Данило Гетманцев

📉Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Нацбанк на базі опитувань підприємств базових секторів економіки (промисловість, будівництво, торгівля, послуги) знизився до 41. 👨🏻‍💻Нагадаю, значення індексу вище 50 – сигналізує про діловий оптимізм, 50 – нейтральний рівень, все що нижче 50 – негативні очікування.Звісно в оцінках бізнесу своєї поточної економічної діяльності є своя сезонність. Зазвичай у січні очікування є найгіршими. Це видно із графіка. Такий же негативний рівень очікувань (значення індексу 41) був у січні 2024 року, а у січні 2021,2022, 2023 він був навіть ще трохи гіршим.    Чому так❓Економічна активність у більшості секторів падає, на що можуть накладатись додаткові негативні фактори, яким в останні три роки є війна. В цілому безпекова ситуація і ефекти пов’язані із нею (невизначеність щодо інвестицій, нестабільність енергозабезпечення, дефіцит кадрів, на які накладаються інфляційні і девальваційні процеси) залишаються основними негативними чинниками, що погіршує очікування бізнесу.При цьому ділові очікування залишаються у негативній зоні останні 9 місяців (більший період був тільки на початку війни), що корелює із уповільненням економічного зростання.Зокрема за висновками НБУ:▪️Підприємства всіх секторів були налаштовані на зменшення обсягів виготовленої продукції/наданих послуг, обсягу будівництва, нових замовлень на продукцію/послуги, у тому числі експортних, а також обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу.▪️Підприємства продовжили прогнозувати здорожчання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.▪️Збереглися песимістичні оцінки щодо зайнятості, найсуттєвіше у будівництві.💁‍♂️Додам від себе, на що звернув увагу. Опитування проводилось із 6 по 23 січня, і мало б відобразити збільшені очікування настання миру на тлі інавгурації нового президента США і його заяв щодо припинення війни. Зокрема, це видно по окремим соціологічним опитуванням населення. Утім індекс ІОДА залишився на рівні аналогічного періоду минулого року.Маю тільки єдине пояснення, що бізнес звик більш раціонально підходити до оцінки і планування своєї діяльності. Після шоку перших місяців бізнес адаптувався до повномасштабної війни, що також знайшло віддзеркаленням у більш консервативних оцінках своєї діяльності. По мірі більшої конкретики щодо можливих перемовин, ці очікування можуть бути схоплені у наступних раундах очікувань. За інших рівних умов це трансформується у зростання ділового оптимізму або ж навпаки він залишиться пригніченим. У цьому плані ділові настрої є вкрай інформативним індикатором поточного стану і перспектив розвитку економіки.    

❕Швеція виділила Україні черговий пакет військової допомоги.Він став 18-тим і водночас найбільшим траншем, який спрямований на підтримку військових спроможностей наших Сил безпеки та оборони.💰Його загальна вартість оцінюється в 13,5 млрд. шведських крон (приблизно 1,2 млрд. доларів).Пакет поділено на низку компонентів:▪️Закупівлі озброєнь та військової техніки – близько 5,9 млрд. шведських крон, на які Управління військової техніки за дорученням шведського Уряду закупить для ЗСУ озброєння, обладнання та військову техніку від шведської та іноземної оборонної промисловості.▪️Фінансові пожертви – на суму приблизно 2,8 млрд.шведських крон, які надійдуть у різні фонди для закупівлі військової техніки та амуніції, наприклад, через «коаліції спроможностей» або на реалізацію «данської моделі» (Швеція пожертвує 1 млрд. шведських крон на виробництво українським ОПК ракет великої дальності та безпілотників дальньої дії).▪️Пожертвування матеріальних засобів від Збройних сил Швеції з відповідними закупівлями на заміну – на суму приблизно 3,3 млрд. шведських крон, у результаті яких буде передано 146 вантажівок; 16 бойових катерів (на додачу до 16 раніше переданих), 23 Weapon stations для морського використання; 1 млн. шт. боєприпасів калібру 12,7 мм; 1500 протитанкових ракет TOW; 200 одиниць протитанкової зброї, включно з навчальною технікою;піхотне спорядження, хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні (ХБРЯ) засоби індивідуального захисту.▪️Послуги через Шведське агентство оборонних досліджень і Шведський університет оборони - близько 180 млн.шведських крон (перше відомство надасть допомогу устворенні відповідного агентства в Україні, друге – реалізує навчальні програми в Україні).▪️Фінансування підтримки Збройними силами Швеції низки навчальних ініціатив протягом 2025 року, таких як Interflex, який проводить базову підготовку для українських військових – 650 млн. шведських крон.▪️Постачальницькі рішення та заходи з обслуговування раніше переданої шведської техніки – 400 млн.шведських крон.З урахуванням цього пакету Швеція надала Україні військову підтримку на загальну суму 61,9 млрд. шведських крон відпочатку повномасштабного вторгнення росії. 🇸🇪🤝🏻Вдячні нашим шведським друзям за найбільший пакет військової допомоги, який посилюватиме спроможності Сил безпеки та оборони України!

💵Середній розмір пенсій в Україні на 1 січня становив 5789,1 гривень.Порівняно з аналогічною датою попереднього року він збільшився на 7,5%.Такі дані наводить Пенсійний фонд.👥Усього на початок року з Україні зареєстровано 10,3 млн. пенсіонерів.З них 2,8 млн. осіб продовжують працювати (середній розмір виплати працюючим пенсіонерам – 6303 грн.).Завдяки проведеній у березні минулого року індексації пенсій дещо поліпшилась структура отримуваних виплат за розміром. На початок 2005 року:🔹пенсії нижче 3 тис. грн. отримували 26,0% від усіх пенсіонерів (торік – 29,7%);🔹від 3 тис. грн. до 4 тис. грн. – 17,6% (на початок 2024 року – 21,3%);🔹від 4 тис. грн. до 5 тис. грн. – 18,8% (торік – 14,9%);🔹від 5 тис. грн. до 10 тис. грн. – 25,5% (на початок 2024 року – 23,2%);🔹понад 10 тис. грн. – 12,2% (торік – 10,9%).Найвищі пенсійні виплати отримували жителі:▪️Києва – у середньому 8018 грн.;▪️Донецької області – 7168 грн.;▪️Луганської області – 6694 грн.Найменші – мешканці:🔸Тернопільської області – 4485 грн.;🔸Чернівецької області – 4648 грн.;🔸Закарпатської області – 4727 грн.💁‍♂️Звісно, те, що виплати менш ніж 3 тис. грн. отримує кожний четвертий пенсіонер, менше 4 тис. грн. – 43,6%, менше 5 тис. грн. – 62,4%, не може не засмучувати.Ми продовжуємо їхати на застарілій, малоефективній солідарній системі, яка консервує бідність.За нинішньої демографічної ситуації, яка продовжує погіршуватись, подальшого скорочення пропорції «працюючі / пенсіонери» – це шлях в нікуди.Очікую, що цього року ми все ж таки приймемо закон щодо запуску другого рівня пенсійної системи – накопичувального.Результат, звісно, буде не завтра і не післязавтра, це реформа, яка приноситиме плоди значно пізніше, але відкладати її далі до кращих часів точно не можна.

💸У 2024 році з використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі видано понад 10,3 тис. кредитів на 35,5 млрд. грн.Таку статистику наводить Мінфін, підбивши дані по кредитуванню за грудень.Від початку запуску такого інструменту (у грудні 2020 року) усього надано майже 43,3 тис. кредитів на загальну суму 138,4 млрд. грн.Станом на 1 січня 2025 року:🔹 31 банк обслуговує понад 21,8 тис. кредитів на 74,9 млрд. грн.;🔹зобовʼязання за основним боргом, що частково забезпечені державними гарантіями на портфельній основі – 33,1 млрд. грн.Топ-3 банків, що обслуговують кредити за програмою з використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі:🔸«Приватбанк» – 23,7 млрд. грн. (понад 14,8 тис. кредитів);🔸«Ощадбанк» – 10,6 млрд. грн. (більш ніж 2,9 тис. кредитів);🔸«Укргазбанк» – 10,4 млрд. грн. (942 кредити).Топ-3 регіони за обсягами кредитів, що обслуговуються:▪️м. Київ – 9,9 млрд. грн. (понад 2,6 тис. кредитів);▪️Дніпропетровська обл. – 5,8 млрд. грн. (понад 1,7 тис. кредитів);▪️Львівська обл. – 5,5 млрд. грн. (більше 1,8 тис. кредитів).Топ-3 сфери економічної діяльності, які перебувають у кредитній програмі:▫️сільське господарство – 28,1 млрд. грн. (близько 4,8 тис. кредитів);▫️оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів – 20,4 млрд. грн. (понад 9,3 тис. кредитів);▫️переробна промисловість – 19,1 млрд. грн. (майже 4,0 тис. кредитів).

👨🏻‍💻✔️У швейцарському Давосі розпочався 55-й Всесвітній економічний форум (ВЕФ).Цього року його головна тема – «Співпраця заради інтелектуальної епохи», а предметами обговорення визначені геоекономічна невизначеність, роль штучний інтелекту, переосмислення зростання та захист планети в процесі змін.👥Загалом очікується, що у форумі візьмуть участь 3 тисячі представників з понад 130 країн світу, близько 350 урядовців, у тому числі 60 глав держав і урядів будуть безпосередньо присутні у Давосі.Участь у заході прийматимуть також понад 1,6 тисячі бізнес-лідерів, у тому числі близько 900 керівників провідних компаній світу та компаній-партнерів WEF.Очікується, що у відеоформаті до форуму приєднається і новообраний Президент США Д. Трамп, який 20 січня буде приведений до присяги на інаугураційній церемонії у Вашингтоні.Зі спеціальною промовою 21 січня на форумі виступить наш Президент В. Зеленський, а з 20 по 23 січня у Давосі працюватиме та традиційно організовуватиме панельні дискусії Українській дім.🗓️Всесвітній економічний форум триватиме до 24 січня.

📑✔️Укладено Угоду та Декларацію про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.Документи скріпили підписами Президент В.Зеленський та Прем’єр-міністр Великої Британії К.Стармер.Посилення стратегічних відносин між нашими державами набуває дедалі більшої та серйознішої динаміки та масштабів.8 жовтня 2020 року – підписано Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство;12 січня 2024 року – 10-тирічна Угода про співробітництво у сфері безпеки (перша у серії з 27 нині укладених);16 січня 2025 року – нові стратегічні документи, які окреслюють наше співробітництво у цьому та першій чверті наступного століття.🔹Вони передбачають значне розширення співробітництва у сфері оборони (зокрема, нарощування промислової бази, створення та спільне використання військових формувань для надання широкого спектру послуг у сфері взаємної оборони та безпеки, щорічну військову допомогу Україні у розмірі 3 млрд. фунтів стерлінгів до 2030/2031 року і надалі поки це буде потрібно, надання одна сторона іншій швидкої та сталої військової допомоги, включаючи за потреби сучасну військову техніку, економічну допомогу, широке військове співробітництво на морі).Чимало уваги буде приділено розвиткові економічного співробітництва і торгівлі, розширенню взаємного доступу до ринків, підтримці розвитку відносин між приватним бізнесом, сприянню зміцненню макроекономічної та фінансової стійкості України, підтримці пріоритетних проектів через Агентство Великої Британії з експортного кредитування, співпраці у забезпеченні продовольчої безпеки та розвитку передових аграрних технологій, розвитку відносин у сфері транспорту та розбудови зеленої інфраструктури, зміцненню взаємного енергетичного партнерства.👥Сторони розвиватимуть співробітництво у сфері правосуддя, питаннях притягнення росії до відповідальності, працюватимуть над поглибленням співпраці між правоохоронними органами.Передбачається започаткування партнерства у сфері новітніх технологій, наукових досліджень та інновацій, розвиток всеосяжного космічного партнерства, спільне зміцнення систем охорони здоров’я, розвиток партнерства у соціальній сфері, співпраця з питань мобільності та усунення бар’єрів на цьому шляху, зміцнення відносин у сфері культури і спорту, ветеранської та молодіжної політики тощо.🔗Ознайомитись з повним текстом Угоди можна за посиланням https://www.president.gov.ua/news/ugoda-pro-storichne-partnerstvo-mizh-ukrayinoyu-ta-spoluchen-95461, текстом Декларації про сторічне партнерство – у доданому файлі.  

Водночас, варто відмітити й іншу тенденцію щодо зростання операцій із купівлі - продажу валюти банками на міжбанку (поза межами інтервенцій НБУ). За даними валютної статистики Нацбанку, у 2024 році банки продали і купили іноземної валюти на міжбанку (без НБУ) на суму 29,5 млрд. дол. 🔺Це у 2,2 рази більше (+15,9 млрд. дол.) ніж у 2023 році.Збільшення пропозиції валюти на міжбанку є прямим результатом відв’язки від фіксованого курсу, поступової валютної лібералізації і збільшення зацікавленості банків (і їх клієнтів) в таких операціях.  📈Відповідно середньомісячний обсяг операцій банків на міжбанку (без НБУ) збільшився із 0,9 млрд. у період дії фіксованого курсу до 2,4 млрд. дол. після переходу до режиму керованої гнучкості у жовтні 2023 року.  При цьому у річному вимірі пропозиція валюти банками на міжбанку має тенденцію до зростання (у 4-му кварталі 2024 року вона була на 37% більшою, рік до року).Нагадаю до повномасштабної війни обсяги торгівлі валютою банками на міжбанку складали близько 10 млрд. дол. на місяць.💁‍♂️Отже, хоча ринок залишається далеким від самобалансування (як до лютого 2022 року), майже трикратне розширення пропозиції валюти банками на міжбанку після скасування фіксованого курсу є безперечно позитивною тенденцією. За інших рівних умов це зменшує тиск на резерви та прискорює адаптацію і поступове повернення до плаваючого курсу, що діяв до повномасштабної війни.      

📈У 2024 році українська металургійна промисловість збільшила обсяги виробництва.Такі оперативні дані наводить ОП «Укрметалургпром».У січні-грудні виготовлення основних видів металургійної продукції зросло:🔸чавуну – на 18,1% (з 6 003 тис. тонн до 7 090 тис. тонн);🔸сталі – на 21,6% (з 6 228 тис. тонн до 7 575 тис. тонн);🔸прокату – на 15,8% (з 5 372 тис. тонн до 6 222 тис. тонн).Середньодобовий випуск чавуну збільшився з 16,4 тис. тонн у 2023 році до 19,4 тис. тонн у 2024 році, сталі – з 16,2 тис. тонн до 20,7 тис. тонн, прокату – з 14,7 тис. тонн до 17,0 тис. тонн.Основний приріст виробництва був досягнений у перші десять місяців (за винятком прокату, де у вересні, листопаді та грудні зафіксоване падіння на 3,0%, 4,4% та 5,4% відповідно), у тому числі на тлі низької бази порівняння на початку минулого року, однак по мірі її збільшення все одно українським металургам вдалось за підсумками року вийти на двозначні показники зростання виробництва.🏆За підсумками 11 місяців Україна зайняла 13 місце у світі серед 40 держав-виробників чавуну та 20 місце серед 71 країни-виробника сталі.💁‍♂️Враховуючи умови та виклики, в яких доводилось працювати українським металургам, досягнутий результат є дуже гарним.

🔺💸Український аграрний експорт вийшов на довоєнні показники.Торік на зовнішні ринки було поставлено 78,3 млн. тонн сільськогосподарської продукції, за яку було отримано 24,5 млрд. доларів (це другий показник за часи Незалежності – більше було тільки у 2021 році – 27,7 млрд. доларів).Найбільше доходів серед категорій продукції принесли:🔸соняшникова олія – 5,1 млрд. доларів (21% від усього аграрного експорту, майже 6 млн. тонн);🔸кукурудза – 5,0  млрд. доларів (21%, 29,6 млн. тонн);🔸пшениця  – 3,7 млрд. доларів (15%, 20,6 млн. тонн);🔸ріпак – 1,8 млрд. доларів (7%, 3,8 млн. тонн);🔸соя – 1,3 млрд. доларів (5%, 3,4 млн. тонн);🔸макуха і залишки, одержані під час добування рослинних жирів і олій – 1,0 млрд. доларів (4%, 4,7 млн. тонн).✔️Завдяки стабільному функціонуванню Українського морського коридору наша держава продовжує відігравати провідну роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.Сподіваємось, що аграрна галузь і у нинішньому році продемонструє гарну динаміку. 💵На її підтримку у бюджеті передбачено понад 6 млрд. грн., зокрема:▪️4,7 млрд. грн. – на виплату дотацій на гектар оброблюваної сільськогосподарської землі та на утримання корів, овець та кіз;▪️1 млрд. грн. – на розвиток тваринництва та аграрної переробки (кошти, які надходитимуть від аукціонів з оренди державних сільськогосподарських земель, які були передані до Земельного банку);▪️200 млн. грн. – на відновлення і будівництво меліоративних систем;▪️80 млн. грн. – на надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам.Очікується також виділення до 1,37 млрд. грн. через гранти, у тому числі, на закладення садів і створення тепличних господарств, та 1 млрд. грн. – на розмінування земель сільськогосподарського призначення.

👥У 2024 році близько 100 тисяч українців та українок змогли пройти професійну підготовку та перепідготовку.Це дуже важлива робота, оскільки двозначний рівень безробіття (яке у нас носить структурний характер) є одним з найголовніших викликів для нашої держави як у контексті необхідності забезпечення відновлення економіки, реалізації численних проектів відбудови, не чекаючи на завершення повномасштабної війни, так і з огляду на необхідність створення відповідних умов для забезпечення якомога більшої частини людей роботою та необхідними засобами для життя для них та членів їх сімей.💁‍♂️Особлива увага має приділятися залученню / поверненню на ринок праці тих категорій громадян, які потребують для цього додаткової підтримки від держави, зокрема людей старшого віку, учасників та учасниць бойових дій, осіб з інвалідністю, внутрішньо-переміщених осіб тощо.✔️👨🏻‍💻Минулого року розширився доступний спектр програм перепідготовки від Державної служби зайнятості – опанувати 95 професій та 60 спеціальностей можна за допомогою ваучерів, які покривають вартість навчання у сумі до 30 280 грн.📖У 8 регіонах держави працювали Центри професійно-технічної освіти, у яких можна здобути 98 робітничих професій та обрати для себе понад 400 напрямків підвищення кваліфікації.Було реалізовано і продовжено реалізацію численних програм підготовки та перепідготовки за участі багатьох наших міжнародних партнерів, зокрема через виділення грантів для опанування певних видів знань та навичок.Ключовими завданнями на 2025 рік мають стати:🔹масштабування для охоплення якомога більшої кількості учасників програм підготовки та перепідготовки, з огляду на ситуацію та тенденції, які спостерігаються на загальнонаціональному та регіональних ринках праці;🔹модернізація матеріально-технічної бази місць навчання та перепідготовки, осучаснення навчальних програм із активним залученням до цього процесу роботодавців, у тому числі підготовка фахівців «під замовлення» з наступним працевлаштуванням у конкретного роботодавця;🔹розширення міжнародної співпраці та залучення додаткових ресурсів від партнерів (у цьому плані розраховуємо на практичну імплементацію домовленостей, досягнутих під час минулорічної Конференції з відновлення України у Берліні, щодо Skills Alliance, який має акумулювати 700 млн. євро для перенавчання протягом трьох років 180 тисяч українців та українок).