#хвилинкадизайнераPretty UI won’t get you hired anymore.Це не я придумав — це назва гарної статті від Mindaugas Petrutis, який розбудовує спільноту дизайнерів та інтерв’ює їх щодня (принаймні, він так заявляє) і який нещодавно описав справжній «вихід із матриці» одного з досвідчених спеціалістів.Ще 5 років тому цей дизайнер отримував стільки пропозицій роботи, що змушений був відмовляти. А тепер — тиша. Жодної відповіді на сотню поданих заявок. Чому?Бо правила гри змінились. І більше не працює портфоліо з гарними макетами й кейси в стилі «зробили редизайн — стало краще». Але це вже не нове і я писав про цю зміну неодноразово.Що мені насправді сподобалося в цій статті, це основна ідея — компанії більше не наймають «дизайнерів» як таких. Вони шукають вирішувачів бізнес-проблем, які ще й уміють дизайнити.Це означає:✔ Портфоліо має демонструвати не просто «новий досвід користувача», а показати, як він вплинув на метрики.✔ Показати не лише креатив, а усі обмеження, що були на шляху та складні компроміси, технічні виклики.✔ Розповідати історії не в стилі, як ти все зробив «за гайдом», дизайн-мисленням тощо, а як ти справлявся, коли команда скоротилася вдвічі.У тексті багато відвертостей, які змушують замислитися:— Чи говоримо ми мовою бізнесу, чи ховаємось за процесами?— Чи ми, бува, не ідеалізуємо дизайн настільки, що втрачаємо зв’язок із реальністю?— І найголовніше: чи чесно ми говоримо про свої факапи й реальні труднощі?Автор закликає переосмислити не лише портфоліо, а й себе як фахівця.💬 Мій улюблений момент:«Ми говоримо про user-centered design, але боїмося buisness-centered реальності».Ось посилання на статтю — варта вашої уваги та читання.