Статистика telegram каналу - @graty_me
2024-07-14
Ґрати
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала Ґрати - @graty_me
Печерський районний суд Києва розпочав розгляд справи намісника Свято-Успенського монастиря Києво-Печерської лаври, митрополита Вишгородського та Чорнобильського Московського патріархату (УПЦ МП) Павла (Лебедя).
Йому загрожує до восьми років позбавлення волі за обвинуваченнями у порушенні рівноправ'я вірян та виправданні російської агресії.
Слідство наполягає, що публічні висловлювання митрополита образили релігійні почуття, а також честь та гідність представників Православної Церкви в Україні (ПЦУ), зокрема проректора та декана одного з факультетів Київської православної богословської академії, які є священнослужителями ПЦУ. Вони потерпілі у справі.
Митрополит Павло не визнає себе винним, заявляє про тиск з боку слідства. Його адвокати сподіваються на виправдувальний вирок.
Як у Києві почали судити митрополита УПЦ (МП) Павла — розповідаємо у матеріалі.
Фото (архівне): Стас Юрченко, Ґрати
21 листопада 2024 року Верховний суд Російської Федерації розглянув касаційні скарги і залишив чинним вирок заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу, журналісту кримськотатарської культурної ініціативи «Нефес» Асану Ахтемову та його троюрідному братові, власникові СТО, Азізу Ахтемову.
У вересні 2022 року Верховний суд Криму визнав їх винними за сфабрикованою справою про диверсію на газопроводі в селі Перевальному Сімферопольського району Криму. Їх засудили до тривалих термінів позбавлення волі і штрафів. Через рік Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі залишив чинним вирок, але посилив умови утримання. У січні 2023 року правозахисний проєкт «Підтримка політв'язнів. «Меморіал» визнав Ахтемових та Джеляла політв’язнями.
Наріман Джелял у розгляді касаційних скарг участі не брав: його звільнили в рамках обміну полоненими між Україною і Росією цього літа.
Асан і Азіз Ахтемови досі перебувають в ув’язненні. Під час засідання у Верховному суді РФ вперше за рік брати змогли побачитися з рідними і розповісти про себе.
Що відбувається з політв’язнями братами Ахтемовими, засудженими російським судом разом із Наріманом Джелялом — розповідаємо в матеріалі.
Фото: Кримська солідарність
У листопаді 2022 року у місті Лиман Донецької області Служба безпеки України затримала 64-літню пенсіонерку Валентину Ткач.
Понад 10 років вона обіймала посаду голови вуличного комітету або «вуличної». Так в Лимані називають активних мешканців, які стежать за порядком на свої вулиці і від імені сусідів контактують з місцевою владою. Вуличні обирають голів мікрорайонів, які потім координують діяльність вуличних.
До повномасштабної війни Валентина Ткач була заступницею голови мікрорайону «Північний».
Незадовго до окупації керівниця «Північного» виїхала з міста, а Ткач лишилася і почала виконувати обов’язки голови. Вона контактувала вже не з української, а окупаційною мерією і випрошувала у росіян гуманітарну допомогу та вугілля.
СБУ розцінило це як колабораціонізм і оголосило жінці підозру у «зайнятті керівної посади в окупаційній адміністрації». Сама Ткач не визнавала провину і заявляла, що не підтримувала росіян, а лише хотіла допомогти жителям мікрорайону пережити скрутні часи. Її захисник у суді наполягав, що дії його підзахисної не можуть вважатися колабораціонізмом, як згідно з українським законодавством, так і Женевською конвенцією про захист цивільного населення. Але зрештою адвокат домовився з прокуратурою про угоду про визнання вини.
Після півтора року судів Ткач все ж таки пішла на неї та отримала умовний термін.
Ми стежили за цим процесом і розповідаємо історію Ткач.
Фото (архівне): Олексій Арунян, Ґрати
Правоохоронці заочно повідомили про підозру третьому фігурантові справи про викрадення, катування і вбивство дитячого письменника Володимира Вакуленка під час російської окупації частини Харківщини навесні 2022 року.
Про це йдеться у документі, опублікованому на сайті Офісу Генерального прокурора України 10 грудня.
Підозрюваний — 36-річний Дмитро Катькалов із позивним Академік, заступник командира 4 роти 4 батальйону 204 стрілецького полку «ЛНР» 2 армійського корпусу 8 загальновійськової армії Південного воєнного округу Збройних сил Російської Федерації.
Окрім Вакуленка, у справі також ідеться про свавільне затримання, катування і вбивство ще трьох цивільних: Івана Шабельника, Леоніда Тарана та Юрія Кавуна, а також викрадення і жорстоке поводження зі ще одним цивільним, Олександром Вєтровим.
Деталі справи — розповідаємо у замітці.
Фото: фейсбук начальника Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергія Болвінова
У столиці Фінляндії почався суд над бойовиком неонацистського угруповання «Русич», обвинувачуваним у воєнних злочинах в Україні у 2014 році.
Окружний суд Гельсінкі почав слухати справу росіянина Воїслава Тордена. Прокуратура вимагатиме для нього довічного увʼязнення за віроломне вбивство 22 українських військових та звірства над пораненими. Рідні загиблих домагатимуться компенсації від росіянина.
Місцеві видання називають справу «винятковою».
Фінські журналісти зазначають у своїх репортажах, що спостерігали за початком судового процесу 5 грудня не в залі суду, а з окремого приміщення. З міркувань безпеки, поліція провела огляд всієї будівлі суду перед засіданням.
Розповідаємо у чому саме обвинувачують Тордена і яка його версія подій.
Фото: Outi Pyhäranta, Helsingin Sanomat
На переконання прокурора Михайла Доманіцького, ризики переховування або тиску на потерпілих — родину загиблого бійця Нацгвардії Вадима Бондаренка — зберігаються. Таку ж позицію займає представник потерпілих Павло Теслюк.
Обвинувачений Тандир заявив, що перебуває в СІЗО вже понад півтора року, але доказів, які б підтверджували ризики переховування і втечі, на його думку, суду не надали. Він закликав суд призначити більш м'який альтернативний до арешту запобіжний захід.
На засіданні 5 грудня Тандир знову заявив відвід судді Іванові Бандурі. 17 серпня цього року ДБР почало провадження за його заявою про ненадання матеріалів справи одному з колишніх адвокатів Тандира — Бойченюку. Тепер, на думку Тандира, ця справа може використовуватись ДБР для тиску на суддю Бандуру у справі Тандира.
Представник обвинувачення та адвокат потерпілих зауважили, що йдеться про цілеспрямоване затягування процесу, аби суд не встигнув розглянути клопотання щодо продовження запобіжного заходу. За словами прокурора Михайла Доманіцького, він подав клопотання щодо продовження арешту Олексія Тандира ще 19 листопада. Адвокат потерпілих Павло Теслюк зазначив, що заяву про злочин Олексій Тандир подав улітку, на його переконання, саме для того, щоб створити привід для клопотання про відвід.
Суддя Іван Бандура залишив клопотання Олексія Тандира без розгляду, зазначивши, що, на його думку, йдеться про затягування процесу.
Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати
Обвинувачений у ДТП із загибеллю нацгвардійця екссуддя Макарівського районного суду Олексій Тандир змінив адвоката — вже вдруге за рік. Тепер його захищає Богдан Глядик. Він одразу заявив клопотання про відвід судді Івана Бандури начебто через порушення порядку авторозподілу справ. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.
Зокрема, адвокат Глядик повідомив, що кілька суддів, які не брали участь в авторозподілі через перебування у відпустці, за даними з відповідей на адвокатські запити до апарату суду, у відпустках не були. Прокурор у справі Михайло Доманіцький зауважив, що клопотання про відводи судді у цій справі — системна практика захисту напередодні розгляду продовження запобіжного заходу Олексієві Тандира, і що вже було 4 чи 5 відводів, які були розглянуті і відхилені.
Відвід розглянула суддя Оксана Поплавська. Її ім'я також фігурує у клопотанні адвоката із зазначенням, що вона працювала тоді, як мала бути у відпустці, а отже, мала взяти участь в авторозподілі. Поплавська, однак, пояснила, що її відкликали з відпустки для термінової участі у засіданні, а потім вона продовжила свою відпустку. Така процедура, за її словами, є офіційною для Святошинського районного суду. Розглянувши клопотання, суддя залишила його без задоволення.
Дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув нацгвардієць Вадим Бондаренко і у скоєнні якого обвинувачують екссуддю Олексія Тандира, сталася 26 травня 2023 року. Тандир свою вину не визнає. Справу розглядає Святошинський районний суд. Наразі триває етап допиту свідків.
Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати
30 листопада набудуть чинності зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», який тиждень тому ухвалила Верховна Рада.
Документ передбачає тимчасове спрощення процедури повернення на службу для всіх військовослужбовців, які дезертирували або самовільно залишили частину. Зміни діятимуть лише до 1 січня 2025 року.
Детальніше читайте у нашому матеріалі.
