#хвилинкадизайнераПрочитав одну до біса банальну фразу, але зачепило: Minimum Viable Product ≠ Minimum Lovable Product.З робочого, хоч і давно минулого:Якось моя команда запустила MVP нової фічі в застосунку. І була вона достобіса епічною! Нашою метою була насамперед швидкість — запустити, аби все перевірити й далі будувати на тому фундаменті. Купа технічних нюансів, які треба було погодити, купа обертів навколо стейкхолдерів.Щось і якось зробили. Доволі швидко, навіть якісно. Спочатку показники давали нам змогу оголосити про невелику перемогу. Аж раптом стався справжній обвал по різних метриках!Цікаво, що ми робили тести й у кількох випадках були відгуки на кшталт: «Ну, так, воно працює, але якось не так гладко і приємно, як у ваших конкурентів». Але хто ж звертатиме увагу на такі абстрактні зауваги, які не можна виміряти?Long story short: щось просто життєздатне, за що завжди топить бізнес, майже ніколи не є привабливими. Привабливими є щось здорове, красиве, продумане, навіть, витончене. У таке можна закохатися!Ми, звісно, потім усе відкотили 😀 Й бізнес такий: «Ну, а тепер, дизайнери, вам зелене світло, додайте до цього ще і трошки любові». Робили ми це дуже довго. Зі ще більшою кількістю обертів та кульбітів. Зробили. Я не знаю, скільки витратили… Але, думаю, що зрештою заробили куди більше. Впевнений, що рано чи пізно, ця стратегія з MVP відійде в минуле. Цифровий світ і так уже перенасичений «життєздатним».