Що буде далі?Війна завершиться. Будь-яка війна закінчується. Історія це підтверджує. Закінчуються наступи, виснажуються ресурси, втомлюються армії. Навіть найсамовпевненіші режими не вічні.Але ось що не закінчиться швидко - це пам'ять.Україна не забуде. Не забуде загиблих. Не забуде зруйновані міста. Не забуде розірвані сім'ї. Не забуде дітей, які росли під сирени. Не забуде Херсон під окупацією. Не забуде ракети по житлових кварталах і цинічні пояснення про «не туди потрапили».Фашистську агресію ХХ століття не забули і через 80 років. І цю - не забудуть. Тому що це не «політичний конфлікт». Це вторгнення. Це спроба стерти країну. Це злочин, зафіксований в реальному часі.Ініціатор цієї війни піде в історію. Режими смертні. Лідери смертні. Імперські ілюзії смертні. Але наслідки їх рішень живуть десятиліттями.Після закінчення бойових дій розпочнеться інша, довга епоха. Епоха відповідальності. Епоха судових процесів. Епоха історичної оцінки. Епоха, коли дітям будуть пояснювати, хто почав і навіщо.Можна закінчити війну. Не можна скасувати завдане зло.Можна підписати папери. Не можна підписати забуття.Україна буде жити. Відновиться. Переживе. Стане сильнішою. Але довіра - це не інфраструктура. Її не можна відбудувати за рік. І за п'ять років. І за десять.Історія все розставить. Але пам'ять - залишиться.Вільний Генічеськ | Надіслати новину