🇺🇦На продовження вчорашнього посту - на правах реклами. УАФ в рамках реформи Центру ліцензування (зараз має назву ЦФОЛ) запустила серію освітніх проєктів, одним із яких стане курс по скаутингу, де ви зможете отримувати унікальні знання від топових спеціалістів у цій сфері. ✅Одним із ключових завдань курсу є формування системного розуміння професії, централізація підготовки фахівців та поєднання сучасних підходів із найкращими напрацюваннями минулого. Зокрема, планується використання успішних кейсів українського футболу, щоб, з одного боку, переймати міжнародний досвід, а з іншого не забувати, що український футбол також має та мав власні ефективні моделі та практики.➡️Тут вам розкажуть, що скаутинг - це не про визначення «хорошого» чи «поганого» гравця. Насамперед, це про систему: пошук, вибір, оцінювання футболістів у різних контекстах, організацію робочих процесів, побудову інформаційних потоків та прийняття рішень.‼️Окрему увагу буде приділено розмежуванню двох важливих напрямів Talent ID та Squad Building. У першому випадку акцент робиться на оцінці потенціалу молодих гравців та їхньому довгостроковому розвитку. У другому - на плануванні складу професійної команди, де важливими є короткострокова ефективність, відповідність ігровій моделі та досягнення конкретних спортивних результатів.⏳Одним із перших спікерів в рамках проєкту став шеф-скаут «Колосу», член правління Європейської асоціації скаутів EAS, Артем Засядьвовк, який ділиться з вами досвідом та унікальними знаннями безкоштовно. 😊Включайте відео та отримуйте унікальний контент: https://youtu.be/39cOzjiQYb0?si=YKtF1Ig5SAcQe7qQ.
З широко заплющеними очима Після матчу Кабо-Верде проти Уругваю сам Златан Ібрагімовіч не скупився на теплі слова африканцям. Він стверджував, що всі, і він теж, сильно недооцінював острівян, як і взагалі представників Африки.На фоні для когось сенсаційних виступів відносних карликів знову утвердилась думка щодо всього цього. Українським командам варто розширювати горизонти та не боятися/лінитися відкриватися до нових геолокацій та напрямків. Про це ми багато пишемо на каналі. Про це спілкуюся в приватних розмовах з представниками наших клубів. На жаль, не всі готові до цього, не всі хочуть рухатися в такому напрямку, але деякі спроби бувають. Взяти те саме Кабо-Верде. По суті, більшість тих гравців - футболісти нижчих португальських ліг, вихованці місцевих клубів, є навіть представники грандів, так лівий захисник Кабрал перебуває у «Бенфіці». Але навіть якщо не гнатися за гучними назвами, то список клубів вражає - «Ешторіл», «Марітіму», «Тондела», «Віторія Гімараєш» та подібні. Всі ці клуби - справжні фабрики талантів, де десятки діток вчаться грати у футбол, а не лише мучитися на полі. І якщо раніше у нас був певний скепсис до подібних клубів, то зараз є стійке відчуття, що ми відстаємо, і нам треба вчитися у них, або хоча би виловлювати таланти у тих водах, брати подібних гравців, які точно можуть посилювати наші навіть елітні команди.Взяти найбільш яскравий приклад - Проспер Оба. Ця людина прийшла зі скромної «Візели» і порвала наш футбол. І наш ринок, бо для ЛНЗ трансфер став дуже успішним. В тому дивізіоні для інших цілей я проглядав футболістів: цілий ряд з них точно би посилив багацько клубів УПЛ, та майже всі! Дуже багато профайлів гравців, сучасних та затребуваних: фізично міцних, швидкісних, добрих з мʼячем. Ми бачимо, як такі якості допомагають навіть більш скромним командам чіплятися за результат на поточному Мундіалі. Ми чули за приклад головного таланту з КотʼдʼІвуару, Яна Діоманде, якого «РБ Лайпціг» знайшли в другій команді сегундівського «Леганесу». Ми бачимо, як цим шляхом намагається йти відносно скромний «Епіцентр». Вони шукають скромні команди і заштатні ліги, але видивляються там цікаві профілі. Поки що основна претензія до них, що більшість тих гравців - дуже вікові, але Карлос Рохас може стати яскравим прикладом: відносно не старий гравець з хорошим набором якостей в арсеналі.Ну і шлях африканців, про що ми не раз писали. Для інформації, на днях норвезький «Тромсе» продав гамбійця Абубакарра Кінте за 6 млн євро в «Аль Ахлі». Минулого року в Норвегію він потрапив за безцінь, квиток на літак і пару копійок компенсації. На жаль, у нас з цим проблеми, і не всі клуби можуть та готові працювати в цьому напрямку, розвивати такий вектор: про це говорю з власного досвіду, про який якось обовʼязково більше поділюся. В Україні все дуже банально. Зʼявляється якийсь стандартний шлях і всі там товчуться. Колись це були бразильці. Зараз албанський та косоварський ринок. Світ точно більше, в ньому точно вистачає діамантів, про що кажуть історії Кабо-Верде і того ж Кюрасао. Для цього деколи варто просто розкрити очі і стати трохи професійнішими та відкритими. PS: наша традиційна колонка, підтримайте наш канал: https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE
🔎Скаутинг на МундіаліПісля закінчення першого туру Чемпіонату світу трохи позаглядали в склади команд і вибрали кількох гравців, які могли би бути цікаві нашим. Тут враховували багато критеріїв: вік, параметри, цифри, вартість, доступність, ймовірність трансферу, профілі гравців. Тут, звісно, не буде топів, які й так на виду. Однак точно будуть варті уваги виконавці. 🇺🇿Бехруз Карімов, правий захисник/півзахисник, Узбекистан Чудова опція по кільком параметрам. По-перше, прекрасний вік, лише виповнюється 19 років. Високий і потужний. Грає за скромний клуб в чемпіонаті Узбекистану. В першій грі не феєрив, як і всі узбеки, але був не найгіршим у своїй команді. Скромна трансферна ціна робить його прекрасним варіантом, хоча якщо зіграє ще кілька матчів на ЧС, то отримає шанс в більш цікавих для розвитку лігах. 🇨🇼Джарль Маргаріта, вінгер, КюрасаоВінгер, типова голландська школа з екзотичною складовою. Видно, що дуже заточений під атаку, але здорово освіжив гру своєї скромної команди в атаці (ну якщо можна так говорити про це при такому рахунку). Провів прекрасний сезон, але у другій лізі Бельгії - це точно не космічний рівень, але показовий. Має всі необхідні якості для атаки, трохи його проглянули. Потенційна ціна 1-1,5 млн євро, що, в цілому, прийнятна вартість за непоганого швидкісного дриблера. 🇨🇦Люк де Фужроль, захисник, Канада Центральний захисник, який непогано проявляє себе на турнірі. Дуже молодий, 20 років, поки що не проявив себе на клубному рівні, але основний у збірній. Належить «Фулхему», хоча грав в оренді в Бельгії, є думка, що лондонському клубу не дуже і потрібен. Якісно працює з мʼячем і сильний внизу, однак невисокий ріст знижує його шанси на другому поверсі. Однак, якщо хто шукає захисника для побудови атак - може бути цікава опція. 🇯🇴Алі Олван, вінгер, ЙорданіяЯкийсь очевидний, звісно, вибір. Чесно кажучи, дуже технічний і швидкий хлопець, який все життя грав десь в найбільш диких та небезпечних куточках світу. Навіть сучасна Україна вряд чи його налякає. Йому лише 26, у хлопця все є, аби давати спектакль. Ну і фан базу з Йорданії підтягнути. Особисто я би ризикнув, тим більше по умовах, думаю, там все прийнятно. 🇦🇺Пол Окон-Енгстлер, півзахисник, АвстраліяНу Пол, скоріше, вряд чи гляне в сторону УПЛ, але трохи пофантазуємо. Йому лише 21 рік і грає дома за «Сідней». В принципі, може давати користь команді і в обороні, і в атаці. Важливо: у свій час пройшов школу «Бенфіки», тому точно навчений. Дуже цікава опція, можливо, якщо захоче повернутися в Європу - то десь і сюди можна спробувати переманити.
Take me to America. Справжнє балканське дербі на полях Північної Америки! Відомо, що саме збірна Швейцарії - є класичним уособленням вихідців з різних країн, в тому числі з Балкан. В нинішньому складі, певне, нема таких відвертих босняків, але всі ми памʼятаємо легендарного Гаріса Сеферовича, громадянина Швейцарії, який є етнічним боснійцем.Інша справа сучасна Боснія та Герцоговина. Одразу 2 футболіста мають сильну привʼязку до Швейцарії. Гаріс Табаковіч народився у Швейцарії і є вихованцем «Янг Бойз». Армін Гіговіч - нинішній гравець «Янг Бойз» і уродженець міста Лугано. В історичному аспекті таких гравців ще більше. Це відомий вінгер Ізет Хайровіч, народжений у місті Брюгг, що біля Аарау. Ще кілька імен - Павловіч, Мілічевіч, Кошпо. А якщо шукати всі родинні звʼязки та етнічні тонкощі - то можна зламати голову.Швейцарія стала прихистком для купи емігрантів під час війни в Югославії, як і Німеччина, Австрія і ще кілька центральних країн Європи. Деякі з синів тих емігрантів стали справжніми швейцарцями (німцями і тп), деякі обрали історичну батьківщину предків. Цікаво, чи чекає це сотні тисяч українців, які виїхали за час з 2022 року і діти яких можуть з часом виступати за різні збірні Європи?! Час покаже.
Take me to America. Якщо ви прокинулись, як і автор, аби подивитися дебют збірної Аргентини на Чемпіонаті світу в США, то вам пощастило стати свідками чергової Магії та Геніальності. Ліонель Мессі відгрузив перший хет-трік на чемпіонатах світу, паралельно зрівнявшись по загальній кількості голів на турнірах з Мірославом Клозе. Тепер у Лео - 16 забитих мʼячів і статус… Хоча який ще може бути статус Мессі - просто найкращий, що тут ще говорити. Вкотре капітан збірної Аргентини розвіює міфи, що він «старий, не тягне». Так, він не пресингує у класичному розумінні цього слова, але його внесок у гру команди неоціненний. По суті, йому і бігати не треба. Якщо ранній Мессі - це швидкість, реактивність, отой швидкісний обіграш, то пізній Ліонель - це нереальний рівень індивідуальної майстерності та відчуття гри. Завжди там де треба, завжди легко потрапляє в куточки воріт з будь-якої позиції, завжди на мʼячі. Одним словом, Лео - це Лео, можна критикувати сина Зідана, Люку, який десь не виручив (хоча раз і врятував після моменту знову таки Ліонеля), але ну як з цим боротися. Щодо чинних чемпіонів світу скажемо, що всі виглядали заряжено та енергійно, ну якраз достатньо, аби допомогти своїй десятці далі бити нові рекорди та разом йти до нових вершин. Сьогодні був 200 матч Мессі за збірну, 120 голів, 16 гол на ЧС. Але щось видається, що це далеко не межа, я думаю, Лео зможе грати у футбол рівно стільки, скільки сам захоче, бо він, власне, і є сам футбол.
📝Коли кільканадцять днів тому ми писали про революційну зміну ліміту - всі іронізували та казали, що це не відповідає дійсності. На той момент розглядався той варіант, про який писали ми - зараз дуже близьким до реалізації є варіант з відміною статусу легіонера для громадян ЄС. Всім зрозуміло, що при деяких бюрократичних зачіпках під це підпадає купа гравців, умовний Баптістелла із «Харкова» чи деякі африканські гравці, які мають паспорт Франції. Думаємо, це ще один крок на зустріч відміни ліміту, про що ми багато дискутували. Тому приємно, що в результаті, можливо, не в тій формі, але по змісту ми виявились праві.💜До речі, акцентуємо увагу колег, що про потенційний перехід Дмитра Мишньова до «Оболоні» першими написали ми, ще минулої пʼятниці. Сьогодні ця новина понеслась із зовсім іншого боку. Нам не шкода, тому що всі робимо спільну справу, та й інсайд не Бог знати який, але приємно отримувати хоча би якесь маленьке посилання на нас як джерело. Це із повагою до каналів, які ретранслюють це, зокрема, ТаТоТаке, але добре мати хоча би моральну сатисфакцію у непростій справі. ❤️А для всіх інших нагадуємо, що вам варто залишатися з нашим каналом, аби отримувати свіжі інсайди, аналітику та авторське бачення - особливо з урахуванням 13+ років засновника каналу у професійному українському футболі. Перше, що ми цінуємо - вашу підтримку і ваші реакції, навіть негативні, якщо вони в рамках живої дискусії. Не сумнівайтесь, нас і ВАС, читають decision makers українського футболу і ваша думка ціна. Ну і хто має змогу, підтримуйте нас фінансово, бо ця справа непроста, лише ваша підтримка дозволяє нам рухатися вперед.
🔥Переплавлені вогнем🔥Секрет Полішенеля, що «Металіст 1925» у нинішньому вигляді доживає останні дні. А то і день, бо завтра відбудуться Загальні збори УПЛ, де зазвичай видають атестати, на якому, власне, і буде вказано: «Атестат для участі в сезоні 2026/27, виданий ФК «Харків». Так, абсолютно не таємниця, що клуб матиме назву та привʼязку до міста Харків. Абсолютно логічна історія, в принципі, як появи МХ1925, так і нинішньої його трансформації. В 2016 році Сергій Стороженко і група харківських футбольних людей намагалася врятувати залишки старого «Металіста». Тому і зʼявились 25-ті, які увібрали випускників академії канонічного клубу та обʼєднали легенд харківського футболу на кшталт Лінке, Ралюченка, Призетка і інших. З часом був прогрес клубу, але було і відновлення «Металіста» Ярославським. Вже тоді здавалося, що Містяни трохи випадають із канви, однак життя розпорядилось по-своєму. Ярославський наобіцяв три мішки, пограв мʼязами, потрапив у скандальне ДТП і накивав пʼятами у Лондон, на цьому і закінчилась історія «Металіста 2.0». А історія їх тезок, навпаки, лише набирала обертів. Тишком-нишком зʼявилась УПЛ і команда імені Валерія Кривенцова, був якийсь свій шарм і емоції. МХ1925 повернув до Харкова великий футбол, але з початком повномасштабного вторгнення їм теж було скрутно. В один момент стало настільки важко, що думалось, що це точно вже кінець. Прекрасно памʼятаю той серпневий день 2023 року, коли майже поховали клуб, якраз після прильоту по бізнес-обʼєкту попередніх інвесторів харківʼян і тодішній директор Андрій Нєдєлін обдзвонював та переконував людей, аби не дати проєкту вмерти. І один із них відгукнувся - так в клубі зʼявився Володимир Носов. З появою Носова почалася нова сторінка клубу. Спочатку хаотична: їх почали сприймати як нуворишів і, відповідно, качати на бабки. Сприйняття «криптовиків» давало наснагу всіляким дільцям від футбольного бізнесу. Тоді і зʼявлялись тренерські нюанси, і шалені контракти, і купу дивних персонажів в ростері. Носов давав яскраві, але далекі від реальності інтервʼю, і всі вони разом вчилися по ходу пʼєси. Довелося пройти очищення Першою лігою і змінити структуру: операційне управління отримав молодий Богдан Бойко, який, на відміну від старшого колеги, пройшов академію «Динамо» і розумівся на футболі. Нинішній МХ1925 - абсолютно інший. Це вже не ветерани Харкова, не уламки історичного «Металіста», не ті початкові «біткойн-олігархи», це молодий амбітний клуб, який прагне запрошувати фахівців масштабу Піолі, купувати сильних бразильців/аргентинців, підписувати збірників, конкурувати з «Шахтарем» за молодих талантів. Це вже щось геть інше, масштабний проєкт, якому тісно в старій сорочці видозміненого клону «Металіста». Тому і ребрендинг та перейменування виглядають цілком логічним та вчасним. І особливо, зараз, важливо привʼязати це до міста-героя Харкова. До людей, які живуть життя в нелюдських умовах, під ракетами та КАБами, під загрозами вторгнення чи комунальними катастрофами. Місто, яке до війни славилося своїми парками, скверами, затишними кафешками та яскравою молоддю. Місто, яке зараз стало символом боротьби, і події цієї ночі підкреслюють біль всієї ситуації - вічна памʼять 5 рятувальникам Харкова, які загинули після чергового підлого удару сатанистів. Дух Харкова, дух регіону - це саме те, що повинен прославляти новий етап історії клубу. Символічно, що вчора вони перемогли в Еліт лізі НЛМ - юнаками 2009 року народження. Клуб має сьогодення і має майбутнє, як і Харків та харківський футбол. Як весь схід України. Великі сподівання покладені на новий етап клубу. Але й велика відповідальність, бо минулий раз, коли в Харкові говорили про «обалденний» проєкт, закінчилося все сумно. А суму в нашому житті й так вистачає. PS: традиційна колонка, написана у тяжкий понеділок, якщо подобається проєкт і хочете підтримати у непростий час - https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.
Take me to America. Сьогодні вночі дочекався дебюту збірної Бразилії на Чемпіонаті світу. І скажу, що всі побоювання перед стартом турніру були абсолютно виправдані. Наразі в першому турі 🇧🇷Селесао виглядають історично слабко та беззубо. Скажу більше, на своїй памʼяті не пригадаю більш слабкої збірної пентакампеонів, навіть з урахуванням «возілова» від німців 2014 року. Все ж тоді та команда доковиляла до півфіналу, дала пару непоганих матчів. Так, там трапилось 1:7, але то був десь нещасний випадок, бісове співпадіння негативних факторів. Зараз збірна Бразилії апріорі нікого не лякає. От взагалі нема пієтету у суперників. Так, Марокко - класна команда, де є купа талановитих футболістів. Однак як же заганяла з перших хвилин африканська команда легендарних Селесао. Мабуть, не пригадаю таку безпорадність у бразильців, настільки сильну розгубленість і страх. Ну їх хвилин 25-30 просто загнали в будку, вони не могли підняти голову. Чесно, очікував, що південноамериканці будуть страждати цього року, але щоби настільки…І окрема тема. Звісно, завжди були незрозумілі персонажі у складі Бразилії на кожному чемпіонаті. Лише за моїй памʼяті були такі дивні постаті як Сезар Сампайо, Роке Жуніор, Андерсон Полга, Жо, Бернард і тп. Але аби щоби одночасно пів команди були профнепридатні, це звісно щось унікальне. Особливо хочеться виділити це «чудо» із «зеніту», це заради такого «футболіста» Бразилія осоромилась фактом участю в старті гравця з чемпіонату країни-терориста? Хоча там є купа питань і до інших персонажів - Каземіро, ну камон, це рівень гри для такого досвідченого футболіста? А Ібаньєз - ну це просто жарт! Раніше на кожного Роке Жуніора була ціла скарбниця діамантів - Роналдо, Рональдіньйо, Кака, Рівалдо, Адріано і так далі. Зараз це печаль, особливо запас команди Анчелотті: виходить пенсіонер Фабіньйо, а сидять взагалі дідусі, які востаннє нормально грали 4-5 років тому, чи взагалі пасажири, які за інших умов раніше би не потрапили в збірну Бразилії. Звісно, є певні сподівання на татка Анчелотті, на його тренерську харизму. Вони навіть дотягнуть кудись, мабуть. Але для мене ця Бразилія - уособлення якоїсь тотальної кризи цієї збірної, при тому як їх країна все так само є головним експортером талантів для провідних клубів. І чому це так співпадає - відповіді у мене в рамках цього посту нема. ❌
Take me to America. Фото дня. Так, ви не помилилися, в кадрі головний тренер збірної Боснії та Герцоговини Сергей Барбарез. Унікальна особистість, як не крути. По-перше, уродженець Мостара побудував топову футбольну карʼєру в Німеччині, ставши, без перебільшення, іконою Бундесліги. А в історії «Гамбурга» взагалі включений до пантеону легенд. По-друге, Барбарез довгий час був обличчям збірної Боснії. Дуже симпатичної команди, з купою цікавих гравців - типу Баліча, Боліча і тп - але не дуже конкурентною на рівні топ-турнірів. По-третє, після закінчення карʼєри футболіста в 2008 році Сергей більше 10 років грав у покер, де теж став професіоналом. Різні сайти дають його статистику його виграшів, які становлять серйозні суми, наприклад на порталі Card Player у нього вказано 143 000 доларів виграшу. Ну і по-четверте, кілька років тому він досяг своєї давньої мрії - очолив національну збірну Батьківщини. Яка зробила неможливе і приїхала на Чемпіонат світу, вибивши в плей-офф відбору зарозумілих італійців. І вчора команда цього покериста майже покарала господарів Мундіалю - Канаду. Отакий харизматичний тренер збірної, яка й так покорила багато сердець своїм шляхом та нереальною атмосферою навколо.
Take me to America. Сьогодні стартує Чемпіонат світу з футболу, і хоч ми прийняли рішення не оглядати його детально, але звісно, якісь деталі будемо обговорювати в рамках блогу.Зізнаюсь, все нові та нові World Cups рідко дарують прилив емоцій, як оті дитячі спогади. Багато медійних людей ділилися своїми спогадами - для мене першим був Мундіаль в 1998 році, коли трохи плавав у командах та розкладах, але захоплювався Роналдо та Зіданом, а вже більш глибоко закарбувався турнір в Японії та Кореї, де знав буквально всіх класних футболістів з кожної команди. Ну і 2006 рік і прорив України - але це окрема історія.Зараз при всьому бажанні знати зірок дуже і дуже складно. Безліч команд, купа екзотики, роздуті заявки. Це майже якась добра тисяча футболістів, розібратися в цьому дуже і дуже непросто. Звісно, є якісь родзинки в появі тих чи інших команд, але, як на мене, Гаїті, Кюрасао, Йорданія і тп - це вже перебір. Раніше команді треба було якось проявити себе для кваліфікації на світовий форум, зараз квоти ростуть, ФІФА пірнули в глобальну політику, тому чекаємо нових та нових екзотичних місць. Ну але далі без України - до чого вже звикли. Не хочеться бути циніком - багато чого цікавого нас чекає, все одно хвилювання перед початком присутнє. Але буду відвертим - не знаю де знаходити час і мотивацію дивитися Гана-Панама чи Канада-Катар. При всій повазі, як то кажуть. Звісно, впливає на те і час матчів, хоча як старому прихильнику НХЛ тут якраз нічого нового. Про безсонні ночі, очевидно, мова не йде, але якщо будуть рані чи пізні матчі - то будемо щось чіпляти. З цікавого - цілий ряд оновлених правил, які точно виглядають цікаво. 1 хвилина на заміну, перегляд кутових чи других жовтих, лімітований час ауту і купа іншого - це точно повинно додати динаміки. Точно зрозуміло, що американці зроблять топ шоу і трансляції, які стануть зразком з точки технологій. Але в цілому нервує, що футбол на такому рівні стає все більш комерційним та дорогим. Ціни на квитки бʼють всі рекорди, а Інфантіно ніби став придворним блазнем Трампа і постійно підтакує про бізнес-жилку. Ну але такий зараз світ.Ну і про фаворитів. Точно вірю в Іспанію, можливо, Аргентину чи Францію, Англію, але з англійцями історія звична - купа очікувань і… Точно не вірю в Бразилію, та й в Португалію, хоча там непоганий підбір гравців, але є всім відоме але… З приємних сюрпризів - давайте виділимо Японію, Норвегію і, можливо, якусь Туреччину. Ну або Еквадор зі своїм бетонним захистом, але то не дуже вірогідно. При всьому скепсисі на минулому турнірі було класно, треба було трохи розкочегаритися. Віримо в краще, let’s play football not soccer.
TGLIST.COM.UA
