Мені здається, що перетримування шкодить всім. Ердоган не каже, що Туреччина “не потребує Європи”. Він каже, що Туреччина не хоче залежати від перспективи членства в ЄС. І це принципово різні речі.Для Туреччини плюси від членства, доступ до єдиного ринку, свобода руху капіталу, послуг і людей, сильніші інституційні гарантії, вплив на рішення ЄС, інвестиції та більша передбачуваність правил.Але є і мінуси, необхідність прийняти величезний масив законодавства ЄС, посилити верховенство права, змінити частину економічної та регуляторної політики, погоджуватися з рішеннями спільних інституцій і частково втрачати свободу маневру. Україна до речі практично все це пройшла, але щось якось рух повільний. Туреччина вже отримує значну частину економічних переваг інтеграції, не будучи членом. Що у нас? Якось не дуже ЄС хоче щось купувати. Нагадаю, що переговори України з ЄС, реально рухаються. У червні 2026 року відкрито кластер «Основи», а в липні кластер «Зовнішні відносини». Чи потрібна Україні Європа. Звісно так. Але нам потрібна позиція країни, яка входить до ЄС не як прохач, а як держава, яка має що запропонувати Європі.Принаймі безпеку ЄС а може і взагалі її майбутне існування. Туреччина додає цей шлях вже понад 40 років.