Кремль знову пробує “мир” за власними правилами8 серпня Bloomberg та Wall Street Journal повідомили про чергову пропозицію Москви, яка видається мирною лише на перший погляд. За даними джерел, Путін вимагає від України повної передачі Росії всієї Донецької та Луганської областей, а також Криму. Ба більше — йдеться не лише про окуповані території, а й про стратегічно важливу, досі вільну частину Донеччини.В обмін Кремль обіцяє “заморозити” лінію фронту в інших регіонах і почати переговори. Але навіть у цьому “мирному плані” немає жодного слова про вихід з Запорізької АЕС, з позицій у Харківській, Сумській, Дніпропетровській чи Миколаївській областях. Тобто російські війська залишаються там, де стоять зараз, і не дають жодних гарантій, що наступ не відновиться.Особливо небезпечним є пункт про здачу так званого “поясу фортець” — системи укріплених міст Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Олексієво-Дружківка, Костянтинівка. Це оборонна лінія, яку Україна утримує та розбудовує з 2014 року. Втрата цього рубежу відкрила б ворогу шлях углиб країни та зняла б головну перешкоду для його територіальних амбіцій.Європейські та українські чиновники вже висловлюють занепокоєння, що пропозиція Путіна — це лише дипломатична пастка, щоб уникнути нових санкцій США, виграти час і перекласти провину за зрив переговорів на Київ.Ми вже бачили подібні “перемир’я” у виконанні Кремля — і кожного разу вони закінчувалися новим наступом. Питання не в тому, що написано на папері, а в тому, хто цей папір підписує. А підпис у Кремлі завжди означав одне — нову війну, лише відкладену на завтра.Тому будь-які переговори можливі лише тоді, коли ворог відведе війська з нашої землі. Інакше це не мир — це пауза перед новим ударом.А істина проста й різка:➡️ Жодна рука не протягнеться нам на порятунок, якщо ми самі не піднімемося.➡️ Наше завтра залежить від нас.➡️ Щодня ми або збираємо країну в кулак, або дозволяємо їй розсипатися крізь пальці.Це не війна за шматок землі. Це випробування, чи залишимось ми на карті світу взагалі.І кожен, хто це зрозумів, уже в строю — на передовій чи в тилу, зі словом чи з дроном, із допомогою чи з власними руками. Бо капітуляція — це не мир. Це двері, за якими немає України.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)