🔥Переплавлені вогнем🔥Секрет Полішенеля, що «Металіст 1925» у нинішньому вигляді доживає останні дні. А то і день, бо завтра відбудуться Загальні збори УПЛ, де зазвичай видають атестати, на якому, власне, і буде вказано: «Атестат для участі в сезоні 2026/27, виданий ФК «Харків». Так, абсолютно не таємниця, що клуб матиме назву та привʼязку до міста Харків. Абсолютно логічна історія, в принципі, як появи МХ1925, так і нинішньої його трансформації. В 2016 році Сергій Стороженко і група харківських футбольних людей намагалася врятувати залишки старого «Металіста». Тому і зʼявились 25-ті, які увібрали випускників академії канонічного клубу та обʼєднали легенд харківського футболу на кшталт Лінке, Ралюченка, Призетка і інших. З часом був прогрес клубу, але було і відновлення «Металіста» Ярославським. Вже тоді здавалося, що Містяни трохи випадають із канви, однак життя розпорядилось по-своєму. Ярославський наобіцяв три мішки, пограв мʼязами, потрапив у скандальне ДТП і накивав пʼятами у Лондон, на цьому і закінчилась історія «Металіста 2.0». А історія їх тезок, навпаки, лише набирала обертів. Тишком-нишком зʼявилась УПЛ і команда імені Валерія Кривенцова, був якийсь свій шарм і емоції. МХ1925 повернув до Харкова великий футбол, але з початком повномасштабного вторгнення їм теж було скрутно. В один момент стало настільки важко, що думалось, що це точно вже кінець. Прекрасно памʼятаю той серпневий день 2023 року, коли майже поховали клуб, якраз після прильоту по бізнес-обʼєкту попередніх інвесторів харківʼян і тодішній директор Андрій Нєдєлін обдзвонював та переконував людей, аби не дати проєкту вмерти. І один із них відгукнувся - так в клубі зʼявився Володимир Носов. З появою Носова почалася нова сторінка клубу. Спочатку хаотична: їх почали сприймати як нуворишів і, відповідно, качати на бабки. Сприйняття «криптовиків» давало наснагу всіляким дільцям від футбольного бізнесу. Тоді і зʼявлялись тренерські нюанси, і шалені контракти, і купу дивних персонажів в ростері. Носов давав яскраві, але далекі від реальності інтервʼю, і всі вони разом вчилися по ходу пʼєси. Довелося пройти очищення Першою лігою і змінити структуру: операційне управління отримав молодий Богдан Бойко, який, на відміну від старшого колеги, пройшов академію «Динамо» і розумівся на футболі. Нинішній МХ1925 - абсолютно інший. Це вже не ветерани Харкова, не уламки історичного «Металіста», не ті початкові «біткойн-олігархи», це молодий амбітний клуб, який прагне запрошувати фахівців масштабу Піолі, купувати сильних бразильців/аргентинців, підписувати збірників, конкурувати з «Шахтарем» за молодих талантів. Це вже щось геть інше, масштабний проєкт, якому тісно в старій сорочці видозміненого клону «Металіста». Тому і ребрендинг та перейменування виглядають цілком логічним та вчасним. І особливо, зараз, важливо привʼязати це до міста-героя Харкова. До людей, які живуть життя в нелюдських умовах, під ракетами та КАБами, під загрозами вторгнення чи комунальними катастрофами. Місто, яке до війни славилося своїми парками, скверами, затишними кафешками та яскравою молоддю. Місто, яке зараз стало символом боротьби, і події цієї ночі підкреслюють біль всієї ситуації - вічна памʼять 5 рятувальникам Харкова, які загинули після чергового підлого удару сатанистів. Дух Харкова, дух регіону - це саме те, що повинен прославляти новий етап історії клубу. Символічно, що вчора вони перемогли в Еліт лізі НЛМ - юнаками 2009 року народження. Клуб має сьогодення і має майбутнє, як і Харків та харківський футбол. Як весь схід України. Великі сподівання покладені на новий етап клубу. Але й велика відповідальність, бо минулий раз, коли в Харкові говорили про «обалденний» проєкт, закінчилося все сумно. А суму в нашому житті й так вистачає. PS: традиційна колонка, написана у тяжкий понеділок, якщо подобається проєкт і хочете підтримати у непростий час - https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.