Гнів і агресія підлітка. Що робити батькам?

🔘Вибудовувати кордони.

Можна сказати: «Я не можу і не хочу розмовляти в такому тоні. Ми продовжимо розмову, коли ти заспокоїшся». Або: «Мені неприємно, коли на мене кричать, тому зараз ми розмовляти не будемо».

🔘Переглянути свою поведінку: чи не є гнів і агресія типовою реакцією самих батьків? Якщо так, то опрацьовувати це самостійно або зі спеціалістом.

🔘Не заражатися емоціями самому. Якщо ви відчуваєте, що зірветесь, зробіть паузу. Фізично дистанціюйтеся. Подихайте кілька секунд.

🔘Не забувайте про фактор перевтоми: стежити за режимом дня, харчуванням, сном підлітка. Якщо необхідно — знизити навантаження. Пам'ятати про те, що дитині в таких ситуаціях теж дуже важко.

🔘Поважати межі своєї дитини; подумати:

«А не надто сильно я тисну на неї?»Варто чути і бачити свого підлітка. Що це означає і як це можна зробити?

Зрозуміти, що ваша дитина — це не ваша точна копія, а зовсім інша, окрема людина зі своїми особливостями. Це треба усвідомити і прибрати свої очікування щодо того, яким підліток має бути. Відстежити, скільки часу ви якісно проводите з дитиною. Чи є у вас можливість спілкуватися з нею не між іншим, по дорозі на роботу, а дійсно бути уважним до нього та його потреб? Буде чудово знайти спільні заняття, які будуть цікаві і вам, і йому, під час яких можна поговорити відверто. Говорити з підлітком про нього: не тільки про уроки, школу і чи поїв він, а ставити питання більш глибокого характеру. Наприклад: «А як ти прийшов до цього рішення?», «Чим тебе приваблює ця людина?», «Що ти відчув, коли це сталося?» І, найголовніше, уважно слухати: не критикувати, не давати непрошених порад, а вислухати.
Хвалити, пестити і плекати свою дитину ❤️