Фортеця Маріуполь

‼️3,5 року полону. Розкажіть про незламних захисників «Азовсталі» через @SvidokNoteBot!💔Минуло вже три з половиною роки відтоді, як оборонці Маріуполя опинилися в російському полоні. 3,5 роки невідомості, тиску, тортур, боротьби за життя. 3,5 роки, протягом яких родини щодня чекають дзвінка, листа, будь-якої звістки. Svidok.org відкриває збір свідчень, щоб нагадати світового розголосу цій темі та повернути захисників з полону, якого не мало б бути.Розкажіть:- про захисників, які досі перебувають у полоні;- спогади про бої за Маріуполь і останні дні оборони;- про досвід повернення з полону;- про очікування і невпинну боротьбу за повернення захисників Зробити це можна анонімно — через Svidok.org або тг-бот @SvidokNoteBot.❗️Ваші свідчення стануть частиною міжнародної інформаційної кампанії та допоможуть нагадати світу, що тисячі українських захисників досі незаконно утримуються росією. Записи будуть збережені в національному архіві воєнних свідчень як доказ і пам’ять для майбутніх поколінь.🕊 «Азовсталь» — це не лише місце. Це мужність, біль і незламність, які не мають терміну давності. Кожна історія — це голос, який наближає їхнє повернення.

11 років «Азову»: історія легенди5 травня, 2014 рік. Після арештів та вʼязниць, відомого бою на Римарській, звільнення Харкова й перших пострілів війни група українських партизанів стає офіційним бойовим підрозділом. Унікальні кадри тих історичних днів — сьогодні у відео. «Чорні чоловічки» під командуванням Андрія Білецького отримали інсайдерську інформацію: дезорієнтовані турбулентністю в країні українські ВВ покинули свою базу у Бердянську. Для «Чорного корпусу» — це шанс заволодіти зброєю військової частини, яку вже розтягують росіяни й сепаратисти. І єдиний легальний спосіб її отримати — трансформуватися з партизанського загону в міліцейський. Для націоналістів, ультрасів, хуліганів, які ще вчора билися з міліцією, такий розвиток подій став несподіваним й іронічним. Але вже у перші дні існування як підрозділу МВС «чоловічки» прийняли кілька боїв і взяли в полон цілого міністра оборони так званої «днр». Так народжувався легендарний «Азов».За місяць новостворений добровольчий підрозділ звільняє Маріуполь — згоду на авантюрну операцію Білецький вибиває у скептично налаштованого командування. З техніки — обшитий бронею «КАМАЗ», з важкого — ЗУ-шка та «Утьос». Серед бійців — 16–18-річні добровольці. Далі — звільнення Марʼїнки, Іловайськ, Широкине вересня 2014-го, Павлопіль-Широкинська операція лютого 2015-го та інші бої, просякнуті духом зухвалості. Фронт оманливо стихнув. І цей час «Азов» використав для нарощення професіоналізму. Створено Військову школу ім. Коновальця, сержантські курси, систему рекрутингу та підготовки бійців. Зібраний з сотні націоналістів загін став одним з найпрофесійніших та найбоєздатніших. Батальйоном, полком, бригадою. Та «Азов» ніколи не був просто військовим підрозділом. Це — феномен, велика родина.Під час вторгнення 2022-го підрозділ взяв лідерство у бою за Маріуполь, створивши легендарний гарнізон на «Азовсталі». Його ветерани відбивали наступ на Київщині, Харківщині, Запоріжжі, Херсонщині, Сумщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині та організовували операції з порятунку побратимів в оточеному Приазов'ї. За своїх гинули й потрапляли в полон.Пам’ятаємо всіх полеглих на цьому шляху. І заради них продовжуємо битися за свою країну. З річницею — кожного, хто був і залишається частиною азовської родини!3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army| TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦

🏃‍♂️🏃‍♀️Забіг памʼяті Героя України, бійця ОЗСП «Азов» Максима Кагала відбудеться у КиєвіАсоціація родин захисників «Азовсталі» має за честь вже вкотре запросити всіх небайдужих до участі в нашому спортивному заході, присвяченому памʼяті легендарного азовця, захисника Маріуполя Максима Кагала. Максим Кагал на псевдо «Пістон» – Герой України, старший лейтенант полку «Азов», служив командиром взводу вогневої підтримки 1-ї роти 1-го батальйону. Пістон славився своїми спортивними досягненнями, був Чемпіоном світу з кікбоксингу ISKA серед дорослих та володарем багатьох інших спортивних нагород. Військовий загинув 25 березня 2022 року під час оборони Маріуполя. Герою України було лише 30 років.📆 Коли: 30 березня, 14:00;📍Де: Київ, Труханів острів, збір біля магазину «Central shop» (біля Паркового мосту);🏃Дистанція – на ваш розсуд;🎟️ Реєстрація на місці. Участь за донат від 300 грн на банку: https://send.monobank.ua/jar/AVyiH6jhfr / всі гроші будуть перераховані на 2 батальйон бригади «Азов».@AzovstalFamilies

Военный из полка «Азов» Александр Ищенко умер в ростовском СИЗОВоеннопленный украинец Александр Ищенко, служивший водителем в полку «Азов», умер в СИЗО в Ростове-на-Дону. Как передает корреспондент «Медиазоны», об этом сообщили во время заседания Южного окружного военного суда в Ростове-на-Дону, рассматривающего дело Ищенко и еще 23 «азовцев».Документов, подтверждающих смерть подсудимого, СИЗО суду предоставить еще не успел.55-летний Александр Ищенко обвинялся по двум статьям — об участии в деятельности террористичекой организации и в попытке насильственного захвата власти. В феврале 2022 года он добровольно вступил в тероборону полка «Азов» в качестве военного водителя. Весной того же года в Мариуполе он попал в российский плен, а затем стал фигурантом уголовного дела вместе с еще 23 украинцами.Все они в разное время служили в «Азове» по контракту или были вольнонаемными служащими. Некоторые участвовали в обороне Мариуполя и «Азовстали», другие на момент российского вторжения уже оставили службу и были задержаны у себя дома. Двоих — Давида Касаткина и Дмитрия Лабинского — уже обменяли на российских военнопленных и судят заочно. По делу проходят девять женщин, большинство из них — это поварихи, которые готовили еду для военных «Азова».«Мемориал» признал фигурантов этого дела политзаключенными. Фото: Александра Астахова / МедиазонаНе работает ссылка? Читайте здесь

Повернемось до подій 27.07.2022 року. Ми знаходимось на території ВК №22 поблизу с. Оленівка, на вході в яку Розпяття із надписом "Покайтесь, ибо приблизилось Царство Небесное", вже трошки більше, ніж 2 місяці. Чули про "Показову страту" в м.Маріуполь, де мали спалити живцем всіх, проте світова спільнота не дала це зробити. Навіть клітки зробили і вони вже були встановлені. На допитах із ГРУ та ФСБ здивовані очі, як ці живі скелети могли стримувати натиск орди і крики від днр-івців, що всіх повісять та розстріляють.Напередодні стається обмін хлопців із ампутаціями. За них всі щиро раді і зерно впевненості, що от-от всі будуть всі будуть на свободі процвітає. Шикування бараків із полоненими азовцями і всі стоять із думками: "Зараз буде обмін". Називають 200 прізвищ, всі радіють, просять щось передати рідним - записки на листах вирваних книг із номерами, кому подзвонити, кому що сказати. Я був в цьому числі людей. Загальна команда - із речами на вихід.Нас переводять на промзону, в якийсь барак щойно збудований, новий туалет, душова та... смітник через паркан. Проте нас це ніяк не чіпляло. На здивування принесли їжу, повний бочок, де було нормально "дельфінів" (ми так називали рибу, яку "бачили" в каші, бо зазвичай всі казали "десь поруч плавали дельфіни"). Нам привезли матраци та ковдри. "Барак ФМ" почав аналізувати та робити висновки - перед обміном хочуть відкормити, щоб замазати очі, що нас не годують. Все, що в голову не вкладалось до цієї логіки - бліндаж із кулеметним розрахунком, що закривав повністю весь "локал". Це було дивно. Я мав лягти спати на вході в барак, але Мінфін, Смоук та Безя із МБ 2 БОП вмовили дати їм ці місця, бо вони хочуть бути поруч. Тому я пішов на інше місце, де був сквозняк, вглиб бараку. Це мене врятувало наступної ночі. Надія все більше і більше на обмін. Всі ходять щасливі, вже планують, що першим куплять та з'їдять в магазині. Фаворит був наполеон на банановому кремі, хінкалі, та логман, бо я багатьом друзям тоді розповідав про кримськотатарську кухню.Лягли спати, прокинулись зранку, звичайне шикування із "пєсєнкой", доповідь чергового по бараку - все за розкладом. 28.07.2022 року Приблизний час 18:00Приходять якісь чини, всіх шикують та до останнього рахують, заводячи до бараку. Єдина розмова - перерахували, бо то в нього був список на обмін. Повечеряли, знову ж, дали нормальну пайку на ніч. Загальна команда - вночі ніхто не виходить на вулицю, максимум по одному в туалет, але всі просто лягли спати, бо хотіли, щоб на обміні вийти не сонними.