Статистика telegram channel - @futbolzvertolyotu

🇺🇦Збірна Першої ліги ПФЛ України 2025/26 роківНа продовження теми збірних накидали свій варіант збірної, на цей раз другого за силою дивізіону України. Тут не вдалося дивитися всі матчі, тому ваші коментарі та версії дуже в тему. Ну і принцип, як завжди, що це має бути саме збірна, тобто кандидати з більшості клубів. Воротар - Ілля Ольховий 🇺🇦Багато конкурентів у Іллі, але хочеться зробити збірну максимально репрезентативною, а сам Ольховий давно заслужив визнання. Наче в це міжсезоння у нього високі шанси на підвищення у класі. Правий захисник - Іван Гаврюшко🇺🇦Надійний правий захисник, який грав стабільно на своєму рівні. «Агробізнес» - далеко не команда зірок, це скоріше команда таких собі пахарів. Тому і відзначимо Івана в рамках нашої збірної. Центральний захисник - Андрій Якимів 🇺🇦Добротний центральний захисник, і досвідчений, і ще не старий. Один із стовпів міцної оборони «Лівого Берега». Центральний захисник - Станіслав-Нурі Малиш🇺🇦Капітан, лідер оборони, ще й забивний для «Інгульця». Малиш - серце команди, оплот цієї нестабільної банди Василя Кобіна, хоча очевидно, сам не міг витягнути її в УПЛ. Тому і йде. Але звісно, для цієї команди він був ключовим виконавцем. Лівий захисник - Сідней🇺🇦Сідней - це самба та карнавал Першої ліги. Завжди усміхнений латераль з ухилом на атаку, один із лідерів команди, який, за чутками, вже на олівці солідних закордонних команд, хоча ще кілька років тому був нікому не потрібен. Опорний півзахисник - Микита Ситніков🇺🇦Безперечно, лідер ЮКСА, де заслужено забрав капітанську повʼязку. Боєць, але й на атаку дуже корисний - 4+3 цього сезону. Центральний півзахисник - Віталій Груша🇺🇦Уже досвідчений хавбек, який дуже до двору прийшовся в Чернівцях. У нього 6+8 результативних дій і всі 30 матчів в чемпіонаті. Просто машина. Атакуючий півзахисник - Владислав Герич🇺🇦Кудись треба було поставити цього героя Одеси. Орендований у «Динамо» атакуючий гравець забив купу важливих голів і просто був дуже корисним для «Чорноморця», через який пройшло добрих кілька десятків гравців. Це не його краща позиція, але він грав майже всюди. Правий вінгер - Євген Підлепенець🇺🇦Хоч в команді і була конкуренція, але клас Підлепенця на фоні Першої ліги був не оспорюваний. Лівий вінгер - Віталій Дахновський 🇺🇦Просто найкращий футболіст сезону з відривом. Браво, Даха! Нападник - Андрій Хома🇺🇦У суворій конкуренції з Войтіховським обрали Хому, бо у нього наче і партнери були трохи простіші, та й не хочеться брати весь склад «Буковини». Резерв: в Аніагбосо🇺🇦, з Зінь🇺🇦, з Француз🇺🇦, з Самар🇺🇦, з Карась🇺🇦, п Вітенчук🇺🇦, п Кучеров🇺🇦, п Шалфєєв 🇺🇦, п Воробчак🇺🇦, п Фаресєєнко🇺🇦, н Войтіховський🇺🇦

🇺🇦10 футболістів УПЛ, від яких чекаємо прориву В цьому році встигло засвітитися багато цікавих футболістів - як легіонерів, так і українців. Разом з тим є купа гравців, від яких особисто ми очікуємо більшого. У них для цього є всі якості, однак поки не вдається теорію перевести на практику. Отже, склали свій список гравців з УПЛ, які повинні ще прибавляти у новому сезоні. Умова: це ті футболісти, які вже отримували достатньо ігрової практики цього сезону, тобто без геть юніорів та потенційних новачків. 1. Ермір Рашиця 🇺🇦У свій час харківʼяни виграли боротьбу за вінгера у хороших клубів, і тоді це здавалося сенсацією. Колись для іншого проєкту по ньому писав таке: «Уже зараз Рашиця виглядає збалансовано, дуже калібровано, тому його перехід на щабель, а той і на два вище, то питання часу». Але прориву поки не сталося. Очікуємо в 2026 році? 2. Пітер Мандела Ітодо 🇺🇦Шалений нападаючий, якого багато критикували, однак він точно може додавати. В Албанії він всіх рвав на шматки. Тоді по ньому писав: «Відчуваю, що і ще один крок вперед він зможе зробити, і точно стане хорошим забивним форвардом для багатьох команд Східної Європи, на кшталт Риги, Лудогорця, польських, румунських, чеських клубів. Можливо, для України стане цікавою опцією. А ось рух вперед залежить уже, наскільки він розвинеться на тому рівні». Видається, в наступному сезоні настане його час. 3. Богдан Редушко🇺🇦Молодий вінгер сподобався, але відчувалося, що досвіду і фізики йому не вистачає для гри на цьому рівні. Є якраз час все це підтягнути і дати ще більше користі команді, а довіру він точно отримає.4. Олександр Яцик🇺🇦По ньому особисто в мене є певні очікування, адже в «Зорі» виглядав симпатично. Наступний сезон точно буде вирішальний: чи Яцик зробить крок вперед чи стане для «Динамо» новим Шепєлєвим. Можливо, варто і команду змінити, побачимо. 5. Артем Гусол🇺🇦От цей білий довговязий хлопчина точно повинен почати рвати. Наче все у нього є: швидкість, бажання, техніка. Але через юність допускає багатенько помилок у рішеннях та завершенні. Якщо справиться - то стане новою зіркою «Колоса»6. Веслі Помба🇺🇦Із всього Інтернаціоналу «Вереса» Помба виглядав найбільш обіцяюче. Ще перед тим ним цікавились багатші клуби, та й у Рівному він почав дуже вогняно. Але адаптація виявилась складною, до того ж багато травм стали на заваді. У нього є тонкість та інтелект, але весь сезон він наче був у середній формі, повинен додавати і дати хорошу статистику. 7. Верлей🇺🇦На диво чув багато хороших відгуків від цього панамця, якому не довірився Скрипник. Кажуть, що у нього вогняні якості: вибухова швидкість, відчуття моменту, удар. Однак поки важко це побачити. Наче «Зоря» не проти його залишити або, ходять чутки, інші клуби звернули на нього увагу. Чомусь, є віра в нього. 8. Ассан Сек🇺🇦Спочатку цей африканець не особливо заграв. Але кінцівку сезону видав яскраву, тому в потенціалі очікуємо, що він зможе стати новою знахідкою «Кривбаса».9-10. Ізакі та Лука Мейрелліш🇺🇦Умовно включимо і їх, бо відверто кажучи, у них шалений потенціал, хоч і вік ще зовсім юний. Ізакі взагалі вже демонструє клас, у Луки ще все попереду, хоча в окремих епізодах і він дивився сильно, але там шалена конкуренція. Відчувається, що там ростуть нові зірки.

Оцей юнак на фото став символом ренесансу одеського футболу - культовий 🇺🇦«Чорноморець» знову в УПЛ! Інтрига наприкінці сезону була скажена, в якийсь момент була комфортна впевненість, що напряму до еліти вийде «Лівий Берег», який мав такий собі поул-позішн. Але спочатку в Одесі Лелеки не змогли пробити захист Моряків, не дивлячись на купу хороших моментів, а потім «Чорноморець» сенсаційно розкатав «Буковину» на виїзді. І навіть сьогодні ЛБ легко обіграли «Інгулець», а одесити дуже нервово, на тоненького, обіграли «Металіст». Одним словом, хоч кияни були фаворитами, однак самоліквідувалися на дистанції - посприяли тому провал в Чернігові (0:4 від фіналіста Кубку) та нульовка проти «Ниви».Тому констатуємо, «Чорноморець» вийшов заслужено, хоча його гра була дууууууже далека від ідеалу. Я би сказав більше, що наразі ця команда не готова до рівня УПЛ. Багато на то причин: і провали в певних кадрових рішеннях, і нестабільне фінансування, і безпекова напруга в Одесі, і специфіка пізнього Григорчука. Щоби відзначати персоналії, то я би хотів звернути увагу на кількох. В першу чергу, молодий динамівець Герич, про якого ми написали вище - точно він заслужив шанс в «Динамо», а його голи в 2 останніх матчах - на вагу золота. Можна перелічувати Курка, Джарджу, Хому, Єрмакова та інших, але я би ще виділив непересічну особистість - нігерійського кіпера Чіджоке Аніагбосу. Спочатку не розумів, чого Макс Коваль сидить на лавці, але коли ти бачиш цю машину - все стає на свої місця. Тому в кінці весни одесити були більш наполегливі та натхненні, власне і заслужили це підвищення. Завтра буде завтра, і там треба буде прогресувати та робити колосальну роботу. Але поки що Одеса святкує і ми вітаємо це славетне місто з поверненням до УПЛ! Так точно буде веселіше!

🎙️🎙️🎙️«Я хочу грати в атакуючий футбол. Моя філософія - грати в агресивний футбол з ухилом на напад. Хочеться дотримуватися такої лінії, незалежно від суперника. Дуже поважаю такі команди, які дотримуються своєї філософії».«Я жив в Англії і мріяв працювати у футболі, брався за будь-яку роботу. Якийсь період жив так, що був лише один вихідний. І то, в той день, а це була неділя, я прокидався о 5 ранку, їхав автобусом годину, потім мене забирав товариш, і ми ще годину їхали в тренувальний табір - і все аби я провів 20 хвилин тренування з дітьми, котрих я ніколи не бачив. Так само повертався додому, а потім ще й пішки доводилось йти. Вдома вже був затемна. Поки їхав читав книги, так і отримав освіту на колесах».«Не розумію, чого в 30 років вже відправляють на пенсію. Футбол настільки еволюціював, що зараз вже пенсі настає не раніше 35+. В 30 років футболіст може бути в самому соці».«У своїй роботі я притримуюсь моделі, яка поєднує тактику, фізичну підготовку і психологію. Не можна нічого розглядати у відриві. Всі деталі важливі».Це й інше ви дізнаєтесь, якщо прослухаєте сьомий епізод подкасту «Розбір польотів», де гостем став успішний литовський тренер Валдас ДАМБРАУСКАС. Переходьте за посиланням та насолоджуйтесь! PS: 🎁користуючись нагодою, команда каналу вітає засновника та автора проєкту Сергія КОВАЛЯ з днем народження та бажає креативних ідей та міцного здоровʼя ♥️

Товариство! Перший іноземний гість на подкасті - чудовий тренер із Литви Валдас ДАМБРАУСКАС. У сезоні, що закінчився, Валдас виграв всі трофеї Азербайджану із сенсаційним «Сабахом», а до цього в його CV є виграні титули в Литві, Латвії, Хорватії, Болгарії, а ще купа нереально крутого досвіду. З Дамбраускасом ми поговорили про те, як ноунейм, який ніколи не грав у футбол, пройшов освіту в Англії і подолавши купу труднощів вийшов на топовий рівень роботи головного тренера. Інсайди про «Брентфорд», Роя Ходжсона, атмосферу Спліта, геній Марко Ліваї, успіх азербайджанського клубного футболу останніх років та відповіді чого Кіпр постійно перемагає українські клуби. А ще безліч важливих речей, які стануть в нагоді молодим тренерам, котрі не мають можливості отримати інформацію і вчитися - сподіваємося, цей подкаст вас мотивує і стане вам у нагоді. За таких спікерів платять кошти - ми даємо можливість дізнаватися нове безкоштовно! ✅Примітка: як і попередили, мова подкасту - російська. Слухати новий епізод 😊Написати нам на пошту: [email protected]📨Підтримати канал для нового контенту💰

Take me to America. Сьогодні в красивому промо ролику 🇵🇦Панама представила свою національну збірну на Чемпіонат світу. Там знайшлося 26 людей для заявки, але не знайшлося місця форварду київського «Динамо» Едуардо Герреро. І це варто окремої уваги, бо по факту більшість прізвищ цієї збірної мало що скажуть середньостатистичному вболівальнику!Так серед 4 заявлених форвардів - двом далеко за 30, хоча головною ударною силою, мабуть, все ж є Ісмаєль Діаз з мексиканського «Леону», який результативно грає і за збірну, і в чемпіонаті Мексики. Відомих нам футболістів, повторимося, в цілому дуже мало. Може хтось пригадає правого захисника «Слована» Сезара Блекмена. Любителі англійського футболу точно знають Хосе Кордобу із «Норвіча», що із Чемпіоншіпу. Ну і найбільш відомим, напевне, є Мурільйо, котрий зараз в «Бешикташі», а до того пограв за «Марсель». До речі, всі вони гравці захисту. Мабуть, дивує, що в такій скромній команді не знайшлося місця Герреро. З іншої сторони, не було жодних очікувань, що Едуардо опиниться в збірній, в якій він не грав вже майже рік. Ну і сезон за киян точно не додав аргументів на користь адептів Герреро. Аморфний гравець, абсолютно плюшевий нападник, який хоч там щось забив і віддав, але 5+1 в чемпіонаті при купі ігрового часу - взагалі ні про що. Хоча вже краще ніж 0 голів минулого сезону, якщо, звісно, оцінювати сорти лайняних сезонів нападника. Все чим запамʼятався Еду за два роки в Києві - зарплатою на рівні 50 000 євро/місяць і сексуальними втіхами з Крістіною Крижановскіх, чи як правильно величати ту мадам. Чи цього чекали від нього? Точно ні, це стало зрозуміло навіть в Панамі, яка віддала перевагу якимось Фахардо, Уотерману і Томасу Родрігесу, жодне з цих імен нам абсолютно нічого не говорить. Це великий сигнал Герреро, що за голову треба було братися ще вчора, бо всі ці слова про інтереси якихось клубів наразі схожі на байки агентів, адже кому потрібен за гроші форвард, що програє конкуренцію у збірній 35-річному нападнику клуба «Універсідад де Консепцьон»?!Фото з офіційного сайту «Динамо» К

🔝💙Збірна сезону УПЛ 2025/26 за версією «Футболу з вертольоту»Вже майже всі ресурси, блогери та ЗМІ визначили свої символічні збірні, тут не будемо оригінальні і теж вирішили представити свою версію, причому в кількох категоріях. Презентуємо їх вам. 🤒Важлива ремарка: при формуванні збірних намагалися зробити якнайширше клубне представлення, аби це не був лише умовний «Шахтар», керувалися статистичними показниками, ну і десь, звісно, субʼєктивним враженням. Збірна сезону: в - Паламарчук (ЛНЗ) - пз - Пасіч (ЛНЗ) - цз - Сарапій («Полісся») - цз - Шабанов («Металіст 1925») - лз - Вантух («Зоря») - оп - Калюжний («Металіст 1925») - цп - Очеретько («Шахтар») - цап - Сторчоус («Кудрівка») - пв - Оба (ЛНЗ/«Шахтар») - лв - Мендоза («Кривбас») - н - Пономаренко («Динамо»)Короткий коментар: Паламарчук пропустив лише 11 голів і видав 17 сухих матчів, Пасіч грав постійно і був дуже важливий, Сарапій - найкращий цз сезону, Шабанов та Калюжний були фундаментом міцного захисту МХ1925, Вантух видав 5 голів та 2 асиста, що просто феноменально для лівого захисника. Проспер Оба виблискував в першій половині сезону, однак і в складі Гірників, коли отримував час, був корисним на рівні УПЛ. Мендоза місцями просто рвав лігу, а досягнення Сторчоуса унікальне для статусу його команди і його карʼєри. Очеретько здорово прогресував і забив кілька важливих голів, ну а Пономаренко - найкращий бомбардир і найкращий форвард УПЛ. Резерв: в - Домчак («Карпати»), пз - Крупський («Металіст 1925») - цз - Бондар («Шахтар») - цз - Дідик (ЛНЗ) - лз - Цуріков («Колос») - оп - Араухо («Кривбас») - цп - Педріньйо («Шахтар») - цп - Буяльський («Динамо») - пв - Гуцуляк («Полісся») - лв - Сіфуентес («Епіцентр») - н - Будківський («Зоря»)Молодіжна збірна (не старше 2004 року народження): в - Домчак («Карпати») - пз - Тобіас («Шахтар») - цз - Педросо («Карпати») - цз - Михавко («Динамо») - лз - Крупський («Металіст 1925») - оп - Пастух (ЛНЗ) - цп - Шах («Карпати») - цп - Ісаке («Шахтар») - пв - Сидун («Епіцентр») - лв - Слесар («Зоря») - н - Пономаренко («Динамо»)Збірна ветеранів (кому протягом сезону виповнилось хоча би 30 років): в - Паламарчук (ЛНЗ) - пз - Пасіч (ЛНЗ) - цз - Шабанов («Металіст 1925») - цз - Матвієнко («Шахтар») - лз- Цуріков («Колос») - оп - Харатін («Верес») - цп - Андрієвський («Полісся») - цп - Буяльський («Динамо») - пв - Ярмоленко («Динамо») - лв - Сторчоус («Кудрівка») - н - Будківський («Зоря»)Збірна легіонерів: в - Кожухар («Верес») - пз - Юрчец («Кривбас») - цз - Краснічі («Колос»/«Полісся») - цз - Кох («Епіцентр») - лз - Педро Енріке («Шахтар») - оп - Араухо («Кривбас») - цп - Теллес («Колос») - цп - Педріньйо («Шахтар») - пв - Оба (ЛНЗ/«Шахтар») - лв - Мендоза («Кривбас») - н - Траоре («Шахтар»)

Золоте теляЧи був покійний «Рух» ідеальним та високоморальним клубом? Ні, покійник таким точно не був, це був клуб, який потурав амбіціям та інтересам власника, який всі сили поклав аби проєкт жив за рахунок яскравих гасл та львівського романтичного духу. Проте львівʼяни не особливо то і хотіли, аби ті амбіції та інтереси збувалися за їх рахунок. Винести таке протиріччя в поглядах власник та ідеолог клубу не міг, тому клуб і зник. От так. «Рух» зароджувався як велика амбіція Григорія Петровича. Його бажання бути футбольним босом, який ніяк не міг вклинитися у існуючу ієрархію у Львові, не дивлячись на гроші та вплив. Бо поки був Димінський, то в «Карпатах» йому місця не було, інші ніші теж були зайняті (а-ля «Львів» як підготовка юнаків Михайлівим). Тому і був покладений старт «Руху».З часом вся конструкція кілька раз змінювалася та міняла фарватер. То це була забавка місцевого барона із Алієвим та Шацьких, то клуб із завданнями швидкого просування по футбольній драбині українського футболу. Та з плином років Григорій Петрович зрозумів, що є дещо, що топить крижані серця місцевих бюрократів та скептиків з усієї країни - діти. Саме квіти життя дали Тютюновому Королю білет у вищий ешелон. Завдяки потенційній академії маленьке селище під Львовом стало магнітом для всієї України. Спочатку футбольною Мекою для дітлахів Львівщини, потім принадою для всіх товстосумів, які насолоджувалися дольче вітою в одному із найкращих комплексів України. Все це зʼявилося та побудувалося під лозунгами «тут буде найкраща футбольна академія Східної Європи». На руку ідеологу складалася ситуація у львівському футболі. Трагічні обставини ДТП усунуло останнього Великого Короля футбольної Галіція, а решта феодалів займалися своїми питаннями чи не мали ресурсів посісти вакантне місце. Григорій Петрович підсуєтився і забрав найкращі вершки вихованців «Карпат», які потім віддячили йому яскравим цвітінням. Однак із часом недоліки натури ідеолога все більше боком вилазили назовні. Спочатку це були такі собі феодальні замашки, типу ходити з озброєною охороною, надавати штурханів арбітру і потім покласти болт на футбольні інстанції. Ну а крайнім зробити журналіста, котрий про це написав. Потім норов вдалося замаскувати, бо часи змінилися, до того ж прийшли грамотні люди навколо, які десь підштовхували у правильному напрямку.Але це не стало компасом для бурхливого норову засновника проєкту. То були спроби зайти в управління «Карпат», то відмежуватися і створити антагоніста Левам, то нагнули всю лігу, аби дограти в Польщі чемпіонат і взяти золото, то сформували захмарні ціни на трансфери гравців і лозунг «Кубок Львову», то сльози на очах в останньому турі, то новорічне злиття з «Карпатами». Суєта суєт. Врешті решт, Григорій Петрович всіх розігнав, позбавився менеджера, який допомагав вибудувати систему, і своїми руками зарізав своє Золоте теля. Зарізав із великим зиском для себе - такого кешування наш футбол ще не бачив. Мільйони, десятки мільйонів доларів перетекли до кишені власника за гравців, більшість з яких далеко не вартують тих коштів. І став він уже не натхненником молодіжного футболу, а королем агентського бізнесу України. Ну звісно, покійник залишив по собі слід. Все те набудоване точно ніде не дінеться і діти зможуть насолоджуватися футболом в ідеальних умовах. Можливо, навіть вже більш ніж потрібних, бо те ставлення до дітлахів, яке є у Винниках, зайве, бо начисто вбиває якусь таку спортивну злість і голод до розвитку. Ну але це інша історія і дискусія. Тому чи будемо ми сумувати за «Рухом»? За тим, ким став покійник - точно ні. Тим більше краще, що в нього було, переходить у спадщину і отримає новий імпульс. Якби він став іншим і переріс в ту Кращу версію самого себе: за тим недосяжним ідеалом ми, певне, би сумували, за нездійсненим львівським боєм і антуражем. Але точно не за останніми днями «Руху», бо вони не давали приводу до ностальгії. PS: традиційна колонка понеділка - підтримайте нас https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE

Багато питань про київську «Оболонь» - спробували трохи дізнатись про новини команди, яка зі скрипом зберегла місце в УПЛ на наступний сезон. Звісно, буде дуже багато кадрових змін, про що вже казали і що видавалося очевидним ще взимку. Про Владислава Приймака, який підписався в Чернівцях, уже багато говорили. Скоріше за все покине команду Іван Нестеренко, який, нагадаємо, провів сезон на правах оренди і за якого «Ворсклі» треба платити компенсацію. Не буде ймовірно в команді Максима Третьякова, який приходив до Пивоварів до літа. Так само закінчується контракти у групи гравців, які теж покинуть північ Києва. Це один із ветеранів команди Ігор Мединський, це Максим Грисьо, який через травми майже не грав. Дуже вірогідно, що покине команду Руслан Черненко. Існує ймовірність продажу Дениса Марченка, принаймні клуб точно не проти такого розвитку подій. Отримають шанс багато молодих вихованців клубу - це, насамперед, ті, які вже грають за основу - Сташків, Лях, Лящук, на підході Чорний, Козлов, Тітов та інші. Буде проводитися селекція, виходячи із можливостей, і, увага, цього разу в клубі не виключають приїзд іноземних виконавців. Але конкретні прізвища будуть зрозумілі вже влітку.

🔥Головна сенсація дня трапилась в турнірі юнацьких команд. Ні, це не чемпіонство «Шахтаря», це неймовірне досягнення «Вереса» - юнаки рівненського клубу взяли історичну бронзу! Не розпіарений «Рух», не потужне фінансово «Полісся», не ЛНЗ, яке вибудовує вертикаль юнацьких команд, не «Металіст 1925», який не шкодує коштів. ⚽️Але це не сюрприз для тих, хто слідкує за роботою Станіслава Упілкова, старшого тренера «Вереса» Ю-19. Він гарно проявив себе в Кривому Розі, але розійшовся в баченні з керівництвом клубу. У Рівному в нього карт-бланш та довіра. Цікаво, що юнацька команда має своїх спонсорів, які автономно від основи фінансують юнаків - відомі в регіоні бізнесмени Чернецькі. Не можна не відзначити і роботу селекціонера Ореста Баля, брата легендарного динамівця, котрий проводить кадровий відбір для юнацької команди. 🔴Таким чином в складі зʼявились купа цікавих виконавців - Мурашко, в якого 15 голів у сезоні, Матківський, Пушкуца, син легенди нашого футболу, Сайчишин, Мігуцький, Халілов, Харечко. Саме там прогресував умовний Лепський, який зараз є лідером юнацького ЛНЗ. І їх обʼєднує той фактор, що всі вони отримують обмаль ігрових хвилин в основній команді рівненських Вовків.👍Критики скажуть, що багато з цих хлопців трохи старші за умовних опонентів з «Руху» чи інших команд, де грають ще зовсім діти. Але треба врахувати зовсім інші ресурси клубів, різну інфраструктуру, традиції і тому подібне. Це досягнення народного клубу - унікальне, і буде дуже шкода, якщо головний творець якого Упілков піде з команди: чутки давно сватають його чи в ЛНЗ, чи у «Вікторію». Він, звісно, ексцентричний та емоційний дядько, але й результат дав фантастичний. Але це буде потім, а зараз ще раз відзначимо унікальне досягнення «Вереса».