Ґрати

Підсумки 2025 року за версією «Ґрат»: У театрах вимагають безпечнішого робочого середовища, й підозрюваний у харасменті режисер — під арештом🔗 Читати усі підсумкиСитуація з домаганнями в університеті імені Карпенка-Карого та у Молодому театрі спричинила не лише резонанс та дискусію про безпечне середовище для робітників театру, а й дійшла до кримінального розслідування та арешту підозрюваного. Йдеться про Андрія Білоуса, тепер вже колишнього директора — художнього керівника Молодого театру та викладача університету імені Карпенка-Карого. Перші звинувачення Андрія Білоуса у сексуальних домаганнях озвучила його колишня студентка: спочатку анонімно, а невдовзі вона відкрито розповіла про харасмент з боку викладача протягом її навчання. Слідом у соціальних мережах почало з’являтися багато дописів і коментарів з реакціями на ситуацію, зокрема розповіді колишніх студентів, студенток і колег Білоуса про його негідну поведінку. А університет отримав чотири скарги стосовно «інтимного та неетичного спілкування» Білоуса зі студентами. Історії, пов’язані з харасментом з боку викладачів, ставалися в українських університетах, зокрема КНУТКіТ, і раніше. Зазвичай реакція на це —відсторонення на час службового розслідування, далі — або звільнення, або навчальний заклад обмежується доганою, і викладач працює далі. Були випадки, коли поліція починала розслідувати ситуацію, але зрештою підозр нікому не оголошувала.На час службового розслідування Білоуса також відсторонили від посади в університеті, однак він залишався керувати Молодим театром. Хоча за свідченнями акторів цього театру, там також стикалися з домаганнями з боку Білоуса. 31 січня актори й акторки Молодого театру подали колективну заяву до КМДА з підписами 46 людей. Вони просили усунути Андрія Білоуса з посади у театрі на час розслідування. Акторки, які заявили про домагання Білоуса, звернулись до Національної поліції за допомогою асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». На підтримку колег у соціальних мережах висловилися понад 20 українських театрів, медійні осіби й діячки культурної сфери. У соціальних мережах запустили флешмоб #немовчи: жінки зі сфери театру, кіно, журналістики та інших галузей культури почали розповідати про ситуації, у яких вони стикалися з харасментом і сексуальними домаганнями. Активісти й частина колективу Молодого театру провели дві акції біля стін Молодого театру і КМДА — 10 лютого та 18 березня. Під час обох вони вимагали відсторонення Білоуса від роботи в театрі. 23 квітня актори разом з юристами зареєструвала на сайті КМДА петицію з вимогою розірвати контракт з Андрієм Білоусом, а також звільнити Сергія Анжияка з посади директора Департаменту культури КМДА — «за свідому й систематичну бездіяльність». За кілька днів петиція набрала необхідні шість тисяч підписів, але була відхилена адміністрацією.14 травня Андрій Білоус звільнився з Молодого театру за згодою сторін. А у жовтні він оголосив про відкриття нового театру. Але через декілька днів після цього в нього відбулися обшуки, а далі суд взяв його під варту. Білоусу оголосили підозру у систематичних злочинах сексуального характеру щодо студенток, які, за свідченнями потерпілих, стали можливими через зловживання посадовим становищем, психологічний тиск і залякування. Випадки харасменту тривали щонайменше з 2017 по 2023 рік, вважає слідство. Білоус відкидає усі обвинувачення і вважає справу проти нього замовною кампанією. У грудні суд продовжив йому запобіжний захід. Слідство триває.📷 Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото: зі сторінки Ірини Цилік у фейсбук

Підсумки 2025 року за версією «Ґрат»: Масові протести за незалежність НАБУ та викриття корупції в оточенні Зеленського🔗 Читати усі підсумки21 липня 2025 року СБУ, ДБР та Офіс генпрокурора спільно провели щонайменше 70 обшуків та затримали детектива НАБУ Віктора Гусарова за підозрою у державній зраді, детектива Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра за підозрою у пособництві державі-агресору, а також повідомили підозри ще трьом детективам бюро у справах про дорожньо-транспортні пригоди.22 липня Верховна Рада терміново прийняла законопроєкт №12414, що фактично ліквідовував незалежність НАБУ і САП. Керівники НАБУ та САП засудили цей крок і закликали президента Володимира Зеленського не підписувати його.На знак протесту тисячі людей вперше з початку російського широкомасштабного вторгнення вийшли на мітинги у Києві, Львові, Одесі та інших великих містах. Посли країн G7 та ЄС висловили занепокоєння скасуванням незалежності інституцій, створення яких було умовою євроатлантичної інтеграції України.Натомість генпрокурор Руслан Кравченко та голова Служби безпеки України Василь Малюк підтримали ухвалений документ, наполягаючи, що відтепер всі правоохоронці — рівні перед законом, а генпрокурор зможе зробити їх роботу ефективнішою. Попри протести та критику президент негайно підписав закон, і він набув чинності. Однак за два дні Зеленський змінив свою думку та погодився повернути незалежність НАБУ та САП.На початку листопада НАБУ заявило про свою масштабну спецоперацію «Мідас», в рамках якої бюро викрило корупційну схему в енергетиці. До злочину серед інших були причетні високопосадовці, а очільником злочинної організації вважають співвласника «Студії “Квартал 95″» Тимура Міндіча, якій наразі переховується. Наприкінці листопада правоохоронці провели обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Після цього президент підписав відставку Єрмака.Вже 3 грудня суд звільнив з-під варти Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра. Це відбулося за клопотанням прокурора у справі, який на засіданні заявив, що «на даний момент зібрано вже достатньо доказів та матеріалів, потреба у його ізоляції від можливого незаконного впливу, зокрема на свідків, втратила актуальність». За таким же клопотанням звільнили з СІЗО під домашній арешт Віктора Гусарова 11 грудня.Прокурор Руслан Кравченко запевнив у своєму телеграм-каналі, що зміна запобіжного заходу — це не виправдання підозрюваних, а слідство триває. 12 грудня він раптово заявив у своїх соцмережах, що не збирається подавати у відставку. Крім того, Кравченко пригрозив «прийти за кожним» особисто, хто працює проти нього і прокуратури як інституції. Цю риторику засудили як неприйнятну для демократичної країни незалежні медійники, правозахисники та антикорупціонери.У щорічному звіті про розширення ЄС за 2025 рік Європейська Комісія зазначила, що вважає, що тиск на НАБУ досі триває. Незалежність антикорупційних органів та боротьба із корупцією загалом — серед пріоритетів для процесу вступу України до ЄС.📷 Акція протесту проти законопроєкта №12414 у Львові, 23 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Інститут масової інформації оприлюднив результати моніторингу онлайн-медіа за друге півріччя 2025 року. До списку прозорих та відповідальних медіа — «Білого списку» ІМІ увійшли 17 українських медіа, серед них і «Ґрати».У списку також редакції: Суспільне Новини, Українська правда, Радіо Свобода, hromadske, Громадське радіо та інші. Оцінювання проводилося за ключовими критеріями: прозорість роботи редакції, відповідальність перед аудиторією, дотримання журналістських стандартів, а також чітке маркування рекламних матеріалів.«За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які ввійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси (хоча траплялися матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків», — йдеться у повідомленні на сайті ІМІ. Торік «Ґрати» також потрапили до «Білого списку» і увійшли до переліку 13 медіа.ℹ️ Інститут масової інформації — медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень у зону бойових дій під час російсько-української війни, починаючи з 2014 року.

У Криму російський суд оштрафував вчителя історії на пенсії Енвера Сейтмеметова за статтею про публічне ототожнення ролі СРСР і нацистської Німеччини під час Другої світової війни (частина 1 статті 13.48 КоАП РФ). Він повинен буде заплатити штраф у розмірі 2000 рублів (близько 1095 гривень) за висловлювання про необхідність вслід за Нюрнберзьким процесом, який засудив нацистських злочинців, провести міжнародний трибунал над причетними в СРСР до депортації кримських татар у 1944 році. У кримській судовій практиці це поки що другий випадок застосування такої статті.«Ми знайомі з Енвером-аґа багато років, і саме це особисте, людське ставлення не дозволило обмежитися роллю простого спостерігача. Разом з його адвокатом Едемом Семедляєвим я брала участь у суді як громадська захисниця.Мій текст — про те, як слова літнього історика про трагічні події, пережиті майже кожною кримськотатарською родиною, стали приводом для адміністративної справи», — зазначає кримська правозахисниця та журналістка «Ґрат» Лутфіє Зудієва. Розповідаємо деталі справи та історію Енвера Сейтмеметова.📷 Історик Енвер Сейтмеметов (праворуч). Фото: Кримська солідарність

Російський Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок у справі «першої Джанкойської групи» Хізб ут-Тахрір. Рішення оголосила колегія у складі головуючого Тимура Машукова та ще двох суддів Сергія Горелова та Едуарда Коробенка, повідомляє кореспондент «Ґрат», що стежив за перебігом справи. Кримськотатарському активісту Енверу Крошу призначили 19 років позбавлення волі у колонії суворого режиму, Едему Бекірову і Рінату Алієву — по 15 років, громадянському журналісту Вілену Темер'янову — 14 років, а Сеїтязі Аббозову, який перебував під домашнім арештом до завершення судового розгляду, — 13 років. Останній на момент оголошення вироку перебував у Кримському гарнізонному військовому суді і брав участь у засіданні через відеоконференцію. Його взяли під варту і відвезуть до СІЗО-2 Сімферополя. Покарання виявилось більш суворим, аніж раніше передбачалось: прокурор просив суд призначити Енверові Крошу 17 років позбавлення волі, Едему Бекірову і Рінату Алієву — по 15 років, Вілену Темер'янову — 13 років, а Сеїтязі Аббозову — 11 років.Судові пристави та секретар заборонили журналістам фотографувати кримських мусульман під час засідання. До зали суду пустили 8 родичів та вільних слухачів. «Кримські татари, кримські мусульмани — не терористи і ніколи ними не були. Це вже неодноразово говорилося до мене, я також повторюся. Сьогодні читання релігійної літератури, обговорення політичних реалій і проблем у себе вдома на кухні подають як «тероризм» у його нібито прихованому вигляді, засуджуючи за це до неймовірних термінів ув'язнення», — заявив Едем Бекіров, виступаючи з останнім словом напередодні вироку. Фігурантів справи заарештували в Джанкої у серпні 2022 року. Енверу Крошу інкримінували організацію діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ), якою Росія вважає ісламську партію Хізб ут-Тахрір, хоча та може легально діяти в Україні та більшості країн Європи. Решті чотирьом активістам закидають частину тієї ж статті про участь у діяльності такої організації(ч. 2 ст. 205.5 КК РФ). Окрім того, фігурантів справи обвинувачували також у підготовці до насильницького захоплення влади (ст. 278 КК РФ).Російський правозахисний центр «Меморіал» визнав Енвера Кроша та інших переслідуваних у цій справі в Криму політв'язнями.Адвокати кримських мусульман неодноразово заявляли, що кримінальна справа проти їхніх підзахисних сфабрикована, і наполягали в суді на її припиненні.«Ґрати» записали промову Енвера Кроша, яку той виголосив вчора у суді, і виклали у монолозі📷 Кримські політв’язні (зліва направо): Енвер Крош, Едем Бекіров, Рінат Алієв і Вілен Темер’янов. Фото: Кримська солідарність

Понад 18 тисяч іноземців зі 128 країн та невизнаних територій станом на початок жовтня уклали контракт із російським міністерством оборони для участі у війні проти України, з них більш ніж три тисячі на той момент вже загинули. Такі дані озвучив представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими бригадний генерал Дмитро Усов під час міжнародної конференції Crimea Global, що відбулася у Києві минулого тижня. За цими даними, Штабу відомо про понад 3 тисячі іноземців, чиї військові контракти завершились, але Росія не дозволяє їм покинути службу і не платить за неї. Останніми роками стали з’являтись тривожні новини про вербування іноземців у російську армію обманом або застосування шахрайських схем, через які люди потрапляють у трудове рабство на російських оборонних заводах. Зокрема, йдеться про підприємство з виробництва ударних дронів в місті Алабуга російської республіки Татарстан, де змушували працювати жінок із країн Африки, які відгукнулись про оголошення про роботу чи навчання. Йдеться про новий тренд вербування людей на війну, вважає безпекова експертка з Малайзії Муніра Мустаффа — старша наукова співробітниця Verve Research, засновниця Chasseur Group, що спеціалізується на політичному насильстві, нерегулярних війнах і підривній діяльності.«Ґрати» поговорили з нею на полях конференції.Публікуємо її монолог. 📷 Дослідниця Муніра Мустаффа на Crimea Global, Київ, 18 листопада 2025 року. Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

Розбір завалів у Тернополі після російського обстрілу триває другий деньДругу добу тривають пошукові роботи та розбір завалів житлової багатоповерхівки у Тернополі, зруйнованої 19 листопада під час комбінованої повітряної атаки сил РФ. Як повідомляє ДСНС, наразі відомо про 27 загиблих цивільних, серед яких 3 дитини. Ще 93 людини, зокрема 18 дітей, отримали травми. 14 осіб вважаються зниклими — вони не виходять на звʼязок.У будинок влучила російська крилата ракета Х-101, випущена з літаків стратегічної авіації РФ. Про це повідомили в Управлінні комунікацій Командування Повітряних Сил ЗС України. Правоохоронці ведуть слідство за фактом воєнного злочину.Генеральний секретар ООН Антоніо Гуттереш засудив російську атаку, що забрала життя понад двох десятків людей. Україна винесе на обговорення під час засідання Ради Безпеки ООН удар Росії по тернопільській багатоповерхівці. У місті розпочався триденний траур за загиблими.Більше фото — у галереї Ґрат📷 Рятувальні роботи на зруйнованому житловому будинку у Тернополі, 20 листопада 2025 року Фото: Владислав Мусієнко, Ґрати

«Північний потік»: голодування затриманого в Італії українця та очікування нової касації щодо його екстрадиції у Німеччину19 листопада у Римі Верховний касаційний суд Італії розгляне касаційну скаргу щодо екстрадиції у Німеччину громадянина України Сергія Кузнєцова, підозрюваного у диверсії на газогоні «Північний потік» восени 2022 року. Його затримали два місяці тому на італійському курорті відповідно до європейського ордера на арешт на вимогу Федерального касаційного суду Німеччини. Це буде вже другий суд на стадії касації після того, як Апеляційний суд Болоньї наприкінці жовтня повторно вирішив видати українця німецькій владі. Якщо цього разу Верховний суд скасує рішення болонських суддів про екстрадицію, справу знову повернуть на перегляд в Апеляційний суд Болоньї. У разі протилежного висновку касації, затриманого можуть передати німцям упродовж десяти днів, пояснив перебіг юридичної процедури адвокат.Тим часом, перебуваючи у в’язниці суворого режиму міста Феррара, українець 11 днів голодував на вияв протесту щодо умов утримання. Згодом італійська влада запевнила про дотримання його прав, зокрема забезпечення відповідного харчування у зв’язку зі станом здоров’я. До вирішення критичних обставин долучився український омбудсман, МЗС та помітно активізувалася діаспора в Італії. «Ґрати» розповідають докладніше про ситуацію напередодні повторного розгляду питання у Верховному суді.📷 Представники української діаспори в Римі влаштували пікет неподалік Міністерства юстиції Італії з вимогами дотримання прав Сергія Кузнєцова, 7 листопада 2025 року. Фото: Наталія Кудрик, Ґрати

Делегація кримських татар вирушила з Криму до Москви, щоб домогтися звільнення заарештованих у середині жовтня за терористичною статтею. 19-річної Насіби Саїдової, 20-річної Ельвізи Алієвої, 21-річної Февзіє Османової та 39-річної Есми Німетулаєвої. ФСБ звинуватила цих жінок у причетності до ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». У Росії партія визнана терористичною, хоча в Україні та більшості країн Європи діє легально. Це перша така справа на півострові, порушена стосовно жінок, але з 2014 року кримські силовики затримали в її рамках вже 122 кримськотатарських чоловіків.Обвинувачені заперечують свою провину і причетність до тероризму, а їхні родичі вважають, що справа сфабрикована. Уже пів місяця жінок тримають у СІЗО-1 Сімферополя в поганих побутових умовах, порушують їхні права, змушуючи на перевірках знімати хустку, а перед апеляцією на запобіжний захід відправили на цілий місяць на психіатричну експертизу.Делегація з родичів заарештованих і кримськотатарських старійшин везла з собою колективне звернення з проханням негайно звільнити Насібу, Ельвізу, Февзіє та Есму, під яким поставили свої підписи понад 6,5 тисяч жителів півострова. Щоб упевнитися, що документ дійде до адресатів — генпрокуратури РФ, адміністрації президента і російської уповноваженої з прав людини — його хотіли передати особисто.Однак, виїхавши 29 жовтня, кримські татари дісталися до Москви тільки через дві доби. Учасників поїздки затримували п’ять разів, їх допитували і годинами тримали в поліцейських дільницях Воронезької, Липецької, Тульської та Московської областей.Динара Іюпова, мати заарештованої Насіби Саїдової, їхала у складі цієї делегації. Вона розповіла «Ґратам» про поїздку і стеження російських силовиків за маршрутом кримських татар до Москви і назад.📷 Динара Іюпова, мати Насіби Саїдової. Фото: Кримська солідарність

Національна поліція та Офіс генерального прокурора хочуть притягнути до відповідальності дев’ять одеських чиновників та комунальників включно з колишнім міським головою Геннадієм Трухановим. Правоохоронці ставлять їм у провину трагедію під час повені в Одесі 30 вересня цього року. Тоді під час рекордної зливи загинули дев’ять людей, у тому числі — восьмирічна дівчинка. Слідство вважає: це сталось, тому що Геннадій Труханов і його колишні підлеглі не виконали свої обов’язки. Генеральний прокурор Руслан Кравченко особисто підписав підозру Труханову та пообіцяв, що винних буде покарано. Ексмеру і його колишнім підлеглим загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі. Вони не визнають провину і наполягають, що 30 вересня робили все від них залежне, а трагедія сталась з вини обласних чиновників та компанії-орендаря комунального майна. «Ґрати» побували на засіданнях Печерського райсуду Києва, де Труханову й іншим підозрюваним у справі обирали запобіжні заходи, і розказують, як правоохоронці доводять провину чиновників та які аргументи ті мають на свій захист. Подробиці — у нашому матеріалі. 📷 Міський голова Одеси Геннадій Труханов біля будівлі Вищого антикорупційного суду 8 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати