Як проводиться така сесія? 🤔В цілому це — звичайний брейнсторм. Активності відбуваються на час, у нас йдуть стікери — віртуальні або реальні.І ми йдемо по кожній таблиці.В SWOT-аналізі в цілому рекомендований порядок — це сили, слабкості, можливості, загрози.Хоча насправді він не критичний. Можна з будь-чого починати.В SOAR-аналізі є чітка послідовність: сили (Strengths, S), можливості (Opportunities, O), прагнення (Aspirations, A), результати (Results, R).Тому що результати мають бути зав’язані на прагненнях, а прагнення — на можливостях і силах.По часу — дивлячись, що вам комфортніше. Ну, я думаю, це від 5 хвилин до 10–15 хвилин на блок ⏱️Тут залежить від готовності ваших стейкхолдерів.Бо якщо ви попередньо готували стейкхолдерів, просили їх зробити якийсь самоаналіз, то вони достатньо швидко заповнять стікери. Ну, принаймні якась частина з них точно. Інші вже будуть наздоганяти.Але якщо люди не дуже готові, то, напевно, краще виділити більше часу і дати подумати.Якщо ми говоримо про аналіз компанії, то для співробітників або менеджменту це може бути певний челендж.Тому що, як і будь-яке стратегічне планування, це певна зупинка. Крок назад. І аналіз того, що реально відбувається — у відриві від поточних задач, цілей, проблем тощо 🧭Іноді ті проблеми, які є, не завжди є проблемами саме на рівні компанії.Вони можуть бути на рівні стейкхолдерів чи департаментів, але не на рівні компанії.І на це треба фокусуватись.І так само по інших пунктах цього аналізу.Тому успіхів тим, хто в цьому приймає участь, і можливості сконцентруватися 🙌Я думаю, перші етапи таких сесій варто проробляти в тиші. Тобто без особливих обговорень.Адже це брейнсторм, по-перше. Чим більше ідей, тим краще.А по-друге, це, власне, необхідність подумати, щось для себе проаналізувати.І зробити оцей крок назад.#techniques #strategy
Вдалого всім понеділка вівторка (особливо коли це - вівторок😊)!✌️Буквально на цих вихідних малював борду в Miro для воркшопу (є там у нас регулярний воркшоп, але цього разу в трошки оновленому форматі). 🎨Так от: можливо, звучить трохи дивно, але цікаве відчуття, коли ти робиш щось сам, а не просто постійно щось генеруєш у Claude чи ChatGPT. Тобто не пропускаєш усе через них.У випадку з бордою ти, звісно, можеш щось погуглити, можеш щось спитати в ШІ, але саму борду все одно робити тобі (Miro AI я, до речі, не використовую- мені якось легше все одно зробити руками).І цікаво, що це вже відчувається як щось нестандартне. 🤔Хоча, чесно кажучи, це, напевно, одна з останніх речей, які я ще роблю майже повністю сам.У вас не було такого відчуття, що речі, які ви робите самі, потроху закінчуються?Що в цілому від ідеї і до якоїсь фінальної реалізації ви на всіх кроках працюєте з ШІ-сервісами?Що штучний інтелект стає вашим таким екзоскелетом "на кожен день", екзоскелетом вашої робочої діяльності, чи не так?#mood #AIforBA
Такс, команду зібрали 🤖🫡Тепер їм треба дати підхід до роботи і скоординувати їх так, щоб не перетворити проєкт на слоп і хаос.І тут якраз з’являється одна з ключових ідей BMAD Method — дотримання 4 фаз Agile-розробки.Головне правило: жодна наступна дія не починається без затвердженого документа з попередньої фази. (привіт, waterfall🌊)Але в контексті роботи з ШІ це має сенс, бо ці документи — це не просто “документи заради документів”. Це спосіб зберігати контекст і не давати агентам вигадувати все з голови.Ось як виглядає цей шлях 👇1️⃣ Фаза 1: Аналіз (Analysis) 🔬На цьому етапі ви працюєте з Аналітиком, щоб провести мозковий штурм, дослідити ринок або технічні деталі майбутнього проєкту.Результат фази — базовий бриф проєкту (Project Brief) або документ PRFAQ.2️⃣ Фаза 2: Планування (Planning) 📋Підключається Продакт-менеджер, який перетворює короткий бриф на чіткий PRD (Product Requirements Document) — повноцінний документ із вимогами до продукту.Якщо у продукту є візуальний інтерфейс, на цьому етапі також проєктується UX-дизайн.3️⃣ Фаза 3: Проєктування (Solutioning) 🏗Час для Архітектора.Він розробляє детальну технічну архітектуру системи.Важливий нюанс методології: тільки після затвердження архітектури загальні вимоги розбиваються на великі модулі (Епіки) та дрібні задачі для розробника (User Stories).Це потрібно для того, щоб кожна задача була не просто “зроби мені фічу”, а вже враховувала обрану архітектуру, технології та технічні обмеження.4️⃣ Фаза 4: Імплементація (Implementation) 💻І лише тепер ШІ-Розробник береться за написання коду.Робота йде ітеративно та сфокусовано — крок за кроком, окремо по кожній User Story.Після імплементації фічі інший агент обов’язково проводить code review.Що маємо на виході і чому це круто? Власне, самі артефакти📚Після кожної фази маємо окумент, який стає прямою інструкцією і збереженим контекстом для наступного етапу.Завдяки цьому наступний ШІ-агент не починає роботу з чистого аркуша і не вигадує функціонал з голови.Він діє в межах затвердженого контракту.І от саме це, на мою думку, дуже важливо в AI-driven development.Бо коли немає контракту, немає контексту і немає чіткої послідовності, ШІ дуже швидко починає робити “ну я так зрозумів”.#AINativeBA #SDLC
Загалом, навіщо це треба? 🤔З розвитком вайб-кодингу багато користувачів стикаються з дуже знайомою ситуацією.Спочатку все йде добре. Ви відкриваєте чат зі штучним інтелектом, просите щось типу: “напиши мені додаток” — і магія ніби працює ✨Код генерується, фічі додаються, все летить, ти такий: ну все, зараз я тут стартап за вечір зберу 🚀Але щойно проєкт стає трохи складнішим, починається найцікавіше.ШІ поступово втрачає контекст, починає галюцинувати, ламати вже робочий код, робити “бах на бах” — і в якийсь момент ти вже не дуже розумієш, що саме відбулося 😅І тут проблема не тільки в тому, що з’являються баги.Проблема в тому, що сам ШІ часто не визнає, що він зробив якусь помилку. Він просто продовжує щось робити далі.А архітектура, навіть та, що вже працювала, починає ламатися. Логіка роз’їжджається. Рішення стають менш контрольованими.І замість прискорення ми отримуємо хаос.І от тут з’являється BMAD Method.BMAD розшифровується як Breakthrough Method for Agile AI-Driven Development.По суті, BMAD — це один із прикладів ширшого руху до Spec-Driven Development: коли ми не просто “вайбимо” з ШІ, а спочатку задаємо структуру, ролі, специфікації й тільки потім рухаємося до коду.Якщо дуже просто, це фреймворк, який бере хаос нескінченних чатів із ШІ і намагається накласти його на більш структурований Agile-процес.Тобто ми не просто просимо щось у ШІ і він щось робить, а це спроба зробити AI-driven development більш керованим, передбачуваним і продуманим.По суті, замість того, щоб бути програмістом-одинаком, який просто “вайбить” з ШІ, ви стаєте таким собі vibe CEO 😎А саме: керуєте командою ШІ-агентів у віртуальному Agile-середовищі.Звучить трохи як фантастика. Але якщо ми вже серйозно говоримо про AI-native розробку, то без процесу, ролей, контексту і нормального управління ця фантастика дуже швидко перетворюється на хаос.#AINativeBA #SDLC
Минулого тижня у нас на стрімі говорили про сертифікації 🎓І піднялося питання: а навіщо ті сертифікації взагалі потрібні?Я вже трохи відзвичаївся відповідати на такі питання. Напевно тому, що в мене вже багато досвіду, плюс зараз я повністю занурений у ШІ 🤖, а фокус більше на AI та технічних сертифікаціях (на які поки не так багато часу).Але і ще тому, що у мене вже є CBAP та CPOA😎І я можу поділитися, що вони дали особисто мені і по що я думав, коли взагалі планував їх здобувати. 🤔1️⃣ Повна база бізнес-аналізуУ нас є професія бізнес-аналітика. Але чи можете ви сказати, що на своїй поточній роботі виконуєте весь спектр робіт бізнес-аналізу?Якщо працюєте в ентерпрайсі або продукті — найімовірніше, ні.У вас буде досить вузьке коло обов'язків: аналіз бізнес-процесів, робота як Proxy Product Owner або щось подібне.В аутсорсі, звісно, варіантів більше, бо проєкти змінюються, контексти змінюються, і доводиться вчитися новому. Але навіть там постійно виникають питання:🔹 Як діяти в новій ситуації?🔹 Яку техніку застосувати?🔹 Як працювати з конкретною зацікавленою стороною?🔹 Як правильно стартувати новий проєкт?І ось тут сертифікація дає дуже сильну теоретичну базу та набір найкращих практик.Так, ви не будете використовувати все буквально так, як написано в BABOK. І далеко не всі техніки застосовуватимете регулярно.Але ви знаєте, що вже є і можете оперативно реагувати.І коли вас кидають у незнайому ситуацію, розбиратися стає значно легше. Не тому, що ви вже робили саме це, а тому, що у вас є фундамент, на який можна спертися.Плюс сертифікації IIBA перевіряють не лише теорію. Екзаменаційні питання містять доволі підступні кейси 🤔До речі, на минулому стрімі ми якраз розбирали подібні питання, і там виявилося, що не все так просто, як здається на перший погляд.#certifications #career
Розкажу трохи про ШІ-дослідження і свій досвід з ним 🔍Нещодавно проводив аналіз ринку конкурентів, який треба було спакувати у презентацію. Я використовував для цього Claude deep reserach (R.I.P. Perplexity). В принципі, шукає він дуже прикольно, але є певні нюанси.Перший нюанс — якщо якась інформація в цілому не є публічною, наприклад ціни конкурентів у нішевій B2B, то дістати її точно не вийде. Ви отримаєте приблизну оцінку на основі відкритих джерел. А відкриті джерела можуть бути застарілими, неактуальними або просто не враховувати індивідуальні домовленості та знижки. 💰Другий момент — навіть якщо ШІ зібрав для вас інформацію, вам все одно потрібно її розуміти. Особливо якщо потім ці дані треба презентувати клієнту або використовувати для прийняття рішень.І я б не сказав, що ресерч став у кілька разів швидшим. Тому що дані все одно потрібно перевіряти. Ми навіть займалися не стільки перевіркою фактів, скільки розбором логіки розрахунків. Наприклад: звідки взялися ці $100 000 або цей $1 млн? 🤔Окремо я ще попросив зробити не тільки основний ресерч і презентацію на його основі, а й декілька файлів-шпаргалок 📝Бо презентація — це добре, але перед мітингом часто треба не 40 сторінок ресерчу, а коротке пояснення: хто конкуренти, чому саме вони релевантні, які в них слабкі сторони, звідки взялися ціни, наскільки їм можна довіряти, що потенційно краще обрати і які висновки ми можемо винести для нашої задачі.Тобто ідея була не просто “зроби мені ресерч”, а допоможи дійти до цілі мітингу: швидко розібратися в контексті, мати під рукою ключові пояснення і прийти до більш обґрунтованого рішення.І третє. Так як потім вам усе це потрібно пояснювати іншим людям, ви маєте реально володіти цією інформацією.Треба розуміти: - чому саме цих конкурентів взяли до аналізу; - чим особливий кожен із них; - які в них є нецінові переваги; - які недоліки; - де їх сильні та слабкі сторони.Тому, якщо щось комунікує та овнить бізнес-аналітик, він усе одно має це повністю розуміти і спрямовувати в ефективне русло. 📚ШІ дуже добре допомагає швидко зібрати первинну інформацію та сформувати контекст. Але до фінального артефакту зазвичай ще треба добре попрацювати.До речі, було й кілька помилок. Я знаходив інформацію вручну, яка точно існувала, але модель її просто не побачила або зробила неправильний висновок. Тому сліпо довіряти ресерчу я б не радив ⚠️Ресерч краще проводити детально та продумано.Але якщо робити його якісно, то це дуже хороший контекст для подальших кроків. Просто варто пам’ятати: ресерч все ще вимагає часу, уваги та експертизи. І людина поки що залишається ботлнеком — але в хорошому сенсі 🙂 Вона є валідатором, інтерпретатором та оунером цієї інформації.👍#experience #AIforBA
Чи потрібен Claude Max БА? Пост навіяний автоматичним зняттям $120 з моєї картки 😅 тим, що я рівно місяць тому перейшов на нього.Я брав його під одну важку задачу, яку варто було зробити за одну добу без зупинок через годинні чи тижневі ліміти і тут один раз ця підписка мені допомогла.Загалом, так як я не розробник, а вайб-кодер-любитель, то можу використовувати його лише частково у своєму професійному середовищі.І в цілому я розумію, що для більшості задач БА, для генерування вимог, прототипів і навіть трохи більше ця підписка є скоріше надмірною, ніж достатньою.По-перше, тому що у вас все одно залишається багато лімітів (див. скрін — це на кінець тижня, до понеділка у мене є ще 90% і у мене просто фізично немає часу придумати на що їх витратити)).По-друге, Opus вам майже завжди не потрібен, звісно класно користатися топовою моделлю і я завжди за максимальну якість, але я суттєвих перевах для роботи БА не відчув.По-третє, поєднання ChatGPT за $20 і Claude за $20 з моделлю Sonnet — це, як на мене, просто прекрасний сетап для більшості задач, просто треба грамотно їх розподілити між сервісами.До речі ChatGPT дуже класний у зображеннях.Можливо, якби я більше використовував Claude Code чи працював з чимось складнішим, тоді цінність була б більш очевидною. І я ще хочу це спробувати.А так… поки що не бачу таких переваг, які прямо доводять: “так, мені точно потрібен Claude Max” 🤷♂️А як ваші Pro підписки? Чи вистачає вам їх на щоденну роботу чи щось більше?#mood #AI #tools
Мав нагоду зробити рецензію на бакалаврську роботу студентки УКУ 🎓І хочу трохи поділитися цим досвідом, бо було справді цікаво почитати.Сама робота була написана англійською, але якщо коротко? то тема роботи була про доступність мобільних застосунків для користувачів із порушеннями зору та роль ШІ у цьому.Конкретнішеt: йшлося про доступність для людей із порушеннями зору, зокрема для тих, хто користується скрінрідерами.І там, уявіть, реальний аудит доступності реальних українських застосунків, робота з користувачами, рекомендації для покращення аппок і навіть AI-помічник для тестування 🤖До речі останній був побудований на n8n та OpenAI API. Його ідея — допомагати тестувальнику працювати з проблемами доступності: структурувати знайдену помилку, описати її зрозумілою мовою, зіставити зі стандартами доступності, оцінити критичність і перетворити це в нормальну задачу для команди розробки.У мене після цього дві думки.По-перше, я дуже заздрю студентам УКУ та взагалі сучасним студентам. У мене особисто не було такої близької можливості працювати над такими класними IT-проєктами ще в університеті.(перші роки своєї кар’єри я взагалі був казна-де, поки не знайшов себе у BA, потім в ІТ, але це вже інша історія). 🙂Круто, що зараз можна вчитися на таких реальних, прикладних і важливих темах вже в університеті.По-друге, рівень студентів реально вражає.В Україні дуже обдаровані люди. І роботи робляться не просто заради відмітки, а можуть бути реальною базою, з дослідженням, технологіями, користувачами і реальними проблемами.Це коли студент може взяти складну тему на перетині доступності, мобільних застосунків, електронної комерції, тестування і AI — і зробити з цього роботу, яку реально цікаво читати практику з індустрії.Тому для мене черговий доказ про те, що хороша освіта в IT в Україні — це реальність . 🇺🇦#mood
Я тут роздумую оновити свій 13-річний ПК 🖥І у зв’язку з цим задумався: а чи можна вже зібрати якийсь нормальний сетап для локальних моделей?Тема цікава ще й тому, що хочеться мати можливість працювати в закритому контурі: локально, офлайн, приватно, з більшим контролем над тим, де живуть дані і як саме працює твій AI-інструмент. Плюс просто хочеться експериментувати 🤖Ну і через це занурився в дослідження, на основі якого вийшла прикольна стаття, де є зручні таблички: з яким залізом які моделі можна розгортати в себе на комп’ютері, що з ними можна робити, де межі, які варіанти мають сенс, а які — не дуже.Був ще варіант подумати про економію й не платити за Claude чи інші підписки. Але якщо чесно, економічна вигідність цього апгрейду виявилася сумнівною, і тут більше це звучить як “ігровий комп для навчання” 😂Якщо чесно, я трохи засмутився від цього ресерчу, бо ціни на залізо через шалений попит ШІ-гігантів зараз просто дурні.😱Якщо вам теж треба міняти ПК — ну, я вам співчуваю. Я теж зрозумів, що вирішив це робити в дуже поганий час. Хоча хто знає, може далі буде ще гірше 🙂Тому таке.Але якщо вам цікаво почитати про локальні LLM — точніше, на чому і що можна розгорнути і для яких задач це може бути корисно — запрошую почитати статтю 👇https://www.linkedin.com/pulse/local-ai-2026-hardware-models-math-yevhen-kliukin-cjrle/Цікаво, чи хтось уже пробував запускати локальні AI-моделі?Ну і чекайте на апдейти — як на чомусь зупинюся, розгорну, запущу, то буду писати окремо на вихідних.#mood #AI
Одне з останніх інтерв’ю. Питаю кандидата: "які AI-інструменти використовуєте?"Далі чую: "Claude Code, Cursor, Antigravity...". Каже: “...намагаюся розібратись із Supabase, побудувати data layer...” . 👀Я думаю: "круто!". Це круто, що люди з бізнес-аналізу взагалі намагаються, пробують, копають, розбираються не просто в чаті, а зануюються у розробку з ШІ 🤖Звісно, по дефолту, чисто для бізнес-аналізу ці тули не потрібні. Але з іншої сторони, подумайте.🤔1️⃣ По-перше, "кодити будуть всі!" (с). І вже зараз ви можете створювати прототипи по вашим проєктам достатньо швидко, щоб виявити якусь вимогу чи провалідувати її.⚡️2️⃣ Вже зараз можна створювати якісь цікаві тули для себе і для підвищення своєї продуктивності. Або для клієнта знову ж таки щось невеличке розробляти самому. Автоматизовувати процеси ⚙️І думаю, на цьому історія не закінчиться. Ми ще не знаємо, куди точно зайде робота бізнес-аналізу та наскільки вона трансформується в напрямку solution architecture.І з іншої сторони, класно створювати щось своє.Навіть як БА, якщо ви зберетеся зробити свій застосунок, у вас одразу виникнуть практичні питання по інтеграції, по базах даних, по API, GitHub, хмарних сервісах, як буде застосований той чи інший технічний стек, automation-сервіси, як, власне, працює ШІ у веб-сервісах.І в результаті будете розбиратися з часом і краще розуміти продукти, над якими ми кожного дня працюємо.👍Тож, якщо у вас є вільний час, раджу поглядати, вивчати і, головне, пробувати — з точки зору агентського кодування 🧠І це буде хороша інвестиція у ваше майбутнє 🚀#AIforBA #career #interview
TGLIST.COM.UA
