​Третій рік ...Третій рік ми рятуємо «Баб»15 лютого, цього вже 2026 року, разом з хлопцями з 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ми евакуювали у Дніпро від ворожих обстрілів та руйнування - 5ть половецьких кам’яних статуй 11-13 століття з Синельниківського району нашої області. Скульптури майже півстоліття стояли у селище Василівка біля входу у краєзнавчий музей. А ще до того розрізнено були по селу, а ще і до того стояли на місцевих курганах. Статуї зображають як чоловіків, так і жінок. Останнє для нас звично, навіть якось природно, але для більшості кочових народів це не було нормою. Це наголошує на особливій ролі жінки саме у половецькому суспільстві. Стан збереження бажає кращого. Час, вода, вітер роблять свою справу…. Але ми сьогодні робимо свою. І вірю надалі зробимо ще більше: очистимо, відреставруємо, законсервуємо і створимо нові умови зберігання. Вірю !Одна з вивезених «Баб» набула унікальних рис вже за «життя» біля музею. Це залишок торса з головою. І вочевидь щоб її експонувати в рівень з іншими, - спорудили постамент. На який і вбетонували … Матеріал використали підручний: цегла, цемент та жорно. Справжнє жорно кін.19 - поч.20 століття, та ще зі збереженим стрижнем, який надав осьову жорсткість конструкції. Технічно це було раціонально, жорно кругле, міцне та безкоштовне. В ті часи вони вже не потрібні сотнями валялися по селах, як колись сотнями «Баби» по степу. Жорно стало частиною постаменту, а колись «Баби» ставали частиною паркану, фундаменту, порогу… Випадково в круту інсталяцію злилися два характерні артефакти історії степу. Статуя ціну якої ми вже зрозуміли та жорно, ціну якого нам ще належить усвідомити …. Далі буде 🇺🇦Дякую за постійну підтримку проекту по порятунку історико-культурної спадщини Великих Друзів, серця яких б’ються в унісон з Україною Ukrainians of Colorado Marina Dubrova ❤️‍🔥