Ґрати

Святошинський районний суд Києва продовжив арешт на два місяці екссудді Олексієві Тандиру, який два роки тому збив насмерть нацгвардійця Вадима Бондаренка на блокпості на в'їзді до столиці. На переконання прокурора та адвоката родини загиблого нацгвардійця, ризики впливу на потерпілих і свідків не зменшились. Як зазначив адвокат Павло Теслюк, суд мусить допитати ще понад 10 свідків, а обвинувачений з самого початку вчиняв дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності та затягування судового процесу. Натомість адвокатка обвинуваченого Ірина Бовнегра наполягала, що тиску на потерпілих ні сам Тандир, ані його оточення не вчиняли, була спроба передати гроші родині загиблого, але через бажання допомогти. Тож Бовнегра наполягала на альтернативному до арешту запобіжному заході. Сам Олексій Тандир зазначив, що у 2019 дістав перелом хребта і нині має імпланти в спині, а за кілька місяців до ДТП мав травму голови, тож потребує лікарського нагляду і спеціальних процедур, які він не може отримувати в СІЗО.Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати

Апеляційний суд у Празі збільшив на рік покарання колишньому добровольцю українського батальйону «Карпатська Січ» громадянину Чехії Філіпу Сіману за обвинуваченням у мародерстві на Київщині — тепер мова йде про вісім років ув’язнення. Як повідомила чеська інформагенція České noviny, відповідне рішення ухвалили 13 січня.  Крім привласнення чужого майна, апеляційна інстанція визнала Сімана винним також і в службі в іноземних збройних силах, не погодившись із рішенням міського суду Праги, ухваленим у серпні минулого року. Тоді чоловіка виправдали за цією статтею через публічні заяви на підтримку України та обіцянки не переслідувати добровольців прем’єр-міністра Чехії Петра Фіали та тодішнього президента країни Мілоша Земана. Суддя Давид Протіва, однак, зазначив у своєму рішенні, що обвинувачений мусив отримати дозвіл глави держави до того, як долучатись до іноземного війська, а факт служби в армії дружньої країни не звільняє його від відповідальності. Про справу чеського добровольця Філіпа Сімана детально писали тут.Фото: Instagram/volajmasanti

⚡️Верховна Рада продовжила строк добровільного повернення на службу для дезертирів та військовослужбовців, які самовільно залишили частину, до 1 березня 2025 року. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук. Народні депутати надали можливість уникнути кримінальної відповідальності за дезертирство та СЗЧ військовослужбовцям, які добровільно повернуться на службу, наприкінці листопада минулого року. Тоді вони встановили, що нове правило діятиме до 1 січня 2025 року. Однак після Нового року народні обранці вирішили продовжити дедлайн повернення з СЗЧ. Голова комітету парламенту з національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич (фракція «Слуга народу») запропонував відповідну поправку до проєкту внесення змін до закону «Про військовий обов’язок і військову службу», які стосуються правил проходження базової загальновійськової підготовки. Цей законопроєкт парламент ухвалив сьогодні 298 голосами. Докладніше про умови повернення на службу читайте у попередньому матеріалі «Ґрат».Відео: телеграм-канал Ірини Верещук

Засновника і головного редактора кримськотатарської газети «Къырым» знову оштрафували — тепер через замітку кримськотатарською мовою про радянську дисидентку і правозахисницю Людмилу Алексєєву.Оперативники кримського Центру з протидії екстремізму (Центру «Е») передали в Роскомнагляд скріншоти з сайту редакції кримськотатарської газети «Къырым» і домоглися порушення двох нових адміністративних справ проти її засновника Сейрана Ібрагімова та головного редактора Бекіра Мамутова. Їх оштрафували — у загальній сумі на 44 тисячі рублів.За версією поліції та Роскомнагляду, стаття про Алексєєву містила інформацію про видання «Голос Америки» і «Радіо Свобода» без вказівки на їхній статус «іноземних агентів». Раніше, у травні 2024 року, у співробітників видання провели обшуки за домашніми адресами і в редакції газети. Після затримання Сейрана Ібрагімова і Бекіра Мамутова доправили до Центру «Е», де на них склали чотири адміністративні протоколи через публікацію доповіді ООН і авторської колонки про мобілізацію. Тоді суд загалом призначив Ібрагімову і Мамутову штраф на суму 790 тисяч рублів (майже 359 тисяч гривень).Чому співробітники кримськотатарської газети вважають нові штрафи незаконними — розповідаємо у нашому матеріалі.Фото: Олександра Єфименко

21 листопада 2024 року Верховний суд Російської Федерації розглянув касаційні скарги і залишив чинним вирок заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу, журналісту кримськотатарської культурної ініціативи «Нефес» Асану Ахтемову та його троюрідному братові, власникові СТО, Азізу Ахтемову.У вересні 2022 року Верховний суд Криму визнав їх винними за сфабрикованою справою про диверсію на газопроводі в селі Перевальному Сімферопольського району Криму. Їх засудили до тривалих термінів позбавлення волі і штрафів. Через рік Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі залишив чинним вирок, але посилив умови утримання. У січні 2023 року правозахисний проєкт «Підтримка політв'язнів. «Меморіал» визнав Ахтемових та Джеляла політв’язнями.Наріман Джелял у розгляді касаційних скарг участі не брав: його звільнили в рамках обміну полоненими між Україною і Росією цього літа.Асан і Азіз Ахтемови досі перебувають в ув’язненні. Під час засідання у Верховному суді РФ вперше за рік брати змогли побачитися з рідними і розповісти про себе. Що відбувається з політв’язнями братами Ахтемовими, засудженими російським судом разом із Наріманом Джелялом — розповідаємо в матеріалі.Фото: Кримська солідарність

У листопаді 2022 року у місті Лиман Донецької області Служба безпеки України затримала 64-літню пенсіонерку Валентину Ткач. Понад 10 років вона обіймала посаду голови вуличного комітету або «вуличної». Так в Лимані називають активних мешканців, які стежать за порядком на свої вулиці і від імені сусідів контактують з місцевою владою. Вуличні обирають голів мікрорайонів, які потім координують діяльність вуличних. До повномасштабної війни Валентина Ткач була заступницею голови мікрорайону «Північний». Незадовго до окупації керівниця «Північного» виїхала з міста, а Ткач лишилася і почала виконувати обов’язки голови. Вона контактувала вже не з української, а окупаційною мерією і випрошувала у росіян гуманітарну допомогу та вугілля.СБУ розцінило це як колабораціонізм і оголосило жінці підозру у «зайнятті керівної посади в окупаційній адміністрації». Сама Ткач не визнавала провину і заявляла, що не підтримувала росіян, а лише хотіла допомогти жителям мікрорайону пережити скрутні часи. Її захисник у суді наполягав, що дії його підзахисної не можуть вважатися колабораціонізмом, як згідно з українським законодавством, так і Женевською конвенцією про захист цивільного населення. Але зрештою адвокат домовився з прокуратурою про угоду про визнання вини. Після півтора року судів Ткач все ж таки пішла на неї та отримала умовний термін. Ми стежили за цим процесом і розповідаємо історію Ткач.Фото (архівне): Олексій Арунян, Ґрати

⚡️ Суд залишив під вартою на 2 місяці ексголову Макарівського районного суду Олексія Тандира, обвинуваченого у справі про смертельне ДТП. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду. На переконання прокурора Михайла Доманіцького, ризики переховування або тиску на потерпілих — родину загиблого бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка — зберігаються. Таку ж позицію займає представник потерпілих Павло Теслюк. Обвинувачений Тандир заявив, що перебуває в СІЗО вже понад півтора року, але доказів, які б підтверджували ризики переховування і втечі, на його думку, суду не надали. Він закликав суд призначити більш м'який альтернативний до арешту запобіжний захід.На засіданні 5 грудня Тандир знову заявив відвід судді Іванові Бандурі. 17 серпня цього року ДБР почало провадження за його заявою про ненадання матеріалів справи одному з колишніх адвокатів Тандира — Бойченюку. Тепер, на думку Тандира, ця справа може використовуватись ДБР для тиску на суддю Бандуру у справі Тандира. Представник обвинувачення та адвокат потерпілих зауважили, що йдеться про цілеспрямоване затягування процесу, аби суд не встигнув розглянути клопотання щодо продовження запобіжного заходу. За словами прокурора Михайла Доманіцького, він подав клопотання щодо продовження арешту Олексія Тандира ще 19 листопада. Адвокат потерпілих Павло Теслюк зазначив, що заяву про злочин Олексій Тандир подав улітку, на його переконання, саме для того, щоб створити привід для клопотання про відвід.Суддя Іван Бандура залишив клопотання Олексія Тандира без розгляду, зазначивши, що, на його думку, йдеться про затягування процесу.Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати

Обвинувачений у ДТП із загибеллю нацгвардійця екссуддя Макарівського районного суду Олексій Тандир змінив адвоката — вже вдруге за рік. Тепер його захищає Богдан Глядик. Він одразу заявив клопотання про відвід судді Івана Бандури начебто через порушення порядку авторозподілу справ. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду. Зокрема, адвокат Глядик повідомив, що кілька суддів, які не брали участь в авторозподілі через перебування у відпустці, за даними з відповідей на адвокатські запити до апарату суду, у відпустках не були. Прокурор у справі Михайло Доманіцький зауважив, що клопотання про відводи судді у цій справі — системна практика захисту напередодні розгляду продовження запобіжного заходу Олексієві Тандира, і що вже було 4 чи 5 відводів, які були розглянуті і відхилені.Відвід розглянула суддя Оксана Поплавська. Її ім'я також фігурує у клопотанні адвоката із зазначенням, що вона працювала тоді, як мала бути у відпустці, а отже, мала взяти участь в авторозподілі. Поплавська, однак, пояснила, що її відкликали з відпустки для термінової участі у засіданні, а потім вона продовжила свою відпустку. Така процедура, за її словами, є офіційною для Святошинського районного суду. Розглянувши клопотання, суддя залишила його без задоволення.Дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув нацгвардієць Вадим Бондаренко і у скоєнні якого обвинувачують екссуддю Олексія Тандира, сталася 26 травня 2023 року. Тандир свою вину не визнає. Справу розглядає Святошинський районний суд. Наразі триває етап допиту свідків.Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати

⚡️Львівський блогер Остап Стахів вийшов із СІЗО після того, як його прихильники внесли заставу у 908 тисяч гривень. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з під Львівського СІЗО №19. Остап Стахів — блогер і колишній політик, який під час пандемії Covid-19 організовував мітинги проти карантину і вакцинації, а саму пандемію називав фейковою. Спочатку повномасштабного російського вторгнення  він перемкнувся на боротьбу проти мобілізації — повістки називав незаконними і стверджував, що ТЦК викрадають і катують людей. 25 вересня слідчі СБУ повідомили Остапу Стахіву про підозру в шахрайстві та розголошенні відомостей про розташування підрозділу ЗСУ. За версією слідства, Стахів організував онлайн-курси із «журналістики», на яких слухачів навчали протидіяти мобілізації. 2 жовтня Галицький районний суд Львова арештував Стахіва на два місяці. Згодом, 28 листопада суд продовжив арешт блогера, однак дозволив йому вийти на свободу під заставу у 908 тисяч гривень. Прихильники Стахіва одразу оголосили збір коштів, необхідну суму вони зібрали менш ніж за тиждень.Більше про його справу читайте тут.Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У жовтні офіцер Збройних сил України, командир взводу 210 Окремого спеціального батальйону «Берлінго» Максим Буткевич повернувся з російського полону. Правозахисник, який став до зброї напочатку повномасштабного вторгнення, потрапив у полон разом із частиною свого взводу у Мирній Долині на Луганщині у червні 2022 року. Російська пропаганда малювала з Буткевича його антипод — називали «пропагандистом», «нацистом» і «командиром взводу карального загону». А пізніше Слідчий комітет РФ обвинуватив його в обстрілі з гранатомета житлового будинку в Сіверськодонецьку, хоча його там зовсім не було — «Ґрати» знайшли докази цього. У 2023 році іменем Російської Федерації Буткевича засудили за сфабрикованими обвинуваченнями у воєнному злочині до 13 років позбавлення волі. Спочатку він обмовив себе під тиском, але під час касації заявив про це і відмовився від своїх зізнань. Два роки й чотири місяці Буткевич провів спочатку в застінках луганського СІЗО у нелюдських умовах, а потім у краснолуцькій колонії. Його піддавали жорстокому поводженню та допитам. Але все ж таки він повернувся додому. Він детально розповів про своє рішення піти воювати, про російську пропаганду, виживання у СІЗО та колонії, зустріч у полоні з представником ООН, судовий процес, а ще про такий довгоочікуваний обмін та повернення додому.