови Макарівського районного суду Київщини. Це питання мало розглядатись ще 11 липня, однак тоді розгляд відклали. Під час засідання тоді зачитали подання від судді Олексія Тандира, де той повідомляє про припинення співпраці зі згаданими адвокатами.Засідання у справі Олексія Тандира 12 серпня 2024 року. Фото: Анастасія Москвичова

​​Вища рада правосуддя остаточно звільнила голову Макарівського районного суду Київщини Олексія Тандира, який збив нацгвардійця на блокпосту у Києві. Підстава звільнення — «вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді» (пункт 3 частини 6 статті 126 Конституції України). За це рішення проголосували одноголосно 12 членів ради. Засідання транслювалось на ютуб-каналі ВРП.Правоохоронці обвинувачують Олексія Тандира у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем у стані сп‘яніння, що спричинило смерть бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка на блокпості на в’їзді до Києва 26 травня 2023 року. Тандир свою вину заперечує. Справу розглядають у Святошинському райсуді Києва, а обвинувачений перебуває у СІЗО понад рік.Паралельно до цього, з 10 січня 2024 року, Друга дисциплінарна палата ВРП почала розглядати скаргу юристки фундації DeJure Єлизавети Караченцевої на дії судді Олексія Тандира в контексті цього ДТП з точки зору суддівської етики. 24 квітня палата рекомендувала звільнити з посади голову Макарівського районного суду Київщини Олексія Тандира і офіційно відсторонила його від роботи.20 червня ВРП підтримала рішення своєї Другої дисциплінарної палати щодо Олексія Тандира притягнути його до відповідальності за неетичну поведінку та подати на звільнення його з посади. ВРП дійшла висновку, що суддя не співпрацював з правоохоронцями на місці ДТП, ймовірно затягував час і вводив в оману присутніх щодо того, водій він чи пасажир, чим порушив етику та стандарти поведінки судді. Зараз на підставі цього рішення Рада ухвалила кадрове рішення про його звільнення.Про перебіг цього дисциплінарного провадження «Ґрати» раніше писали тут — https://graty.me/news/vishha-rada-pravosuddya-zvilnila-z-posadi-suddyu-tandira-shho-rik-tomu-zbiv-naczgvardijczya-na-blokposti-pid-ki%d1%94vom/Олексій Тандир у Святошинському райсуді під час підготовчого засідання по його справі, 5 вересня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

​​«Комплекс додаткових каральних дій». Як в окупованому Криму переслідують за проукраїнську чи антивоєнну позицію Російська окупаційна влада Криму склала більш ніж 900 адміністративних протоколів за так звану дискредитацію армії та майже 600 за «демонстрацію нацистської та екстремістської атрибутики». Під ці звинувачення регулярно потрапляють люди, які висловлюються проти російської агресії, публікують інформацію про російські воєнні злочини або навіть слухають українські пісні, носять синьо-жовтий одяг чи публікують картинки у цих кольорах. Кримчан закликають доносити на таких людей, а окремі блогери публікують відео затримання «зловмисників» і їхніх вибачень, які їм передають силовики. При цьому, за даними Представництва президента України в Автономній республіці Крим, загалом по Росії кількість адмінпротоколів, виписаних за «дискредитацію», зменшується, тоді як на окупованому нею півострові — навпаки зростає. «Ґрати» розповідають про цю тенденцію. https://graty.me/kompleks-dodatkovih-karalnih-dij-yak-v-okupovanomu-krimu-peresliduyut-za-proukra%d1%97nsku-chi-antivo%d1%94nnu-pozicziyu/Російський силовик під час обшуку, січень 2018 року. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

В Україні уже понад 8 тисяч справ про колабораціонізм: що з ними не так? Переказуємо звіт правозахисниківУ перші тижні повномасштабної війни у Кримінальному кодексі з'явилися нові статті за співпрацю з Росією. Станом на 1 серпня 2024 року, відкрито вже 8464 кримінальних провадження за статтею «колабораціонізм» і ще 1302 за схожою статтею «пособництво державі-агресору». Правозахисна організація ZMINA дослідила ці справи і побачила в них низку проблем. Зокрема, ці нові статті Кримінального кодексу нечітко сформульовані, й не зрозуміло, які дії вважати колабораціонізмом, а які ні. Через це під вартою в тому числі опиняються люди, які співпрацювали з окупантами не через проросійські погляди, а оскільки намагались вижити в окупації і допомогти своїм односельцям.Які ще висновки зробили правозахисники та що вони рекомендують законодавцям та правоохоронцям — у замітці «Ґрат».https://graty.me/v-ukra%d1%97ni-uzhe-ponad-8-tisyach-sprav-pro-kolaboraczionizm-shho-z-nimi-ne-tak-perekazu%d1%94mo-zvit-pravozahisnikiv/

«Не існує міжнародної поліції, яку можна відправити заарештувати державу». Експертка Московського механізму ОБСЄ Еліна Штейнерте про відповідальність РосіїЕліна Штейнерте — латвійська юристка-міжнародниця, докторка філософії, членкиня підкомітету ООН із запобігання катуванням та іншим жорстоким, нелюдським та таким, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Вона також залучалась як експертка Московського механізму ОБСЄ, який було задіяно чотири рази з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022-го щодо перебігу російської агресії. Перші дві доповіді були присвячені подіям російського повномасштабного вторгнення в Україну з 24 лютого до квітня 2022 року і від 1 квітня до 25 червня 2022 року, третя — насильницькому переміщенню і депортації українських дітей від початку війни у 2014 і до 2023, а четверта — становищу цивільних, яких росіяни викрадають на окупованих ними територіях України. Докторка Штейнерте брала участь в роботі останніх двох місій Московського механізму.Місія експерток механізму дійшла висновку, зокрема, що свавільне позбавлення волі цивільних на окупованих Росією територіях може становити воєнний злочин та злочин проти людяності за Римським статутом, а поводження з такими людьми включає, зокрема, тортури, сексуальне насильство та позасудові страти, що порушує міжнародне гуманітарне право і міжнародне право прав людини. Це вперше було засвідчено з боку незалежних експертів на такому високому рівні.«Ґрати» поспілкувались з Еліною Штейнерте в рамках Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя, організованого Центром громадянських свобод, та публікує її монолог щодо роботи та знахідок Московського механізму ОБСЄ, а також того, як притягнути до відповідальності представників держави, що ігнорує конвенції, які коли-небудь підписувала. https://graty.me/monologue/ne-isnu%d1%94-mizhnarodno%d1%97-policzi%d1%97-yaku-mozhna-vidpraviti-zaareshtuvati-derzhavu-ekspertka-moskovskogo-mehanizmu-obs%d1%94-elina-shtejnerte-pro-vidpovidalnist-rosi%d1%97/Фото: M. Kroell/OSCE