Коли кожна секунда — важлива. А кожен клік — може врятувати життя.Сьогодні ми отримали повідомлення від Олександра, одного з найвідданіших спостерігачів у додатку єППО. Написане ще з тремтінням у голосі, від якого холоне спина:“Я вже й не пригадаю, коли вони востаннє літали над нашим краєм…А нє, знайшов. Ракету. На скрінах.Я зберігаю кожну.”Цієї ночі вона пролетіла майже над самим дахом. Низько. Різко. Раптово.А ще — саме тоді інтернет завис…Три рази намагався передати координати. На четвертий — нарешті пішло.О 4:12 — передав.І весь цей час мучило: а чи не запізно? Бо минула майже хвилина… А в таких справах і 10 секунд — це вічність.О 4:53 — прийшла нагорода.262-та медаль.За ще один вчасний сигнал. За ще один шанс на порятунок.“Дивлюсь новини… Київ…9 загиблих. Діти.Дуже сподіваюсь, що ту ракету збили. Ту, яку я передав…”Ми теж сподіваємось.І молимось.За кожного, хто тримає небо — пальцем на екрані чи руками на пусковій установці.Бо в цій війні важлива не лише зброя, а й уважність.Не лише система, а й людина.Жива, втомлена, але не байдужа.Бережи нас, Господи.І дякуємо тим, хто не спить, коли летить.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)