Є люди, які постійно жаліються. Знаєте таких?Не плутайте їх із тими, у кого справді сталася біда. У кожного з нас бувають важкі періоди. Це життя. І кожен переживає їх по-своєму.Я зараз про іншу категорію.У цих людей усе завжди погано.Вони прокидаються вже незадоволеними. Зустрінеш їх на вулиці, подзвонять чи зайдуть у гості, і вже через хвилину починається нескінченний потік: усе дорожчає, країні кінець, люди навколо погані, начальник дурень, діти невдячні, здоров’я немає, сусід сволота…Якщо в них самих нічого не сталося, вони починають розповідати про інших.Хтось захворів. У когось бізнес збанкрутував. Хтось розлучився. Десь аварія. Десь катастрофа. Десь знову «все пропало».А якщо й цього замало, починаються плітки, чужі трагедії та нові причини для паніки.Я більше скажу: якщо такі люди розуміють, що вам можна вилити свій негатив, вони ще й спеціально починають шукати для цього приводи.Найгірше, коли така людина буквально сідає вам на вуха і годинами виливає цей потік. Після такої розмови відчуваєш себе так, ніби з тебе висмоктали всю енергію.Запам’ятайте одну просту річ.Чужий песимізм заразний.Якщо щодня годувати свій мозок страхом, чужими невдачами й нескінченним ниттям, то рано чи пізно почнеш дивитися на світ так само.Постійний потік негативу впливає не лише на настрій. Він виснажує нервову систему, підвищує рівень тривоги, забирає енергію і з часом може позначитися навіть на фізичному здоров’ї.Особливо під час війни, коли наша психіка й без того щодня працює на межі своїх можливостей.Тому не треба бути жилеткою для всіх. Не треба вислуховувати кожного лише тому, що незручно відмовити.Що робити?Якщо людина починає чергову історію про те, як усе погано, спокійно переведіть розмову на іншу тему.Якщо не допомагає, чесно скажіть:«Вибач, але я не хочу зараз говорити про негатив.»Якщо співрозмовник не зупиняється, просто завершіть розмову:«Мені вже треба йти.»«Передзвонимо іншим разом.»«Маю термінову справу.»І не відчувайте через це провини.Зберігати свій внутрішній спокій - це не егоїзм. Це така ж необхідність, як берегти власне здоров’я.Оточуйте себе людьми, після спілкування з якими хочеться жити, діяти, сміятися і рухатися вперед.Бо життя й без того підкидає достатньо випробувань. Не варто добровільно додавати до них ще й чужий нескінченний негатив.Всім гарного дня! Бережіть себе і своїх близьких!Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Передаючи пораненого побратима медикам, військові часто говорять лише одну фразу:«Тепер він точно виживе».І ці слова означають довіру. Останню надію. Шанс на життя.Сьогодні, 10 липня, ми вшановуємо пам’ять медичних працівників, які загинули, рятуючи інших.Вони не йшли в атаку зі зброєю. Їхньою зброєю були турнікет, бинт, дефібрилятор, скальпель, знання та неймовірна відданість своїй справі. Вони першими поспішали туди, звідки всі інші намагалися вибратися. Під обстрілами, у зруйнованих лікарнях, на передовій, у стабілізаційних пунктах і каретах швидкої допомоги вони боролися за кожен подих, за кожен удар серця.На жаль, не всіх вдалося врятувати. Загинули й ті, хто до останнього рятував життя інших.Кожен загиблий медик - це не лише біль для родини, побратимів і колег. Це втрата людини, яка могла врятувати ще десятки, а можливо, й сотні життів.Ми схиляємо голови перед лікарями, бойовими медиками, фельдшерами, медичними сестрами, водіями швидкої допомоги та всіма, хто до останнього виконував свій обов’язок.Вони не шукали слави. Вони просто не могли залишити людину в біді.Їхні імена назавжди в наших серцях.Герої живуть доти, доки ми їх пам’ятаємо. 🇺🇦Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Путлер вкотре доводить, що він звичайний терорист. Коли не може досягти бажаного на полі бою, він наказує бити балістичними ракетами по українських містах, житлових будинках, лікарнях і цивільних людях.Але ті, хто сьогодні натискає кнопку пуску, готує ракети, обслуговує комплекси й виконує злочинні накази, мають зрозуміти одну просту річ. Воєнні злочини не мають строку давності. За кожен наказ, за кожен запуск і за кожне вбите життя рано чи пізно доведеться відповідати.Путлер обрав нову тактику. Він бачить очевидний дефіцит ракет для комплексів Patriot, та намагається використати це вікно можливістей - посилити терор проти мирного населення, бити по столиці, портах та інших важливих обʼєктах.Втім і можливості росії не безмежні. Виробництво балістичних ракет залишається складним процесом. За різними оцінками, російська промисловість здатна виготовляти приблизно від 30 до 60 таких ракет на місяць. Це означає, що ворог може накопичувати їх і періодично завдавати ударів, наприклад раз на кілька днів, використовуючи по кілька ракет за один удар. Саме до такого сценарію варто бути готовими.Нам буде непросто. Але потрібно пам’ятати головне.Терор завжди є ознакою безсилля. Коли ворог не здатний перемогти українську армію на полі бою, він намагається залякати український народ.Не вийде.Тримаймося. Підтримуймо одне одного. Допомагаймо нашим Силам оборони. Найтемніша ніч завжди перед світанком. І цей світанок обов’язково буде українським.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Після того як Путін піде, багато росіян із подивом дізнаються, що ніяких «золотих запасів», ніяких великих резервів, про які роками розповідала пропаганда, вже немає.Усе або вкрадено, або спалено у безглуздій війні проти України.Ті, хто десятиліттями годував народ казками про «велич держави», давно виведуть свої гроші, отримають нові паспорти й спокійно житимуть у країнах НАТО. Там купуватимуть нерухомість, лікуватимуться, навчатимуть дітей і насолоджуватимуться тим самим Заходом, який так завзято проклинали.А більшості росіян залишать розбиту економіку, злидні, ізоляцію і порожні обіцянки.І знаєте що?Так вам, довбойобам, і треба.Ви десятиліттями підтримували цей режим, мовчали, раділи чужим смертям, аплодували ракетним ударам і вірили у власну «велич». Тепер пожинайте те, що самі посіяли.Сріть у свої вкрадені унітази, пийте свій клятий бояришник і доживайте на узбіччі цивілізованого світу. Саме туди ви власноруч загнали свою країну.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
За повідомленням командувача Сил безпілотних систем Роберта «Мадяра» Бровді, у ніч на 7 липня оператори підрозділу «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра» уразили одразу вісім танкерів російського тіньового флоту, а також суховантаж і пором. Саме ці судна використовувалися для перевезення пального та забезпечення російського угруповання в окупованому Криму.На перший погляд може здатися, що йдеться лише про цивільні судна.Але на війні логістика не менш важлива, ніж танки, ракети чи літаки.Пальне є кров’ю будь-якої армії. Без нього не їде бронетехніка, не літає авіація, не працюють генератори, не виходять у море кораблі. Саме тому танкери, які забезпечують окупаційні війська, є законною військовою ціллю.Після ударів по Кримському мосту, складах, залізничних вузлах і нафтобазах Росія дедалі більше покладається на морські перевезення через Азовське море. Це один із небагатьох маршрутів, який дозволяє підтримувати угруповання в Криму та на півдні України.За попередньою інформацією, серед уражених суден є танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов» та «Пенелопа». Більшість із них перебуває під міжнародними санкціями через участь у забезпеченні російської військової машини.Особливо показово інше.Ще кілька років тому Росія почувалася повним господарем Азовського моря, про це навіть путлер хвалився. Сьогодні навіть там її судна вже не можуть почуватися у безпеці.Фактично Україна поступово встановлює вогневий контроль над Азовським морем. Це не означає, що ми контролюємо всю акваторію. Це означає, що будь-яке російське судно, яке працює на забезпечення окупаційних військ, дедалі більше ризикує бути виявленим і ураженим.Якщо такі операції стануть системними, Азовське море перестане бути для Росії безпечним логістичним маршрутом. А це означає, що забезпечувати свої війська на півдні їй буде дедалі складніше.Саме так змінюється хід війни. Не заявами, а планомірним знищенням логістики противника.Всім чудового дня та гарних новин з фронту!Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Степан Бандера на банкноті 2000 гривень?А чому ні?Чомусь останнім часом усе частіше складається враження, що українці повинні погоджувати свої національні символи з кимось іншим. То з Москвою, то з Варшавою, то з мадярами.Степан Бандера для українців є частиною нашої історії. Для одних він герой, для інших суперечлива постать. Але оцінку власної історії має давати український народ, а не сусідні держави.Так, сьогодні в Польщі помітно посилилися антиукраїнські настрої. Все частіше звучать політичні заяви, історичні претензії, образливі узагальнення на адресу українців. Це процес, який не можна ігнорувати.Але не можна починати переписувати власну історію лише для того, щоб комусь сподобатися.Партнерство між державами будується на взаємній повазі. Не на вимозі відмовитися від своїх героїв, своїх символів чи свого бачення минулого.Україна так само не визначає, кого Польща має вшановувати на своїх банкнотах, пам’ятниках чи в підручниках. Це їхнє суверенне право.Так само і наше право вирішувати, хто заслуговує бути зображеним на українських грошах.Тому якщо колись Національний банк України вирішить випустити банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Степана Бандери, це буде не жест проти когось. Це буде рішення суверенної держави, яка сама визначає свої символи.Бо незалежність вимірюється не лише кордонами. Вона починається з права самим вирішувати, кого пам’ятати, кого шанувати і які символи мають представляти Україну.І якщо ми віддамо це право комусь іншому, то справа вже давно не в банкноті.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Польща все частіше говорить українцям: “спердоляй до України”. Але є один нюанс…Останні соціологічні опитування показують дві тенденції.Перша. У Польщі зростає кількість людей, які вважають, що українці мають повернутися додому.Друга. Водночас знижується декларована готовність самих поляків особисто взяти до рук зброю, якщо війна прийде до їхньої країни.Ці дві тенденції існують паралельно. Чи стосуються вони одних і тих самих людей, соціологія не відповідає. Але сам факт змушує замислитися.Західні спецслужби та військові аналітики дедалі частіше говорять про можливі російські провокації з території Білорусі.Не про колони танків на Варшаву, такий сценарій зараз виглядає малоймовірним. Росія зав’язла у війні проти України і навряд чи готова відкривати повномасштабний фронт проти НАТО.Значно небезпечніший інший варіант.Точкові удари дронами або ракетами по логістичних вузлах, диверсії на залізниці, кібератаки, прикордонні інциденти, використання мігрантів як інструмента тиску. Усе це можна подати як “випадковість”, “непорозуміння” або дії невстановлених осіб.Мета таких операцій не захопити Польщу.Мета інша, створити атмосферу постійної небезпеки.Змусити польське суспільство думати не про допомогу Україні, а про власне виживання. Посіяти страх, політичні суперечки і втому та закриття логістичних мереж для допомоги Україні. Перевірити, наскільки швидко і рішуче НАТО реагуватиме на дії, які формально ще не виглядають як повномасштабний напад.Кремль давно працює саме так.Не одним великим ударом.А сотнями дрібних кроків, кожен із яких окремо не здається достатньою підставою для жорсткої відповіді.Саме так поступово зсуваються “червоні лінії”. Україна проходила через це ще з 14 року. Спочатку були “зелені чоловічки”. Потім “їх там немає”. Потім “це внутрішній конфлікт”. Потім ракети, дрони, масовані удари.Кожен новий етап ще вчора здавався малоймовірним.Тому головне питання сьогодні:Чи зрозуміє Європа, що велика війна може початися з невеликих провокацій, на які вирішили не звернути уваги?Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Путінська бравада проти цифр ГенштабуПоки російська пропаганда вкотре розповідає про «відступ ЗСУ по всьому фронту», цифри малюють зовсім іншу картину.28 червня Путін знову заявив, що росія нібито впевнено просувається вперед і готова «боротися за свої основні інтереси». Такі заяви давно стали звичними. Але слова не змінюють реальності.Аналітики ISW зазначають, що подібна риторика покликана приховати поступове виснаження російської армії. А факти лише підтверджують цей висновок.За даними DeepState, із початку року Сили оборони України звільнили понад 670 км² української землі. Водночас за весь червень російські війська змогли окупувати лише 84 км². Так, ворог продовжує тиснути на окремих напрямках. Так, ситуація залишається дуже складною. Але це зовсім не схоже на картину «обвалу фронту», яку намагається намалювати Кремль.Є ще одна цифра, яку російська влада воліє не згадувати. Щоденні втрати окупаційних військ нерідко перевищують тисячу осіб за добу. Це ціна, яку платить росія за свої наступальні дії.На війні вирішальне значення мають не тільки заяви, а ресурси, підготовка, логістика, технології й стійкість армії. Саме тому інформаційний фронт залишається таким важливим. Коли противник не може досягти бажаного на полі бою, він намагається вплинути на сприйняття людей, створити ілюзію власної переваги.Наше завдання не піддаватися цьому шуму. Довіряти перевіреним даним, підтримувати Сили оборони й залишатися уважними.Кожне повідомлення в єППО про повітряну ціль, кожен зафіксований ворожий БпЛА, кожна хвилина пильності працюють на спільний результат. Бо перемогу наближають не гучні заяви, а щоденна робота мільйонів українців.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Сьогодні в Повітряних Силах Збройних Сил України відзначають День військовослужбовців та працівників зенітних ракетних військ.Є військові, чию роботу більшість із нас ніколи не бачить. Ми не знаємо їхніх імен, не бачимо їхніх позицій. Але саме від їхньої професійності щодня залежить, чи долетить до своєї цілі ворожа ракета або ударний дрон.В більшості, саме завдяки воїнам зенітних ракетних військ росії не вдалося досягти панування в повітрі на початку повномасштабного вторгнення. Це стало одним із ключових факторів, який зірвав плани ворога на швидке захоплення України. Якби українське небо тоді залишилося без захисту, наслідки могли бути значно трагічнішими.І сьогодні вони продовжують тримати над нами щит. Щодня прикривають українські міста, критичну інфраструктуру, військові об’єкти та наших людей від ракетних ударів і ворожої авіації.За кожною збитою повітряною ціллю стоять години навчання, холодний розрахунок, миттєве прийняття рішень і величезна відповідальність. Це служба, де ціною професійної помилки можуть стати людські життя.Щира вдячність усім військовослужбовцям і працівникам зенітних ракетних військ за мужність, професіоналізм, витримку та відданість Україні.Бажаю міцного здоров’я, надійних побратимів, сучасного озброєння, влучних бойових пусків і якнайбільше приводів бачити мирне українське небо.Зі святом!Слава Зенітним ракетним військам! Слава Повітряним Силам!Слава Україні!Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
Всім доброго ранку!«Життя хороше настільки, наскільки хороший ваш внутрішній світ. Негативне мислення ніколи не подарує вам позитивного життя».Ми не можемо керувати всім, що відбувається навколо. Не можемо скасувати війну, прибрати втрати чи зробити так, щоб у світі не було несправедливості.Але ми можемо вирішити, що буде жити всередині нас.Бо якщо день за днем годувати себе лише страхом, злістю, образами й безнадією, вони поступово починають визначати все. Ми перестаємо помічати людей, які допомагають. Не бачимо добрих новин. Не відчуваємо вдячності за те, що ще маємо.Це не означає дивитися на світ крізь рожеві окуляри.Це означає не дозволяти негативним думкам керувати нашим життям.Внутрішній світ не змінюється за один день. Він формується нашими думками, словами, вчинками, людьми поруч і тим, на що ми щодня звертаємо увагу.Бережіть свій внутрішній світ. Бо світ навколо не завжди можна змінити. А світ усередині себе ми будуємо щодня.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)
TGLIST.COM.UA
