Демографічна катастрофа України: війна, еміграція і шлях до зникненняЗа свіжими даними «Опендатабот» на основі статистики Міністерства юстиції, у першому півріччі 2026 року в Україні народилося лише 73 292 дитини, тоді як померло 259 853 особи. Смертність перевищує народжуваність майже в 3,5–4 рази. Це перше офіційне зростання кількості померлих за останні п’ять років (+4% до H1 2025). Народжуваність обвалилася на 16% за рік і вдвічі порівняно з довоєнним рівнем. Щомісяця з’являється близько 12 тис. немовлят проти 32 тис. десять років тому. У прифронтових областях — катастрофа: 1 народження на 14–19 смертей.Населення підконтрольних територій оцінюється в 28–30,5 млн осіб (проти понад 42 млн на початку 2022-го).Сумарний коефіцієнт народжуваності — близько 0,9 дитини на жінку (історичний антирекорд, удвічі нижче рівня відтворення 2,1).Війна стала каталізатором колапсу. Сотні тисяч військових загинули або отримали тяжкі поранення (оцінки західних джерел — 100–150+ тис. загиблих військових, загальні втрати 500–600+ тис.), переважно молоді чоловіки — майбутні батьки. Цивільні жертви, руйнування інфраструктури, стрес і відсутність медичної допомоги різко підвищили смертність і обвалили очікувану тривалість життя чоловіків (з ~65 до ~57 років).Еміграція довершує картину. За кордоном залишаються близько 5,2–5,3 млн біженців (переважно жінки репродуктивного віку та діти). Бажання повертатися стрімко падає: з 74% у 2022-му до ~40–50% нині. Щороку країну залишають додаткові сотні тисяч, особливо молодь. Повернення чоловіків після війни також під питанням.Розрахунок. Природний спад за поточними темпами — ~370–380 тис. на рік. З урахуванням еміграції (200–300+ тис.) та продовження війни загальні втрати сягають 500–700 тис. щорічно. Від 30 млн: лінійно — до критичних 15 млн за 20–30 років, до 10 млн і нижче — за 30–40. Експоненційно (темп −1,5–2,5% + feedback від старіння та дефіциту молодих) населення скорочується вдвічі кожні 30–40 років. Прогнози Інституту демографії та ООН: 25 млн до 2050–51 рр., 9–23 млн (часто ~15 млн) до 2100-го. Без змін — працездатне ядро зникне раніше, держава втратить життєздатність уже в другій половині століття.Це класична депопуляційна спіраль, посилена війною: менше молодих → менше народжень → більше старих → вища смертність → ще швидший спад. Якщо влада й далі обмежуватиметься словами без масштабної політики (стимули народжуваності, повернення біженців, захист сімей, закінчення війни), Україна як нація ризикує фактично зникнути протягом 2–3 поколінь. Демографія — математика виживання. Часу катастрофічно мало.