Книга, читання якої — немов читання поезії, слухання джазу, куштування найсмачніших французьких страв, дотик до м‘якого хутра. Претендент на топ 10 кращих книжок року!«Шумовиння днів»Борис Віан10+/10Уявіть собі маленьких кухонних мишок, які «полюбляли пускатися в танок і наздоганяти невеликі кульки, на які, впавши на підлогу, розбивалися проміння».Уявіть собі інструмент, який за мелодією може готувати унікальні коктейлі.Уявіть собі латаття, яке проростає прямо всередині тіла.Сьогодні, я починаю цей відгук не з фабули та метафор, а з фізики та краси всесвіту, яку нам пропонує Борис Віан. Це той самий випадок, коли як написано набагато важливіше ніж що написано. Хоча, зміст також вартий увагиКнига розповідає просту та знайому, ніжну та трагічну історію кохання під джазовий акомпанемент Дюка Еллінґтона (одну з головних героїнь навіть названо на честь мелодії Еллінґтона «Хвоя»). На тлі подій, разом з героями  розмірковуємо про свободу/несвободу людини в капіталістичному світі, кепкуємо з екзистенціалізму, шукаємо богаЯкщо звичайний простір має три осі xyz, у вигляді прямих променів, то світ Віана має хвилясті та закручені xyz. В такому просторі Жан-Поль Сартр стає Жаном-Солем Партром, «Нудота» стає «Блювотою», а найпалкіший шанувальник Партра стає схибленим колекціонером. Так Віан висміює «моду на екзистенціалізм» у Франції в 1940-ві роки, завдяки якій Сартр перетворився майже на ідола. Попри іронічні та саркастичні висловлювання в сторону письменника, Сартр схвально оцінив твір ВіанаКнига написана всього через пару років після закінчення Другої світової. Тут немає поствоєнної рефлексії у прямому вигляді, але є поклик до мрійливості та любов Це неймовірно красивий текст, що змушує малювати в уяві сюрреалістичні картини. Запрошую вас до паралельного всесвіту Бориса Віана, раджу всім до прочитання. На цьому все💚#ЗК_відгук 80 (35)