ЛІСИ УКРАЇНИ - офіційний канал

💬 «На пожежу виїжджати не страшно, боїшся не снарядів і вибухів, страшно не загасити вчасно пожежу, страшно не врятувати лісовий масив», - розповідає Роман Гончар, лісничий Красноліського лісництва ДП «Ліси України»🔥 Через погодні умови у 2024 році сталася чимала кількість пожеж у лісових масивах. Загалом з початку року на території лісництв Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» відбулося 295 пожеж, вогнем пройдено 487 га. Боротьба із вогнем – сама по собі справа не з безпечних, але під час війни виклики для лісової охорони та небезпеки, з якими вони стикаються, збільшуються у рази. Ліс став місцем підвищеної небезпеки. Окрім пожеж, які ставалися і раніше, тепер лісовим масивам загрожують також ворожі снаряди та безпілотники. Які небезпеки зустрічаються в лісі під час пожежі, добре знає Роман Гончар. В лісництві чоловік вже 22 роки, 9 з них обіймає посаду лісничого Красноліського лісництва ДП «Ліси України». Для Романа – ліс це його життя, а робота зі збереження та відновлення лісових масивів – цілодобова праця. Не один раз лісничому доводилося гасити пожежі, поки навкруги розривалися снаряди. Згадує, бувало різне, поки гасили пожежу. Бувало, повз пролітали снаряди, лунали вибухи. Тож окрім небезпеки від самого вогню постраждати можна і від боєприпасів, які потрапляють у ліс. Проте лісничий найбільше боїться не вибухів, а того, що не вдасться вчасно загасити полум’я і пожежа охопить весь лісовий масив. 💬 «Коли горить ліс – думаєш не про власну безпеку, а про те, як розставити правильно людей, куди послати техніку, як діяти, аби якнайшвидше загасити вогонь, щоб він не розповсюдився і не переріс у велику пожежу», - ділиться Роман Гончар, лісничий Красноліського лісництва філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Додає, героїчного в своїй роботі вже нічого не бачить. Коли в таких умовах гасив перші пожежі, пишався собою. Зараз же для нього це просто буденність, а небезпека – невід’ємна частина його роботи.

❤️ «Теплі історії» з Хмельниччини. Цього разу у нашому проєкті розкажемо про те, як до нового опалювального сезону готується родина Мишенків з Летичева.Сім’я живе у приватному секторі, де більшість жителів користуються саме дров’яним опаленням. На сезон Мишенки замовляють 2 машини дров – це близько 8 кубометрів. Цього їм вистачає для обігріву оселі на майже сто квадратів. 💬«Звернувся у Летичівський лісопромисловий комплекс, замовив дрова, і проплатив їх через онлайн-банкінг. У той день черги за деревиною не було, тому вдалося одразу забрати своє замовлення з лісу. Як завжди, обрав дрова з дуба та граба. Вони дають найбільше тепла», - розповідає Максим Мишенко.Поколені дрова родина обов’язково висушує. Батьку допомагають двоє синів. Їхнє завдання – перевезти і скласти поліна у дровітні - це спеціальне накриття, де «гуляє» вітер, але немає зайвої вологи. По-перше, тепловіддача від сухих дров значно краща. По-друге, так родина береже котел, адже сира деревина може швидко зіпсувати систему димовидалення. 💬«У нас вдома два котли: газовий і твердопаливний. Дружина порахувала, що опалювати дровами нам виходить майже удвічі дешевше. Тому гріємось саме так. Літні відключення електроенергії нас пришвидшило, тому не чекали до останнього і замовили дрова заздалегідь», - додає чоловік.Для родини Мишенків підготовка до опалювального сезону стала своєрідною традицією, яка об'єднує батьків і дітей. Спільна праця над заготівлею дров не тільки економить кошти, а й додає спокою: взимку їхній дім буде теплим і затишним. А ви вже готові до опалювального сезону❓🪵 Процедура купівлі дров у лісництвах ДП «Ліси України» проста і зрозуміла. Навіть людям старшого віку не буде складно замовити деревину. Візьміть з собою паспорт та ідентифікаційний код, за все решту подбають наші лісівники. Також доступне і онлайн-замовлення. Переходьте на сайт офіційного інтернет-магазину «ДроваЄ» - https://drovae.gov.ua/uk/

🙄 Інтерес до публікації NGL.media про “фантастичні рубки в Карпатах” підігрівають за допомогою ботоферм!Цікаве продовження історії з публікацією про “фантастичні рубки в Карпатах”. Декілька днів тому статтю перепостила одна з народних депутаток. Пресслужба ДП «Ліси України» розмістила у коментарях під постом посилання на пояснення. Адже NGL.media відмовилося розміщувати наш коментар у публікації (що є грубим порушенням журналістських стандартів❗️). У відповідь на стандарту роботу пресслужби отримали образи з боку видання. Звернули увагу, що під постом розміщена величезна кількість коментарів однотипного змісту. “Тварі, тварі, тварі!!! Щоб вони здохли на купах гною чи на тих вирубках, ублюдки!”.Виявилося, що це коментарі ботів (фото жінки / чоловіка + закритий / порожній профіль). Сотні коментарів, репостів від… ботів 😂Саме такі мережі фейкових акаунтів (ботів) – порожніх сторінок з чужими фотографіями – застосовуються рф для розпалювання ворожнечі в українському суспільстві.Як це працює❓Боти масово публікують однакові або схожі коментарі, щоб просувати, в даному випадку, ідею про те, що Україна вирубила / вивезла чи не весь ліс. Далі «ферма» лайкає між собою ці коментарі. Як результат – пост краще просувається в FB. У суспільстві штучно розганяється чергова фейкова «зрада».Хто замовив ботоферму для розкрутки публікації про «фантастичні вирубки»? Готуємо запит у Центр протидії дезінформації та Кіберполіцію, адже такі дії створюють атмосферу зневіри та деморалізують суспільство. Вчиняти такі дії під час війни – подвійний злочин та ознака співпраці з ворогом‼️

🌲 Цього року ДП “Ліси України” висіяли понад 25 млн саджанців із закритою кореневою системоюПід час виїзної наради керівництва ДП “Ліси України” у Подільському лісовому офісі заїхали на відкриття осінньої лісокультурної кампанії. У Славутському лісництві керівники висадили лісові культури із закритою кореневою системою на площі 0,8 га.Головний лісничий філії “Славутське лісове господарство” Олександр Веремій розповідає, що після Другої світової війни була практика висаджування однієї породи дерев. В цьому регіоні це були чисті соснові насадження. Клімат змінюється, а сосна, особливо у молодому віці, виявилась дуже нестійкою до вогню. До того ж, часто вражалась короїдом. Тому філія поступово почала переходити до мішаних видів насаджень, які є більш продуктивні, стійкими до хвороб та вогню. Почали додавати листяні породи. На ділянці висадили дворічні сіянці сосни, дуба, модрини та ялини із закритою кореневою системою. Сіянці вирощені в розсаднику філії “Лісові репродуктивні ресурси”. В чому перевага сіянців із ЗКС?✅Відсутність проблем зі зберіганням до висадки у грунт.✅100% приживлюваність. Коренева система саджанців не травмується. Оскільки їх виймають з контейнерів і висаджують з грудкою землі.✅Потребують менше доглядів та площу. Раніше кількість сіянців з відкритою кореневою системою коливалась від 8 до 10 тисяч на гектар, зараз достатньо від 3 до 5 тисяч садивного матеріалу із ЗКС на гектар. Це дозволяє висадити більше матеріалу, який у майбутньому дасть високий економічний ефект. На рік філія висаджує до мільйона сіянців із ЗКС. Як ручним способом, так і колісним. Якщо брати показники по всій Україні, то у цьому році завдяки 9 лісонасіннєвим центрам маємо 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. Це шлях до повного переходу на європейські умови вирощування та садіння лісових культур.

🧣 Одне з найголовніших завдань кожної родини – щоб у домі було тепло взимку. А в умовах повномасштабної війни, коли ворог щодня обстрілює об'єкти енергетики та знищує інфраструктуру, треба вже зараз подбати, про опалення в будинку в холодну пору року. У нашому новому проєкті “Теплі історії” ми розкажемо, як українці готуються до зими, які обирають способи забезпечення тепла в будинках, та як у цьому їм допомагає паливна деревина.Антон Пушкарь з Полтавщини – постійний покупець дров у Розсошенському лісництві. Вісім років тому чоловік вирішив обладнати будинок твердопаливним котлом, аби стати незалежним від газу. Каже, так економніше та тепліше. Для опалення купує дрова дуба та ясена.💬У мене будинок 90 квадратних метрів. Щороку купую 15 кубів дров. Цього вистачає на осінньо-зимовий період, щоб у домі завжди було тепло. Я прорахував, що опалювати дровами значно дешевше, а ще паливна деревина зберігає більше тепла в домі, – розповідає чоловік.За покупкою звертається у Розсошенське лісництво. Воно знаходиться найближче, всього за 2 кілометри від Великого Тростянця, де мешкає Антон. 💬Дрова купую ще влітку, або на початку осені. Тоді вони сухі й заїхати у ліс можна, немає багнюки. Дуже зручно, коли у лісництві все підготували. Напиляли, склали. Треба тільки приїхати – завантажити та забрати продукцію. Попросив у сусіда, щоб допоміг з перевезенням дров на його вантажівці, – каже Антон Пушкарь.Процедура купівлі дров за словами чоловіка займає небагато часу. Приїхав, склали договір, домовилися, якого дня забирати. Все чітко й зрозуміло. Та й довіра до працівників лісництва значно більша, аніж до інших невідомих продавців дров. 💬Дрова беремо тільки у лісництві, бо їм більше довіряємо. Тут не дурять. Уся кубатура, складометри сходяться,– додає покупець.Чоловік сподівається, що складну зиму, яку прогнозують через масові обстріли об'єктів енергетики, його родині вдасться провести у теплі. Для цього він уже забезпечений дровами. За місяць-півтора деревина гарно підсохне і якраз до опалювального сезону матиме найкращу тепловіддачу. Тож його родина – дружина, донечка 6 років та мати, навіть за найскладніших обставин, будуть з теплом.🪵Ми ж готові забезпечити населення паливною деревиною. Для цього маємо наявний ресурс та нагадуємо, що дрова слід заготовляти вже зараз, аби взимку не було ажіотажу.

🚨 Героїчна боротьба з вогнем: пожежник ДП «Ліси України» про роботу під обстрілами на прикордонні СумщиниРуслан Чернушек, 31-річний водій пожежного автомобіля Свеської філії ДП «Ліси України», вже понад два з половиною роки працює в прикордонних лісах Сумщини, що перебувають під постійними ударами рф.Водієм пожежного автомобіля, або «пожарки», як називають її лісівники, Руслан працює з 2021 року, і порівняння його роботи до початку повномасштабного вторгнення та зараз — це «небо і земля». До війни пожежі траплялися рідко і швидко ліквідовувалися. Нині ж підрозділ щоденно виїжджає на виклики, хоча близько 15 тисяч гектарів лісу залишаються недоступними через потенційне замінування.Особливо небезпечно працювати поблизу кордону. «Від нашого гаража до кордону — 15 кілометрів, а за 5 км ми вже не їдемо, адже шанси повернутися звідти мінімальні», — розповідає Руслан. Прикордонники зазнають, що ближче до кордону вже вигоріла велика частина лісу – старі й молоді дерева, лісова підстилка, що роками слугувала домом для невеликих тварин.💬 «Гасити лісові пожежі важко навіть у мирний час, але під час війни це стає справжнім випробуванням», — підкреслює Руслан. Він згадує, як одного разу разом із головним лісничим понад три години не могли дістатися до пожежі через постійні обстріли. «Тільки виїдемо, як вже дзвонять, що летить в наш бік, і ми змушені ховатися. Одного разу ворожий літак скинув бомбу буквально через дві секунди після сигналу тривоги, часу на сховок просто не було», — ділиться він.Постійні артилерійські обстріли та авіаудари стали буденністю для лісівників. «Дрони скидають вибухівку, а керовані авіабомби здебільшого падають у ліс. Хоч це краще, ніж якби вони влучали в населені пункти, але ліс страждає — згорає до тла», — говорить Руслан.Літо та початок осені 2024 року видалися особливо важкими: пожежі спалахували майже щодня, і команда лісової охорони безперервно виїжджала на гасіння. «Три місяці не було дощів, а обстріли спричинили масові загоряння. Однією з причин пожеж стали банки з запальною сумішшю, які ворог скидає з дронів. Від удару об землю вони викликають займання, яке швидко переростає в масштабну пожежу», — розповідає Руслан.Процес гасіння починається з повідомлення диспетчерської, де чергують пожежні спостерігачі. Лісова охорона швидко вирушає на місце загоряння, залучаючи техніку та трактори, щоб наблизитися до вогню. Руслан не лише подає воду і допомагає в гасінні, але й відповідає за безпеку пожежного автомобіля, завдання якого — повернутися неушкодженим.Руслан Чернушек та його колеги працюють під постійною загрозою, проте, незважаючи на небезпеку, вони продовжують свою справу. «Ми рятуємо не лише ліси, а й захищаємо місцеві села. Якщо не зупинити вогонь у лісі, він може дістатися людських домівок», — наголошує Руслан. Їхня робота — це щоденний подвиг, адже кожен виїзд на пожежу становить загрозу для здоров'я, а інколи й життя, але вони продовжують боротися з вогнем заради збереження природи.

На фото - Микола і Дмитро Курани. Обидва лісівники. Микола зараз служить у 14-й бригаді. А Дмитро періодично приїздить до нього із допомогою. Не на словах. А реально брат за брата. Дмитро працює начальником автотранспортного цеху Маневицької філії ДП "Ліси України". Про свого брата каже: «Та я сам із нього в шоці». Він великий щирий патріот - тут навіть без краплі пафосу. Тато 3-х дітей - служби міг уникнути без проблем. Але ні, не міг. Бо хто, як не він. Пішов служити на другий день повномасштабної війни. Але це вже Микола був професійним військовим. Тому що для нього війна реально почалася в 2014-му. Саме тоді вперше став захищати країну зі зброєю. Потім було кілька років перерви на цивільне життя. Робота в лісі - тодішніх Колківському, Маневицькому, Поліському держлісгоспах. А останнє місце роботи перед службою - помічник лісничого Розничівського лісництва Колківської філії. Причому Миколі - лише 31. А він уже професійний військовий, лісівник і багатодітний тато! «Про нього хлопці кажуть, що незамінний. Дуже відповідальний. Всюди в нього ідеальний порядок і все по поличках. А ще йому всього завжди вдосталь. Ніколи сам нічого не попросить. А візьме тільки тому, що реально є потреба. Бо розуміє, що так полегшить життя побратимам. Остання наша поїздка - ми завезли автозапчастини, необхідні засоби та продукти. У нашому колективі - маю на увазі філію та й загалом усю галузь - допомога та підтримка колег на передовій у пріоритеті. Завжди закриваються потреби.А раніше ми завозили й автівки. Одну я купував особисто, а буса передали шведи в партнерстві з нашими лісівниками», - розповідає Дмитро. Українці непереможні.

🕯️ Лісівники ДП «Ліси України» отримали трагічну звістку про загибель свого працівника – 56 річного Леоніда Никоненка з Київщини, під час ворожого обстрілу українських позицій на Харківщині.Після школи розпочав навчання в Добровільному товаристві сприяння армії, авіації і флоту (ДОСААФ). Опанував ази водійської майстерності та надання першоїї медичної допомоги. Ці навички стали в пригоді, коли Леоніда призвали на службу до Афганістану. Саме там молодий солдат зіткнувся з суворою реальністю війни. Служив у мотострілецьких військах, де брав участь у небезпечних бойових операціях. Зміг врятувати не одне життя своїх друзів. Цей досвід назавжди загартував характер.Згодом знайшов себе у лісовому господарстві. З березня 2015 року обіймав посаду майстра лісу Веприківського лісництва. На цій посаді він відповідав за догляд за лісовими насадженнями, організацію лісовідновлювальних робіт та охорону лісу. Колеги знали Леоніда як старанного та відповідального працівника. На початку травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Він служив сержантом і водієм у складі Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота. На жаль, 27 вересня під час мінометного обстрілу в селі Приліпка Харківської області обірвалося життя нашого захисника. Леонід Никоненко назавжди залишиться в серцях дружину Ольгу, сина Дениса та доньку Юлію, онучок Аріну та Дарину, а також братів Олександра і Валерія.

🌱 Цього року розпочали інтеграцію вирощування сіянців за європейськими стандартами!Представники ДП “Ліси України” взяли участь у щорічній конференції, яку організували представники Програми ОЕСD. На сьогодні 29 країн є учасниками світової програми з сертифікації та контролю лісового репродуктивного матеріалу. Серед них США, Велика Британія, Іспанія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Франція та ін. Програма сертифікації лісового репродуктивного матеріалу ОЕСD заохочує виробництво та використання насіння основних лісотвірних порід, які вирощувались, збирались, оброблялись, відповідати європейським нормам. В разі отримання сертифікатів це відкриває для лісових селекційно-насіннєвих центрів ДП “Ліси України” можливість торгівлі садивним матеріалом з країнами-учасницями програми. Це дасть безліч переваг - нові доходи для підприємства, розвиток лісового розсадництва в Україні, покращення якості лісового репродуктивного матеріалу. Будуть створені додаткові потужності для залучення партнерів.На європейському ринку вже давно переважають сіянці із закритою кореневою системою (ЗКС). Вони легше зберігаються, транспортуються. Мають високий рівень приживлюваності. Потребують менше доглядів та площу. Цього року ДП “Ліси України” продукували близько 25 млн саджанців із ЗКС. З кожним роком показник зростає на 10-15%. Для європейського ринку наші саджанці із ЗКС матимуть конкурентну ціну. Великий обсяг виробництва в Україні дасть низьку собівартість.Представники Програми OECD готові з нами співпрацювати. Підприємство розпочало процедуру проходження всіх етапів на приєднання до цієї програми.

🌳 Що має стати основою національної лісової політики❓— гендиректор ДП «Ліси України» Юрій БолоховецьЦе питання обговорювали під час круглого столу за участю провідних українських вчених та представників екологічного комітету ВРУ, які активно залучені до процесу реформування лісового законодавства.Очевидно, що фундаментом нової лісової політики є перехід до природного лісівництва. Відмова від суцільних рубок головного користування на користь складних, несуцільних рубок, а також підвищення стійкості лісів завдяки формуванню різновікових мішаних насаджень.🇺🇦🇪🇺 Обраний напрям повністю відповідає останнім директивам ЄС, є відповіддю на запит суспільства та сприяє сталому розвитку лісового господарства. У нас вже є успішні приклади впровадження вибіркових методів у Карпатському регіоні, які замінили суцільні рубки. Втім, накопичений нашими науковцями досвід запровадження природного лісівництва вимагає удосконалення регуляторної бази. Ліс — це не фабрика з виробництва деревини. Для природного лісівництва потрібні науково обґрунтовані індивідуальні рішення.Деякі важливі новації набули чинності цього року, але це лише перші кроки. Необхідний системний діалог та координація зусиль між науковцями, законодавцями, лісівниками-практиками та загалом еко-свідомим суспільством, щоб цей рух у напрямі природного лісівництва не зупинявся, щоб на цьому шляху ми мали чітку дорожню карту та не допускали помилкових законодавчих рішень, які дуже складно виправляти.