Ґрати

Галицький районний суд Львова арештував без права внесення застави ще трьох учасників сутички із військовими ТЦК на Сихові 8 липня. Їх затримали через два дні, а розгляд запобіжних заходів відбувся на третій — 11 липня. Під час засідання всі троє фігурантів справи підтвердили, що перебували на місці подій. Йдеться про 28-річного Романа Стегнія, військовослужбовця у відпустці. Під час судового засідання стало відомо, що він уже двічі перебував у СЗЧ. Слідство встановило, що під час конфлікту Стегній виліз на дах службового автомобіля групи оповіщення ТЦК, стрибав по ньому і пошкодив. Ще двоє затриманих — 21-річний Олег Кузик і 45-річний Володимир Кунинець. За словами Олега Кузика, того вечора він із друзями катався на самокатах і побачив сутичку. Хтось дав йому в руки кувалду, якою він потім пошкодив службовий автомобіль ТЦК. У вчиненому розкаявся та заявив, що йому соромно за свій вчинок.Володимир Кунинець у суді розповів, що нікого не бив, а на емоціях потягнув за футболку військового. За версією прокуратури, чоловік провокував конфлікт із військовим Сихівського районного ТЦК і СП та ображав його словесно. Усі троє затриманих отримали підозри у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період (частина 1 статті 114-1 ККУ). За цією статтею, їм загрожує від 5 до 8 років ув’язнення. Ще одного учасника конфлікту, про затримання якого наступного дня після інциденту повідомляла поліція, 28-річного Романа Приходька ідентифікували на відео із місця події. Його затримали за статтею про самовільне залишення частини (стаття 407 ККУ), але наразі запобіжний захід ще не визначили. Загалом у зв’язку з конфліктом у Львові вже затримали пʼятьох осіб. Деталі про справу та першого затриманого «Ґрати» раніше розповідали у матеріалі 📷 Машина військових, яку перевернули під час конфлікту на Сихові у Львові. Фото: Львівич

Печерський райсуд Києва узяв під варту на два місяці без права застави Владислава Реута. Його разом із Віталієм Жиковичем, підозрюють у вбивстві Анастасії Березовської, яку перед тим Інтерпол оголосив в розшук у звʼязку із причетністю до замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва у Монако. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. Як пояснив прокурор Дмитро Ткачук, 6 липня відбувся допит Реута як свідка в іншому кримінальному провадженні, під час якого він розповів про вбивство Анастасії Березовської. За даними слідства, вранці 3 липня Владислав Реут зустрівся у Білогородці на Київщині з Віталієм Жиковичем, після чого вони вирушили трасою у напрямку Житомира. На визначеній точці в автомобіль до них сіла Березовська. Поруч з селом Юріївка всі троє вийшли з машини, після чого жінку застрелили — виконали щонайменше два постріли у потилицю. Її тіло закопали, а частину речей вбитої, як і пістолет, викинули до озера.За словами самого Реута, фактично всі дії у той день координував Жикович, який не повідомив, що планував вбивство Березовської. За словами підозрюваного, у жінку стріляв саме Жикович, а він лише був присутній при цьому та допомагав йому закопувати тіло, оскільки не мав у цей час при собі зброї та боявся, що Жикович почне стріляти й у нього. За словами Реута, Жикович погрожував йому та життю його рідних у разі, якщо він вирішить розповісти про ці події, тому він не одразу повідомив про вбивство правоохоронцям.За свідченнями самого Владислава Реута і словами його адвокатів, він є службовцем ГУР, а раніше також брав участь у російсько-українській війні. Прокуратура наразі очікує на офіційну відповідь розвідки щодо цієї інформації та не може її підтвердити чи спростувати.Обвинувачення просило суд обрати Владиславові Реуту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. Адвокати Реута натомість просили суд визначити для їхнього підзахисного заставу та, зокрема, звернули увагу на те, що підозра передусім будується на свідченнях самого Реута.Реут заявив у суді про готовність співпрацювати зі слідством, зокрема відповісти на всі запитання з поліграфом. Також підозрюваний зазначив, що не заперечує проти тримання під вартою без права застави, якщо це необхідно для слідства. Невдовзі суд обиратиме запобіжний захід Віталію Жиковичу.📷 Підозрюваний Владислав. Фото: Ґрати

Відомо вже про загибель 30 людей внаслідок масованої російської атаки по Києву в ніч на 2 липня. Ще сто людей постраждали, серед них троє малолітніх та неповнолітня дитина. Такі дані публікує ДСНС, Нацполіція та Київська міська військова адміністрація. Атака тривала понад 11 годин. Її наслідки розслідують як вчинення військовими РФ воєнного злочину, що спричинив загибель людей (частина 2 статті 438 КК України) — повідомила Київська міська прокуратура. Всього у столиці уражено понад 20 житлових будинків у шести районах: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Печерському, Шевченківському. Найбільше пошкоджень зазнали житлові будинки у Дарницькому районі Києва: частково зруйновано 5-поверховий та 9-поверховий будинки, верхні поверхи 16-поверхового будинку. Рятувальні роботи в районі досі тривають. Також пошкоджені будівлі підстанції швидкої медичної допомоги (серед постраждалих є працівники швидкої) і Інституту біохімії імені Палладіна, АЗС, готель, приватні будинки. Червоний Хрест повідомив, що знищено його гуманітарний склад у столиці. Також відомо про знищення головного складу й офісу мережі техніки MOYO. ДСНС усуває наслідки й в акваторії озера Кирилівського, куди потрапили пально-мастильні матеріали. Витік стався через займання внаслідок обстрілу на одному зі столичних підприємств, звідки нафтопродукти через зливову систему відведення дісталися водойми.Київ був основним напрямком удару по Україні цієї ночі. Повітряні сили повідомили, що зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях. Росіяни одночасно застосували засоби повітряного нападу різних типів із різних напрямків, зокрема, великої кількості балістики та реактивних БпЛА.За даними київського метрополітену, у метро цієї ночі ховалися 52,5 тисячі людей — найвищий показник за останні роки. Президент Володимир Зеленський також повідомив, що не всі засоби нападу вдалося збити. Він наголосив, що постачання ППО для України — «це абсолютно першочергове і критичне питання». «Важливо, щоб партнери не спостерігали просто без дій, коли руйнуються людські життя», — заявив Зеленський та подякував усім світовим лідерам, які допомагають. А Міністр оборони Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати Україні ракети Patriot із наявних запасів уже цього місяця.Моніторингова місія ООН з прав людини констатує, що кількість жертв серед цивільних осіб в Україні зростає щомісяця протягом 2026 року і є значно вищою порівняно з аналогічними періодами попередніх трьох років.У пʼятницю 3 липня у столиці оголосили день жалоби за загиблими внаслідок атаки. 📷 Фото та відео: ДСНС Києва

Багато українських дітей та молодих людей залишається на окупованих територіях, зазнає незаконного переміщення або депортації та територію РФ. Там вони стикаються з машиною пропаганди та мілітаризації, спрямованою на зміну ідентичності та залучення до ворожої армії. Щоб не допустити цього, громадські організації та державні інституції працюють, аби допомогти молоді повернутися на підконтрольну Україні територію та адаптуватися у нових для неї умовах. На заваді стає дедалі складніший доступ до інформації та можливостей спілкуватися в окупації. Попри значний прогрес з 2014 року, українська державна політика залишається на роздоріжжі між заходами безпеки та реінтеграційними програмами, а підтримка молоді потребує ще більшої системності та зусиль.Поточні виклики та досягнення у цій сфері представники громадського та державного секторів, а також молоді люди, які виїхали з окупації, обговорили у межах двох панельних дискусій правозахисної програми Rights Now! на фестивалі документального кіно Docudays UA. «Ґрати» відвідали лекторії та поспілкувалися з окремими їх учасниками, тож тепер розповідають головне про роботу щодо повернення та реінтеграції молодих українців та українок з окупованих територій.📷 Учасники дискусії «Всюди вороги. Межа між безпекою та реінтеграцією людей з окупованих територій» на кінофестивалі Docudays UA. Фото: Євгеній Завгородній, Docudays UA

Приморський районний суд Одеси виніс вирок Сергію Шалаєву, обвинуваченому у вбивстві громадського активіста Дем'яна Ганула. Його засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням військового звання «старший лейтенант». Також Шалаєв має заплатити 129 тисяч гривень за проведення експертиз у справі.Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.Вирок оголосили 19 червня, а днем раніше Шалаєв, який визнав провину, попросив пробачення у потерпілих — батька загиблого Вадима Ганула та вдови Жанни Вознюк.Після засідання адвокатка обвинуваченого Валерія Гайсіна розповіла «Ґратам», що вони мають намір подати апеляцію, аби оскаржити довічний вирок, що дозволило б підзахисному піти на фронт.Дем’ян Ганул, відомий в Одесі активіст та волонтер, загинув 14 березня 2025 року від вогнепальних поранень. Того ж дня правоохоронці повідомили про затримання стрільця.Більше про перебіг справи та вирок — незабаром на «Ґратах»📷 Сергій Шалаєв слухає вирок у суді. Фото: Олена Чернишова, Ґрати

На дванадцятий рік війни інструменти боротьби в інформаційному полі трансформувалися багато разів, підлаштовуючись під вразливості різних сегментів своєї аудиторії. Вибухи російських ракет та трагічні смерті людей в Україні відбуваються на тлі ідеологічних спецоперацій, націлених на різні типи емоційних запитів у глобальному масштабі. На думку Пітера Померанцева, російська влада проводить дуже глибокі й точні соціологічні дослідження населення і має ефективні технології застосування результатів цих досліджень. Він простежує її імперську ідеологічну лінію щодо України ще з часів царизму й говорить про брак опору та збіднений «арсенал масового впливу» з боку демократій сьогодні.У розмові з Пітером Померанцевим «Ґрати» дізнались про те, чому російська машина пропаганди здається непоборною, і чи справді такою є, як вона побудована, а також якими можуть бути прогнози щодо найближчого політичного майбутнього сусідів та партнерів України. Дослідник пояснив, що важливо, але недостатньо лише перевіряти факти й спростовувати фейки. Міркували також про майбутнє пропаганди, роль культурних політик та емоційної сфери у протистоянні з Росією.Пітер Померанцев — народжений у Києві британський журналіст, письменник, телевізійний продюсер та дослідник інформаційних війн, автор кількох книг про російську пропаганду та дезінформацію. Остання книга Померанцева присвячена постаті та винаходам британського пропагандиста часів Другої Світової Сефтона Делмера, котрий створював успішні проєкти, які підривали інформаційну лінію нацистської Німеччини. «Ґрати» поспілкувались із Пітером Померанцевим напередодні фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який нині триває у Києві, та лекції дослідника в рамках правозахисної програми Rights Now! Публікуємо його монолог. 📷 Британський письменник Пітер Померанцев на публічному виступі в Києві, 9 червня 2026 року. Фото: Сергій Хандусенко, DocudaysUA

Обмін полоненими: Україна повернула 186 людей, більшість із яких росіяни утримували з 2022-гоУкраїна та Росія провели 75-й обмін полоненими, під час якого додому повернулись 185 військовослужбовців та один цивільний, якого Росія утримувала із 2022 року. Як повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, йдеться про представників Військово-морських сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Територіальної оборони, Сил спеціальних операцій, Військової служби правопорядку, а також бійців Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Переважно це — військові рядового складу, є двоє офіцерів. Вік наймолодшого звільненого — 26 років, найстаршому виповнилося 62 роки.«Більшість визволених сьогодні захисників потрапила в полон у 2022-му році, частина з них — під час оборони Маріуполя. Серед звільнених є учасник унікальної вертолітної операції — повітряного мосту до “Азовсталі”», — йдеться у повідомленні відомства. Загалом, за цими даними, до України повертаються оборонці, що воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському, а також на Курському напрямку.Медійна ініціатива за права людини поінформувала, що звільнений сьогодні цивільний — це 59-річний Олег Котов, якого 23 квітня 2022-го викрали військові Російської Федерації з власної домівки у Козачій Лопані на Харківщині. За даними МІПЛ, чоловік належить до категорії важкохворих.Проєкт Координаційного штабу «Хочу жить» повідомив, що натомість в рамках обміну Україна віддала 186 російських полонених. На початку травня президенти України та США заявили про досягнення домовленості провести обмін полоненими між Україною та Росією у форматі «тисяча на тисячу». Перший етап цього обміну відбувся 15 травня. Тоді додому повернулись 205 оборонців.📷 Фото: Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, телеграм-канал Президента України Володимира Зеленського

21 травня винесли вирок п’ятьом кримським татарам у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Жителям Джанкойського району Криму — Алі Мамутову, Енверу Халілаєву, Наріману Аметову, Вохіду Мустафаєву та Ремзі Куртнезірову — призначили від 14 до 20 років колонії суворого режиму.Цього дня колегія у складі головуючого судді Сергія Образцова та суддів Ігоря Костіна й Олексія Саннікова провела дебати, заслухала останні слова підсудних і вже після закінчення робочого дня несподівано оголосила свій вердикт. Хоча зазвичай суд відкладає винесення вироку щонайменше на наступний день.Обвинувачені не були готові до такого завершення судового процесу. Їхні рідні дізналися про оголошення вироку за дві години, але вони б не встигли потрапити на засідання в Ростові з Криму — дорога займає пів доби. У підсумку судді зачитали своє рішення практично в порожній залі: у присутності кількох стажистів.Чоловіків визнали винними у причетності до діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». У 2003 році Верховний суд Росії визнав організацію терористичною, проте в Україні та більшості європейських країн вона не заборонена.Жоден із підсудних не визнав свою провину. Вони наполягали, що кілька аудіозаписів розмов, таємно зроблених у мечеті села Лобаново під час будівельних робіт на її території, не можуть слугувати доказом терористичної діяльності.Найбільший термін увʼязнення — 20 років позбавлення волі — отримав колишній імам цієї мечеті, 63-річний Ремзі Куртнезіров, попри його інвалідність та важкі хронічні захворювання. Російське слідство вважає його організатором зустрічей мусульман. Майже два роки Куртнезіров перебував під домашнім арештом. Суд продовжив йому цей запобіжний захід до закінчення розгляду апеляції.У родині Куртнезірова всі чоловіки — під арештом. За таким самим звинуваченням затримали й судять єдиного сина Ремзі Куртнезірова — Еміра. За ґратами — і батько невістки Ельдар Якубов. Обидва перебувають у слідчому ізоляторі в Ростові-на-Дону.«Ґрати» публікують виступ Ремзі Куртнезірова в суді перед винесенням вироку. Літній чоловік докладно розповідав про свій важкий стан здоров’я — його життя в останні 10 років складалося з походів по лікарнях. Крім того, він ще раз нагадав суду про вторгнення ФСБ до його будинку та сфабрикування кримінальної справи, перелічивши імена причетних слідчих та свідків обвинувачення. Свою промову імам за традицією розпочав зі звернення до Аллаха.📷 Колишній імам мечеті у селі Лобаново Ремзі Куртнезіров. Фото: Ґрати

Деснянський районний суд Києва 28 квітня визнав винним у воєнному злочині колишнього суддю окупаційного Київського районного суду Сімферополя Віктора Можелянського. Він отримав заочний вирок через рішення, які ухвалював у справах українських політвʼязнів. Зокрема, Можелянський відправив до СІЗО заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та засудив активіста Євромайдану Олександра Костенка до чотирьох років і двох місяців позбавлення волі. Хоча раніше українські суди вже розглядали справи проти кримських суддів, які перейшли на бік окупантів, вирок Деснянського районного суду є особливим. Адже вперше українська судова інстанція визначила політично вмотивоване переслідування українських громадян як порушення законів і звичаїв війни, визнала підсудного винним та встановила покарання. «Ґрати» розповідають, хто такий Віктор Можелянський, за що його вже притягували до відповідальності та як суд доводив його причетність до воєнного злочину. 📷 Мітинг під стінами кримського парламенту в Сімферополі, 26 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко

30 квітня 2026 року суддя Київського районного суду міста Одеси Ігор Борщов затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором Олександром Кондратюком і громадянином Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Россом Девідом Катмором. Його звинуватили в поширенні інформації про розташування Збройних сил України, військових підрозділів, вчиненому в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, а також у зберіганні та придбанні зброї та боєприпасів.Катмор повністю визнав вину. Суд визначив для нього покарання в вигляді позбавлення волі строком вісім років і шість місяців. Запит на екстрадицію від Великої Британії чи інших держав наразі не надходив. Також слідство у цій справі не підтвердило причетність Катмора до вбивства українських активістів та політичних діячів Ірини Фаріон, Дем’яна Ганула та Андрія Парубія, про що раніше повідомляли медіа.Росс Катмор у 2024 році прибув в Україну як військовий інструктор, але був завербований спецслужбами РФ. Його заарештували в жовтні 2025 року.«Ґрати» розповідають деталі.📷 Обвинувачений громадянин Великої Британії Росс Девід Катмор у суді, 30 квітня 2026 року. Фото: Олена Чернишова, Ґрати