Статистика telegram channel - @futbolzvertolyotu

💸10 літніх трансферів в УПЛ, які поки не «поїхали»Ми недавно писали про однозначно вдалі переходи в наші клуби. Про людей, які одразу підсилили свої колективи. Більшість гравців у процесі адаптації та інтеграції. Зараз презентуємо список тих, чия адаптація поки проходить тяжко або справи у них геть кепські. 10. Браян Кастільйо, «Олександрія»Дуже непоганий за якостями форвард, який поки що не може результативно і стабільно заграти. Думаємо, що йому треба трохи більше часу, ніж венесуельцям «Кривбасу». 9. Ярослав Кисіль, ЛНЗЛівий захисник непогано проявив себе в Одесі в минулому році і десь в екстреному порядку підписався в ЛНЗ. Але не дивлячись на деякі кадрові проблеми черкащан на флангу конкуренцію поки програє під 0. 8. Хосе Флорес, «Кривбас»На фоні інших легіонерів болівієць поки що не вражає. Та й не міг, адже зіграв в чемпіонаті 0 хвилин. 7. Альбін Краснічі, «Колос»Копія Ррапая поки що є лише копією без шансів випередити оригінал. Косовар зіграв лічені хвилини і поки що ніяк себе не проявив. 6. Василь Буртник, «Динамо»Апріорі дивний трансфер, перехід на межі абсурду. Гравець рівня другої ліги переходить в «Динамо» в 23 роки. Поки що скепсис максимальний і життя його підтверджує. 5. Данило Кравчук, ЛНЗСтільки розмов було про цього гравця влітку, що аж трохи дивно. Наче Данило багато років стабільно забивав голи. Після одного хорошого сезону в першій лізі отримав шанс в ЛНЗ, де поки у нього не виходить. 4. Дієго Паласіос, «Карпати»Чергове «влучання» всім відомих селекціонерів. Типу «Корінтіанс», типу збірна, та уже рік майже не грає у футбол і не ясно коли еквадорець набере форму. 3. Марлон Сантос, «Шахтар»Колись грав в «Барселоні» та Серії А. Зараз полірує банку під далеко не найнадійнішими захисниками донеччан. Таке враження, що поїзд його поїхав. 2. Георгій Бущан, «Полісся»Дуже мутний та дивний трансфер, де Жора поки що геть не влучив у ціль. Тепер треба чекати та тренуватись, для гравця збірної - геть біда. 1. Владіслав Бленуце, «Динамо»Ну а хто би ще? Поки головна ходяча неприємність УПЛ. Довелося навіть зятю президента публічно відмивати репутацію румуна. Однак за вчинок з переказом 700 тисяч на потреби ЗСУ - браво. Можливо, трохи спаде тиск і на полі теж справи підуть краще.

▶️ гравців збірних, цікавих для УПЛМи не лише коментуємо і критикуємо, а й пропонуємо, робимо певну конструктивну роботу. От за результатами останніх матчів збірних в Європі пропонуємо 5 футболістів на будь-який смак, які можуть бути потенційно цікаві клубам з України. Всі співпадіння випадкові, і якщо хтось із них вже на радарі того чи іншого клубу, то це співпадіння і трохи аналітики від нашого каналу. 1. Анзор Меквабішвілі, ЦП🇬🇪Основний гравець збірної Грузії, мобільний хавбек, який, словами Сергія Станіславовича, додає балансу. Грає і на оборону, і на атаку. Колись ним цікавилось ЛНЗ, але він обрав Румунію, де став основним у «Універсітеті Крайова». Можливо, зараз можна придумати для нього якісь хороші умови і він поїде в УПЛ. Однак вартість, певне, буде в районі 1,5 млн євро мінімум. Кому став би в нагоді: ЛНЗ, «Карпати», «Металіст 1925»2. Діон Галлапені, ЛЗ 🇽🇰Молода сенсація збірної Косово. Дуже цікавий лівий захисник, який може закрити всю бровку. Враховуючи патологічну любов наших до косоварів - ідеальна кандидатура для 2-3 клубів. Поляки, а саме «Відзев» Лодзь залюбки продадуть хлопця, який не завжди потрапляє в старт клубу. Його купили за 300 тисяч, то чому не продати за 700-1 млн євро?Кому став би в нагоді: «Полісся», «Металіст 1925», «Карпати»3. Ганус Серенсен, ЦП🇮🇸Про цього топа з Фарер ми вже писали кілька днів тому. З тих пір вони ще прибили чехів. Ганус не зумів заграти в «Цельє, тому відправився в оренду в «Триглав», але це дуже слабенький рівень для такого гравця. У нього є пас, бачення поля, розуміння, не вистачає інтенсивності та досвіду, але 24 роки - це чудовий вік.Кому став би в нагоді: ЛНЗ, «Епіцентр», «Зоря»4. Даніель Штурм, НАП/ЛП🇸🇮Ще один гравець «Цельє», цього разу один із лідерів. Вже дебютував за збірну і потрохи підходить до основи Словенії. Врахуйте, що там грає Шешко, на секундочку. Вік у Даніеля чудовий, грає на різних позиціях в лінії атаки, чудово себе почуває на позиції лівого інвертованого вінгера. Чим не новий Вербіч для «Динамо»?Кому став би в нагоді: «Динамо», «Полісся», «Карпати»5. Юхо Лахтенмяякі, ЛЗ 🇫🇮Сенсаційний фінський юнак, який в ледь 19 років став гравцем основи збірної. Вихованець структури «Нордшееланду», де теж є основним. Думається, на нього вже є попит в Німеччині чи Англії, але чому не звернути увагу на юнака «Шахтарю», який давно пробує різні національності в захисті і досі не може закрити позицію лівого флангу раз і назавжди. Кому став би в нагоді: «Шахтар»

Чесно кажучи, в цьому сезоні подобається кілька команд, які суттєво підтягнулися до лідерів. Однією з таких команд є «Металіст 1925». Харківський клуб уже кілька сезонів виступав таким собі нуворішем, тобто грошовим мішком (хоча я ще памʼятаю час, коли грошей у них було зовсім обмаль). Але як їх витрачали, ці кошти? Як мінімум, дивно. Був типовий броунівський рух, коли приходили футболісти, тренери, але прогресу не було, скоріше був тотальний регрес. Ми памʼятаємо бійцівський клуб імені Кривенцова, який змінився на чудернацький тандем Едмара/Голодюка. Із позаминулої зими всі важелі керівництва змістились до іншого тандема - Данченко/Скрипник. Це була досить затишна атмосфера для всіх, окрім вболівальників та керівництва клубу. Приходили дорогі футболісти, які взагалі не хотіли грати у футбол. Анекдотичним є запрошення Гармаша, яке запамʼяталось хіба яскравим роликом із МакДональдз. Не дивно, що та абсолютно розібрана та відірвана від реальності команда вилетіла в першу лігу. І навіть не змогла скористатись другим шансом, який їй просто подарували обставини. Не здивувала заміна тренера, адже Патрік ван Леувен викликав повагу, особливо на рівні першої ліги. Тільки виявилось, що авторитарні методи голландця зовсім не підходять до ситих та задоволених життям гравців типу…, ну щоби не ображати нікого, самі вставте імена, їх там було достатньо. В стилі голлівудських фільмів категорії Б команда зуміла протиснутися в УПЛ, хоча був якийсь момент, де вважалося, що їм наче пороблено, адже абсолютно все йде не так. Хоча уважний спостерігач уже тоді помітив би певний прогрес в структурі. Поступово роль СЕО перебрав молодий президент Бойко, який дійсно живе клубом і глибоко цікавиться футболом. В ході пʼєси відпав Данченко і спортивну частину очолив Микола Шамардін, який разом з Андрієм Полуніним налагодив нормальну селекційну роботу. Клуб відмовився від концепції одного агента, а почав брати активно гравців з усіх джерел, керуючись принципом необхідності. Таким чином в команді опинився Рашіца, якого хотіли шведський АІК, португальці і ще ряд команд, пройшов Мба, основний форвард «Партізані». Влітку додали кількох сильних гравців, по яким виграли конкуренцію у серйозних опонентів. Крок за кроком вимальовується команда, де є збірники, молодь, толкові легіонери. Було питання по головному тренеру. Ми знаєм, що влітку розглядались серйозні фігури, в тому числі Ротань. Але десь не склалося, тому вибір пав на Бартуловича, який хоч молодий, але цікавий, нахабний і амбітний, тому чому би й ні. І цей вибір поки зайшов: МХ1925 - найбільш організована і стабільна команда ліги, яка розуміє, що хоче, як грає, і що для того треба робити. І це на фоні травм, слабкої конкуренції і не укомплектованості 2-3 позицій, про що ми десь колись поговоримо окремо. А поки що закінчуючи цей монолог - поки що саме харківʼяни - приємне відкриття старту сезону, клуб, який з нувориша став робочим механізмом, навіть якщо для цього довелося походити кілька раз по граблям.

Мабуть десь в глибині душі Сергій Ребров каже всім хейтерам: ну що ви, йолопи, побачили який я талановитий тренер і яка у нас топ-команда? От і зʼїли, лузери, диванні писаки, які футбол тільки з вертольоту бачать. Відповідно десь заочно треба і нам щось відповісти, адже наш канал неодноразово лаяв і цю команду, і тренерський штаб. Так, дійсно, вчора результат перевершив наші очікування і навіть місцями пробивалось певне бажання та пристрасть, про яку лише вчора ми говорили. Ну по-перше, дійсно вітаємо, результат є результат. Та памʼятаємо, що він проміжний, а до кінця відбору у нас багато роботи, ще як мінімум, одна гра з Ісландією (а нам виїзд чи «дім» не грає настільки великої ролі), ще є де брати чи втрачати очки. По-друге, вчора був один з тих матчів, коли все до останньої деталі склалося на користь наших. І мʼячі залітали неймовірні, реалізація була захмарна, і захисник просто махнув мимо мʼяча у своїй воротарській (!), і ісландці нервували, і навіть травма Судакова обернулася удачею, адже Волошин дійсно здорово зайшов в гру. Як і інші заміни, до речі, от за це браво. Як і аплодисменти за рішення про повернення Руслана Маліновського до команди: його досвід та майстерність зіграли ключову роль. Але й памʼятаємо, що ми по суті віддали виграшну гру. Лише диво врятувало нас. Давайте чесно: які у вас емоції були, коли ісландці зрівняли рахунок? Хтось вірив у +2 гола від наших? Так, результат на табло, але вкотре наша команда грала нерівно, буквально занурюючи всіх нас на атракціон емоційного торнадо. І це тоді, коли вперше за довгий час фарт, удача та обставини були повністю на нашому боці. Тому радіємо і хвалимо, але обережно, хоча відзначаємо, наскільки футбол дивна штука. Якщо у матчі з Азербайджаном нам не вистачило емоцій та вдачі, і за це Ребров дійсно отримав тонну критики, то вчора удача, як флюгер Арестовича, повернулась в іншу сторону, і от ніби треба хвалити. Але якщо чесно, поки позитив від результату не перекрив попередні застріли збірної, от якщо дійсно вийдуть на чемпіонат світу, тоді визнаємо тренерський геній Сергія Станіславовича і покірно опустимо голову перед ним.

Зараз хочеться поговорити про щось далеке від матчу, який відбудеться сьогодні ввечері в Рейкьявіку. Наприклад, про «сусідів» наших сьогоднішніх опонентів. На фоні вчорашніх матчів виділяються кілька розгромів, але якщо поразкою Сан Маріно мало кого здивуєш, то результат матчу Фарерські острова проти Чорногорії заставляє здивовано підняти брови. Протягом минулого року довелося глянути кілька матчів Фарер, наприклад, коли вони грали проти Вірменії Олександра Петракова. І ще тоді кинулось в очі абсолютно неочікувана міцність цієї команди. Дійсно команди, адже серед гравців там зірок нема. Виділявся високий блондин захисник Едмундссон, який грає за «Віслу» Плоцьк, також інший Едмундссон, нападник, який навіть трохи пограв в Німеччині за «Армінію». Ну і мобільний півзахисник, такий собі місцевий Судаков, Ганус Серенсен, який тоді грав на Батьківщині, але потім перебрався у «Цельє». Більшість гравців збірної грає за фарерські «гранди» - «Клаксвік», «Торсхавн», «Рунавік». І от ця крихітна країна вчора абсолютно в одні ворота розмотала Чорногорію. Так, чорногорці теж не домінатор світового футболу, але вже точно мають більш яскравих виконавців. Аджич робить перші кроки в складі «Юве», Крстович якісний нападник навіть за мірками Серії А, є досвідчений Савич, гравці з Чемпіоншіпу, Сегунди, кількох міцних клубів. Але вони влітають абсолютно без шансів. Так, в стилі наших команд можна поскаржитись на важкий виїзд - хто літав на Фарери, той підтвердить, наскільки неприємний цей переліт. Але це, звичайно, відмовки, а головним фактором є наявність команди. Не набору гравців, а саме колективу, цілісної структури. В тих матчах, які бачив, Фарери завжди виглядали як одне ціле, не завжди майстерні, але дуже завзяті та організовані. І умовний Серенсен вчора робить дубль, будучи першою скрипкою цього колективу, хоча навіть у «Цельє» у нього не все виходить. І тут думки знову повертаються до наших, як би так сказати, «золотих футболістів». Як я мрію, аби знову побачити у футболках збірної Команду, Колектив, не набір індивідуальностей, а єдине ціле, банду, яка бореться, рубається, вигризає мʼячі, створює моменти. Досі перед очима стоїть отой жах в Азербайджані, як і матчі Ліги націй. Якось давно нема того відчуття Команди у синьо-жовтих кольорах, то може хоч порадію за скромних фарерців, які зрозуміли, що у футбол можна грати і вигравати, якщо кожен бажає цього в конкретному матчі і стоїть спиною до спини зі своїми партнерами по команді.

Ми довго мовчали на цю тему, але якось накипіло. Не у наших правилах критикувати журналістів, блогерів та інших колег по цеху, однак сумно спостерігати за процесом тотальної деградації колись кращого коментатора країни. Вчора довелося подивитися уривок передачі Футбол360 з полумʼяним спічем Віктора Вацка. Вірніше, там був не тільки спіч, були якісь недолугі жарти та підколки в сторону співведучої, були якісь нервові смішки, кашель, переривання. Однак головний тейк Віктора: що психолог у команді - для дебілів і взагалі непотрібний, оця дешева гра слів «психолог-кінолог» - ну це кринж для Вікіпедії слова кринж. Коли весь світ працює над розвитком спортивної психології, певний блогер з України, країни, де клуби програють всім наліво і направо, розказує, що виявляється, навколо одні ідіоти і треба досі дотримуватися принципів, які були за часів Пеле. І подальше обсмоктування цієї теми, ледь не крики на адекватні тези іншого експерта… Нда, не думалось, що Віктор Вацко фінально опуститься до рівня іншого Віктора, який коти і в мішок з мосту. До цього теж було багато кринжу, який вже якось пропускали: і смішні тейки в передачі з Надєїним, і істеричні розбірки з Вернидубом, і постійні образи футболістів. Якось в авторській передачі це може слугувати клікбейтом, але для центрального шоу всієї УПЛ виглядає дешевим буряковим самогоном на дегустації віскі. До речі, про віскі, Віктор не соромиться постійно робити рекламу цим напоям і хвалитися своїм богемним смаком, хоча відверто кажучи, теж не доречно це дивиться в передачі, яку точно дивляться діти та підлітки. Дуже багато питань назбиралося: і по суті, і по формі. Пан Вацко з колись ерудованого тонкого емоційного коментатора перетворився на діда на лавці під будинком, який всіх називає піда..ми, проститутками і вихваляється рибацькими трофеями. І жарти про рибалку - ще один кринж, який вже добряче надокучив, це до слова. Дуже шкода, що відбулася така трансформація, однак це ще одне свідчення того, що нема нічого вічного, і лише в роботі над собою є прогрес, а сидячи на лаврах можна одного разу зрозуміти, що ти старий буркотун, з якого лише всі посміхаються і показують за спиною пальцями.

▶️5 персон ліги у фокусі цифр (за даними WyScout)Колись вже робили подібні експерименти, вирішили знову зануритись у світ цифр та статистики. І цього разу виокремили 5 цікавих гравців УПЛ, які виділяються на фоні інших за рахунок цифрових показників популярної платформи. 1. Владислав Велетень. Влад є лідером ліги за кількістю кросів 5.8 (з точністю 32%), в десятці за кількістю спроб дріблінгу 4.64, але при цьому з феноменальними 65% успіху, що є гросмейстерським показником. Також входить в трійку за показником progressive runs, тобто забігами виключно з просуванням вперед. Іншими словами, Велетень є чи не найгостріший вінгер УПЛ, крайній нападник з націленістью на загострення та обіграш. Тим самим і імпонує нам саме цей гравець. 2. Араке Араухо. Новачок «Кривбасу» є абсолютним лідером по поверненнях 14.69, третій в УПЛ по кількістю оборонних дуелей (з прекрасними 64% успіху), але також лідирує і по кількістю фолів в середньому за гру. Чудовий матеріал для роботи, типова «собака», яка ще може прогресувати. 3. Геннадій Пасіч. Футболіст, якого багато раз списували, але по факту є моторчиком ЛНЗ. Він є одночасно третім в лізі по кількості передач в третю третину 12.21 (64% точності), четвертим по progressive passes (по суті те саме просування мʼяча), але при цьому є лідером УПЛ по кількості оборонних дуелей - 10.17. 4. Микола Матвієнко. Миколу багато хто критикує (і часто справедливо), але він все ж залишається найкращим квотербеком Премʼєр-ліги. Коля - найкращий по кількості пасів - 85.71, і це майже на 10 пасів більше за друге місце, на секундочку! При цьому точність передач 94%. В категорії передач з просуванням (progressive) Матвієнко третій з 13.42, в категорії передачі в останню третину знову лідер - 17.53 (і 89% точності). При цьому він і на ногах мʼяч просуває, будучи 4им в категорії progressive runs - 4.12. Такий собі Том Брейді нашого чемпіонату! 5. Марк Ассінор. Ми хотіли виділити якогось форварда і зробили фокус на збалансованого нападника ЛНЗ. Марк - четвертий по кількості ударів по воротах (16), пʼятий по кількості дуелей - 22.12 (43% успішних). Також ганець другий по кількості дотиків до мʼяча у штрафній - 6.92, третій за кількість офсайдів, в топ-10 за кількістю верхових протистоянь та дуелей у фазі атаки. Дуже активний та агресивний цей форвард, залишились дрібниці - почати стабільно забивати.Всі дані взяті з WyScout станом на сьогодні

📺Превʼю 7-го туру на нашому каналі. Тур обіцяє бути дуже цікавим, тому є де ставити акценти. 🏆Є кілька інтригуючих матчів, які мають яскраву вивіску. «Карпати» – «Динамо», наприклад, історичний матч, два володаря кубку СРСР, що зараз звучить як часи динозаврів. Зараз обидва клуба періодично збирають хейт вболіальників. Як певними діями, так і результатами. Тому точно має бути цікаво, хоча цього разу поставили би на перемогу киян, адже вже 2 матча без перемог забагато для діючого чемпіона. ⚽️«Металіст 1925» – «Колос» - матч прихованих претендентів на третє місце, на наше переконання. Поки інші конкуренти переживають турбулентність, обидва суперники діють ефективно. Тут ніби очікується нічия, можливо без яскравої гри, хоча всяке буває. Також запостимо невеликий інсайд: є велика ймовірність того, що лідер оборони ковалівців Ілір Краснічі може перебратися в стан нинішнього суперника в одне із наступних вікон, принаймні про це говорять деякі джерела. 🔄Обовʼязково зверніть увагу на матч ЛНЗ і «Кривбасу». Команда ван Леувена грає, мабуть, в найбільш веселий футбол в лізі, а ЛНЗ в ефективний, але нудний, хоча знову ж були виключення. Просто Віталій Пономарьов завжди асоціюється з прагматичним футболом, тому ми не очікуємо феєрій від його команд. Але саме тут прогнозуємо перемогу черкащан. 🐺Ну і ще два матча з родзинкою. Тур відкриє битва вихідців з першої ліги, дуже цікава, насправді. «Епіцентр» радує всіх, окрім Сергія Нагорняка, але сподіваємося на виправлення циркових помилок оборони. «Кудрівка» після вдалого старту значно просіла і потребує очок. Чекаємо нічию? Ну і поліське вовче дербі. Обидва колективи грають нестабільно, обидва соромно скрутились в Кубку, тому прагнутимуть реабілітації. Все ж віддамо невелику перевагу «Поліссю», і в силу сили команди, і в силу кадрових проблем рівнян, де точно не буде Кльоца і під питанням участь в матчі Харатіна.

«Локомотив» Київ, команда другої ліги, без шансів обігрує «Верес» і вболівальники киян обіймаються на полі з гравцями і керівництвом одразу після матчу. Аматори «Агротех» вибивають підряд дві професійні команди: з УПЛ та лідера першої ліги. При цьому команда збирається, по суті, на ігри і в перервах між ними працюють, чи то кавуни збирають, як уже багато хто жартував. «Рух», головний аутсайдер Премʼєр-ліги, без шансів обігрує амбітне «Полісся», заставляючи воротаря національної збірної дістати три мʼячи в дебютному матчі. Вінницька «Нива» громить опонента 7-0, «Буковина» обігрує нібито кубкові «Карпати», «Кривбас» по пенальті героїчно проходить «Чернігів», але скоріше всього нікуди не проходить. Зате в наступну стадію йде «Лісне», а аматори тріпають нерви багатомільйонним бразильцям «Шахтаря», що аж заставляють вийти в публічний простір Сергія Палкіна і кричати про те, як їх засудили проти цих аматорів. Просто якийсь шабаш. Але насправді, все дійсно просто - це Кубок України, від якого ми нарешті шалено кайфуємо.

Більше всього ми любимо грати в різноманітні ігри в контексті альтернативної реальності, а ще робити рейтинги та збірні. Проаналізувавши список гравців, викликаних Дмитром Михайленком, ми посиділи і видали свій список гравців, доступних для цих змагань по віку, які в силу різних причин не поїдуть в Чілі. Їх так само 21, як і вимагають правила, деякі не попали через травми, хтось посварився з тренером, а когось не відпустили клуби. А потім спробуємо порівняти ці два списки. Отже, наш вибір Воротарі: Назар Домчак Карпати (2007)Ілля Волошин Реал (2007)Денис Марченко Оболонь (2007)Захисники:Тарас Михавко Динамо (2005)Владислав Захарченко Динамо (2006)Микола Огарков Олександрія (2005)Олександр Жовтенко Інгулець (2005)Єгор Шерстюк Металіст (2008)Андрій Ломницький Оболонь (2005)Півзахист: Віктор Цуканов Шахтар (2006)Рамік Гаджиєв Металіст 1925 (2005)Андрій Маткевич Зоря (2005)Роман Саленко Зоря (2005)Олександр Каменський Кривбас (2007)Ярослав Шевченко Кривбас (2007)Артем Гусол Колос (2006)Тімур Тутєров Сандерленд (2005)Нападники: Богдан Попов Емполі (2007)Артем Степанов Нюрнберг (2007)Дмитро Годя Верес (2005)Владислав Герич Чорноморець (2005)Наші оцінки: по воротарях, вважаємо, перевага у нашій команді, але з урахуванням травми Марченка. Якби він був здоровий - то мав би бути кандидат на основу. По захисникам важко було знайти альтернативу гравцям Михайленка, хіба Михавко точно би підсилив команду, але зрозуміло, що його ніхто не відпустить. По півзахисту у Дмитра Станіславовича є потужний Синчук, а ще Кревсун, у нас універсали із «Зорі», травмований Гаджієв і перспективний Гусол. Тому десь рівність, на нашу думку. Ну і напад, вважаємо, у нас цікавіший, адже є гравці різного плану і з іноземним досвідом. Висновок: альтернатива є і місцями потужніша за викликаних гравців, із нашого списку гравців 6-7 точно би підсилили команду, але навіть в такому складі у нас є шанс достойно зіграти на ЧС. У коментарях напишіть свої думки щодо складу нашої збірної U-20.