Цьогоріч Україна відкрила перший кластер переговорної рамки для вступу в Європейський Союз. Серед вимог — деполітизація та вдосконалення відбору генерального прокурора, а також інші реформи у сфері прокуратури, судочинства й антикорупції. Обговорення потреби змінити процедуру призначення генпрокурора значно загострилося на фоні розслідування НАБУ та САП щодо корупційної схеми, яку, за версією слідчих, очолював посадовець Офісу генерального прокурора, а також втечі за кордон чинного на той час його очільника Руслана Кравченка, який перед цим оголосив підозру директору НАБУ.

Ще у червні група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає запровадження конкурсного відбору на посаду генерального прокурора, а також пропонує зміни до процедури його звільнення. Паралельно із закликами до парламенту підтримати законопроєкт лунають і застереження, що суттєве реформування механізмів призначення й звільнення генпрокурора може суперечити чинним положенням Конституції. 

«Ґрати» дослідили вимоги, які висуває ЄС, проблеми, пов’язані з посадою генерального прокурора, та пропозиції щодо зміни механізмів його призначення й звільнення і розповідають про це у матеріалі.

📷 Будівля Генеральної прокуратури України. Фото: Голос України

🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати