​Попередній вірш, покладений на музику, за два тижні набрав вже 200 тис. переглядів і безліч вдячних коментарів. Тому ділюся знову новинкою. Від вас чекатиму переходу за посиланням в ютуб і коментар🤗

Не випадкові зустрічі і люди —це Небо пише нам листи усюди. Не розірви, не залиши в мовчанні —а раптом наші зустрічі — останні. Одне необережне, гостре слово —і рана в серці з'явиться раптово. Не бачим скарбу, поки він із нами,а втративши — все каємось роками.[Приспів]Не проминай — спинися при дорозі,будь вірним другом у чужій тривозі. Люби, прощай і сій добро сьогодні,рятуй людей з життєвої безодні. Думками, словом, вчинками щодниниторка́ємося кожної людини. Ми пишемо невидимі послання,в чужих серцях — без права на стирання. Життя — лиш мить, дорога до порога,а далі — вічність, далі — світло Бога. Підстав плече тому, хто знемагає,і доведи туди, де Бог чекає. Бо люди — це дарунки із небес,посланці миру, світла і чудес. Люби сьогодні, поки б'ється кров,бо вічна лиш надія і любов. О, повернути б нам отих людей,яких так бракне в тиші всіх ночей. Сказати їм слова, що не змогли,та в вічність вже дороги пролягли. Обняти б їх і мовити: «люблю»,та зустріч нашу Бог сховав в раю́. Не проминай, не проминай людину —зігрій її хоч на одну хвилину. Спіши любити, ніжно пригорнути —бо завтра, може, вже когось не бути.
https://youtu.be/3JyXZ3LUSm0