Джерело
Деснянська правда | ПАСОЧКИ – ЯК ПУХ, ЯК ДУХ, ЯК МИЛЕ ЩАСТЯ...Великдень. Світле-пресвітле ...
69 Охват/переглядів
2026-04-11 08:09
Повідомлення №43037
ПАСОЧКИ – ЯК ПУХ, ЯК ДУХ, ЯК МИЛЕ ЩАСТЯ...Великдень. Світле-пресвітле Свято. Із своїми дивами. Наприклад, уранці можна побачити, як сонце грає: Сонячний диск мінився яскравими кольорами. Кажуть, це на щастя. Диво дивнеє – одвічні символи Великодня – крашанкнки (писанки, дряпанки...). І головне – Паска. Справді, істиннно – доки люди печуть паски й фарбують крашанки – світ стоятиме міцно й праведно. Коли печу паски, згадую свою бабусю Євдокію. Саме вона навчила мене цієї мудрості – не просто пекти, а творити Паски. Хоча вперше я "зненацька" місила їх "із того, що було під руками". Старшому синові ще й року не виповнилося. Тож його допомога "знадобилася"... Але, попри все, три пасочки таки вийшли більш-менш гарненькими. Одну, найкращу, ми повезли до батьків та бабусі. Розрізали. А всередині – порожній отвір. Ніби дупло для білочки. Я не знала, що й думати. А бабуся сказала: "Це твоя перша паска. І в ній сховався Святий Дух. То дуже добре"...А ось і рецепт. 2 кг брошна, 750 мл молока ( домашнє – краще), пів ст. ложки солі, дріжджі – 100 г, пачка маргарину, 100 г вершкового масла, 250 г сметани, 9 яєць (білки охолоджені збити міксером, жовтки додаємо окремо). 650-700 г цукру (можна й менше), 50 гр олії. Спочатку розчинити дріжджі в теплому молоці, додати трохи цукру й столову ложку борошна. Поставити в тепло.Борошно просіяти, покласти в миску, додати всі жири та яйця, а потім і опару. Місити треба доти, доки тість не відлипатиме від рук. Потім – спеції:куркума, ванілін, кориця, мускатний горіх, лимонна цедра, родзинки (можна ще кардамон). Найдивніше, що спеції не заважають одна одній. Кожен запах відчуватиметься окремо. Коли тісто підійде, розкладайте у формочки, у якихвоно теж підходитиме. А потім намащуйте верх жовтком (без білка). І – в духовку.Гарячу паску зверху намастіть глазу́р’ю (кольори на вибір) та додайте прикраси на ваш смак.Коли пасочки, красиві, гарнесенькі, прикрашені, стоять на столі, відчувається неймовірне піднесення, захмарна легкість та віра, що добро переможе.Людмила Пархоменко