Футбол з вертольоту | Послухав президента «Вереса» Івана Надєїна. Відслідковую баталії навко...

Послухав президента «Вереса» Івана Надєїна. Відслідковую баталії навколо місця «Дніпра-1» в УПЛ. І якось склалося враження, що деколи ми існуємо в паралельних реаліях. Є бажання, якийсь рожевий світ чарівних поні, а є сурова реальність. В ній кожен день обстріли, гинуть люди, руйнуються лікарні та обʼєкти інфраструктури, населення сидить без електроенергії, посеред міста вбивають публічних людей, економіка летить в прірву, інфляція зростає, а закони стають все більш фантасмагоричні. У світі повітряних замків у нас настільки все добре, що потрібно збільшувати кількість клубів, розширяти лігу і матчів бажано додати. А ще ми всі хочемо грати виключно в УПЛ, яка, чомусь, має приваблювати сотні спонсорів (мабуть, своїми унікальними переносами матчів). А по факту - що ж ми маємо? А маємо критичну недостачу інфрастуктури, банально брак стадіонів, де мають грати всі ці команди. От де буде грати УПЛ «Металіст 1925»? А «Минай» - зі своїм освітленням? А «Епіцентр»? Юнацькі і жіночі команди ми давно відправили на пасовища, скоро туди попрямують і основні команди «елітного» дивізіону. А де брати гравців? За останні кілька днів мав змогу подивитися кілька контрольних матчів, в тому числі і першої ліги. Ну це справді біда, більшість гравців не відповідають жодному притомному рівні, всі хто хоч трохи попадають по мʼячу - перебирають жирними контрактами і мігрують між клубами, де вибивають 10+ тисяч доларів, хоча відверто за такі гроші можна знайти з десяток непоганих іноземців, які справді посилять середній рівень турніру. Але зараз справді непросто взяти кращий вибір, по суті беруть кращих із доступних, тому такий дефіцит і такі ціни на ринку. У нас клуби з єврокубковою путівкою зникають в тумані війни за тиждень до старту сезону, «Хуст» то обʼєднується, то ні, то грає, то зникає, замість «Діназу» виникає «Десна», але це не точно. І от такі реалії, саме такі, ми повинні нарешті прийняти це і зняти корону. У нас зараз рівень футболу серйозно впав, і якщо боротьба видається непоганою, то лише за рахунок просідання лідерів, а не росту інших клубів. Дуже показово, що на днях «Іслоч» з країни-сателіту терористів на друзки розмотали якісь геть ліві санмарінці. У нас в чемпіонаті гравці з того чемпіонату приїжджають і стають лідерами своїх колективів. Так, якість гравця не залежить від рівня клубу, але це справді характерно. Ми, можливо, не в дупі, але десь близько до неї. Я з острахом чекаю старту єврокубків, дуже хвилююся, адже наразі жоден суперник не видається для нас прохідним. Не зрозуміло, скільки клубів доживе до наступного літа, що взагалі буде наступної зими. Тому, шановні українські мрійники і ідеалісти, знімайте рожеві окуляри і приймайте реальність. Працюйте над розвитком, допомагайте чим можете. Але тримайтеся ґрунту, бо деколи нас кудись заносить. PS: і все це з надією на краще і на скорішу перемогу, щоби потім не закидали песимізм.