Прочитала два інтерв'ю — з СЕО «Київстару» Олександром Комаровим (DOU) і з СЕО Vodafone Ольгою Устиновою (Економічна правда) — і мозок економіста, звісно, пішов не туди, куди планувалося.Почну з деталі, яку я не знала. Виявляється, під час блекаутів за роботу 50% мережі Vodafone відповідають обласні адміністрації. Оператор передав їм координати базових станцій, заздалегідь облаштував розетки, надав генератори і паливо, а далі місцева влада сама підключає і забезпечує роботу. Тобто коли у вас немає зв'язку, то не завжди варто звинувачувати оператора. Іноді питання до ОДА.Тепер про «Київстар» і те, що мене змусило задуматись.АМКУ з третього разу погодив купівлю Tabletki.ua. Комаров пояснює затримки тим, що регулятор ще формує розуміння ринку: якщо включати Google, то частка Tabletki мізерна, якщо ні — домінуюча. І наводить аналогію з Procter & Gamble: якщо порахувати мило як засіб для прання, то ніякої монополії на порошок немає.Ось тут у мене виникає теоретичне запитання, яке виходить далеко за межі телекому. Де межа при визначенні ринку? Якщо товаром визначити «кулькову ручку з червоною кнопкою» — отримаємо монополію. Якщо «засоби для письма включно з електронними» — чисту конкуренцію. Де між цими крайнощами проходить правильна межа? І чи справді Procter & Gamble можна порівнювати з милом? Що ви думаєте?Але є й інше питання, яке мені здається важливішим. «Київстар» сьогодні — це телеком (дані про переміщення і дзвінки десятків мільйонів людей), Helsi (медичні записи), Uklon (маршрути пересування), Tabletki.ua (інформація про те, які ліки купують люди). Це дуже специфічний набір чутливих персональних даних в одних руках.Комаров каже, що законодавство про приватність даних вони виконують «як ніхто інший». Можливо. Але питання не лише в тому, чи виконує компанія закон сьогодні. Питання в тому, чи усвідомлює держава, яка концентрація чутливих даних формується, і які є запобіжники на майбутнє. Це нормально — дозволяти таку концентрацію? Мені цікаво, що думаєте ви.#телеком