Ґрати

«Не існує міжнародної поліції, яку можна відправити заарештувати державу». Експертка Московського механізму ОБСЄ Еліна Штейнерте про відповідальність РосіїЕліна Штейнерте — латвійська юристка-міжнародниця, докторка філософії, членкиня підкомітету ООН із запобігання катуванням та іншим жорстоким, нелюдським та таким, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Вона також залучалась як експертка Московського механізму ОБСЄ, який було задіяно чотири рази з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022-го щодо перебігу російської агресії. Перші дві доповіді були присвячені подіям російського повномасштабного вторгнення в Україну з 24 лютого до квітня 2022 року і від 1 квітня до 25 червня 2022 року, третя — насильницькому переміщенню і депортації українських дітей від початку війни у 2014 і до 2023, а четверта — становищу цивільних, яких росіяни викрадають на окупованих ними територіях України. Докторка Штейнерте брала участь в роботі останніх двох місій Московського механізму.Місія експерток механізму дійшла висновку, зокрема, що свавільне позбавлення волі цивільних на окупованих Росією територіях може становити воєнний злочин та злочин проти людяності за Римським статутом, а поводження з такими людьми включає, зокрема, тортури, сексуальне насильство та позасудові страти, що порушує міжнародне гуманітарне право і міжнародне право прав людини. Це вперше було засвідчено з боку незалежних експертів на такому високому рівні.«Ґрати» поспілкувались з Еліною Штейнерте в рамках Українського тижня міжнародного кримінального правосуддя, організованого Центром громадянських свобод, та публікує її монолог щодо роботи та знахідок Московського механізму ОБСЄ, а також того, як притягнути до відповідальності представників держави, що ігнорує конвенції, які коли-небудь підписувала. https://graty.me/monologue/ne-isnu%d1%94-mizhnarodno%d1%97-policzi%d1%97-yaku-mozhna-vidpraviti-zaareshtuvati-derzhavu-ekspertka-moskovskogo-mehanizmu-obs%d1%94-elina-shtejnerte-pro-vidpovidalnist-rosi%d1%97/Фото: M. Kroell/OSCE

​«Він казав: я знищу тебе, ти пошкодуєш про своє рішення!» Ексміністр аграрної політики в суді дав свідчення у справі про його викрадення на замовлення колишнього бізнес-партнера — американського фермераПривіт, це Олексій Арунян із кінематографічною історією про помсту, жадібність та суворі реалії українського агробізнесу, яка розпочалася за кілька місяців до повномасштабної війни.У листопаді 2021 року поліція оголосила, що запобігла замаху на вбивство тодішнього міністра аграрної політики Романа Лещенка. За версією слідства його замовив колишній бізнес-партнер, американець Курт Гросанс.Якщо спиратися на версію слідства, історія була така. У 2017 році фермер із Північної Дакоти Курт Гроссанс приїхав в Україну, щоб інвестувати в агробізнес. Він відкрив кілька компаній і найняв менеджером Лещенка, який на той момент ще не займався політикою і сам був власником кількох агрокомпаній. Як стверджує сам Гросанс, уже за кілька місяців Лещенко його обдурив і вкрав 250 тисяч доларів.Гросанс подав до суду, але програв. Тоді разом із помічницею він найняв колектора, щоб той силою вибив борг у Лещенка. Але колектор теж обдурив американця: забрав гроші і зник. Тоді американець найняв кілера. Він замовив убити колектора, викрасти Лещенка, дізнатися, де гроші, а потім «завдати тілесних ушкоджень у вигляді перелому щелепи та ампутації статевих органів».Але кілер виявився поліцейським під прикриттям. Правоохоронці інсценували вбивство колектора та затримали Гросанса, коли той передавав «кілеру» гроші за викрадення Лещенка.Це було в листопаді 2021 року, і з того часу Гросанс зміг виїхати в Америку, але продовжує брати участь у судах через відеозв'язок.Суд уже допитав обох потерпілих — ексміністра Лещенка, який уже пішов з посади і зараз теж за кордоном, і колектора Коваленка, який тепер служить у розвідці. Про те, що вони розповіли, — у моєму новому тексті.https://graty.me/vin-kazav-ya-znishhu-tebe-ti-poshkodu%d1%94sh-pro-svo%d1%94-rishennya-eksministr-agrarno%d1%97-politiki-v-sudi-dav-svidchennya-u-spravi-pro-jogo-vikradennya-na-zamovlennya-kolishnogo-b/Курт Гросанс у Печерському суді Києва, 10 серпня 2022 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

​​17 липня відбувся черговий обмін полоненими між Україною та РФ. Додому повернулися 95 українських захисників. Це шостий обмін з початку року та 54-й з початку повномасштабного російського вторгнення. За повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими додому повернулись 49 воїнів ЗСУ, 21 нацгвардієць, 10 військових моряків, семеро з Сил територіальної оборони, п’ятеро прикордонників, двоє з Державної спеціальної служби транспорту і один оборонець із добровольчого формування територіальної громади. Семеро зі звільнених — офіцери, 88 — рядові та сержанти.Серед звільнених учасник «повітряного мосту», який добровільно зголосився на гвинтокрилі летіти на «Азовсталь», щоби допомогти заблокованим там підрозділам. Більшість бійців, що повернулись додому, знаходились в полоні з 2022 року. Також серед звільнених є оборонець, який вважався зниклим безвісти. У Координаційному штабі зазначили, що чимало українських бійців, які повернулись, потерпають від наслідків поранень та мають хронічні захворювання, які потребують тривалого лікування. Загалом з поатку повномасштабного вторгнення додому повернулось 3405 українців. Президент Володимир Зеленський подякував за посередництво в обміні Об’єднаним Арабським Еміратам.«Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх», — сказав Зеленський. Звільнені під час обміну українські військовослужбовці, 17 липня 2024 року. Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими